ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 820/149/17

адміністративне провадження № К/9901/35202/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кравчука В. М., суддів: Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Харківської міської ради Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 (суддя Тітов О. М. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від
27.09.2017 (колегія у складі суддів Шевцової Н. В., Мінаєвої О. М., Макаренко Я. М. )

у справі № 820/149/17

за позовом ВАТ "Харківський комбікормовий завод"

до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області,

третя особа: Харківська міська рада,

про зобов'язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.06.01.2017 Публічне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у м.

Харкові Харківської області, третя особа - Харківська міська рада (далі - третя особа), в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від
30.10.2013;

- визнати протиправним та скасувати витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013, виданий Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області;

- зобов'язати Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
27.09.2017, позов задоволено.

3.20.10.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга третьої особи на рішення судів першої та апеляційної інстанцій. У поданій касаційній скарзі скаржник із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2017 було відкрито касаційне провадження. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2005 укладено договір оренди землі між Харківською міською радою Харківської області (Орендодавець) та ПАТ "Харківський комбікормовий завод", за яким позивачу передано в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд строком до 01.03.2029 земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

6. Пунктом 5 договору оренди землі визначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 1486/04 від 13.07.2004 встановлена у розмірі 13.717.042 грн.

7.02.08.2016 до Господарського суду Харківської області подано позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від
14.09.2005, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції Позивача.

8. Умовами додаткової угоди передбачено зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а саме встановлення її у розмірі 20.183.181 грн. В обґрунтування зазначеного розміру нормативно-грошової оцінки було надано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №546 від
30.10.2013 із визначеною нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки.

9. Для підвищення розміру орендної плати за землю Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області було сформовано Витяг №546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20.183.181 грн.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликається на те, що при формуванні Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області відповідно до витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 до позивача були застосовані окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством. Дані дії Держземагенства у м. Харкові Харківської області призвели до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

11. Крім того, земельна ділянка, яку орендує Позивач, має багато особливостей, які також повинні бути враховані при розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, зокрема:

- наявність складних інженерно-геологічних умов. Розташування поблизу річки Лопань, в результаті чого має місце постійне затоплення території підприємства ґрунтовими водами. 50% території займає болотиста місцевість. Інженерно-геологічні умови постійно погіршуються в результаті наявності насипних ґрунтів, які осідають, та, як слідство, рівень ґрунтових вод підвищується.

Зазначене призводить до руйнування фундаменту будівель, та в результаті і до руйнування самих будівель. Таким чином, збільшуються витрати на утримання об'єктів заводу в процесі їх експлуатації, також підприємство щорічно несе додаткові витрати на відновлення гідроізоляції будівель та споруд, періодично здійснює відкачування підземних вод;

- розміщення на території земельної ділянки бомбосховища, яке знаходиться у власності держави. Щодо ділянки, на якій воно розташоване не оформлений земельний сервітут;

- розміщення під землею кабельної мережі, що належить АК "Харківобленерго".

Зазначене було з'ясовано позивачем протягом останніх років в результаті проведення зазначеною компанію ремонтних робіт. Інформація щодо схеми кабельної мережі у позивача відсутня. Стосовно користування земельною ділянкою, в межах якої пролягає кабельна мережа, земельний сервітут також не оформлено.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при формуванні відповідачем витягу №546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від
30.10.2013, було застосовано окремі локальні коефіцієнти КмЗ з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством, що призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Третя особа у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, оскільки вони прийняті з порушенням предметної юрисдикції адміністративних судів.

14. Зазначає, що розрахунок коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок у місті Харкові здійснюється із застосуванням програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013" в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій. Таким чином, відповідач не розраховує в ручному режимі та не випливає на значення коефіцієнта, а тому вважає, що підстави для скасування оскаржуваного витягу відсутні.

15. Також скаржник покликається на пропуск позивачем строку звернення до суду.

16.09.01.2018 надійшов відзив від відповідача, в якому останній покликався на правомірність оскаржуваних рішень з огляду на те, що відповідач не спростував висновків судів попередніх інстанцій про те, що законодавством не передбачено можливості диференційного застосування локального фактору до визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Завищення граничних значень коефіцієнтів вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

18. Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

19. Преамбулою Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що Закону України "Про оцінку земель" визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

20. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

21. При цьому під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

22. Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

23. За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина 1 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

24. Відповідно до ст.15 цього ж Закону, підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

25. Згідно з положеннями ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

26. Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту
271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

27. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

28. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.

29. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №804/7823/14, від 30.10.2018 у справі № 804/2111/14.

30. Відповідно до пп. 6,16 п. 4 Положення про Державне земельне агентство України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 445/2011, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

31. Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (далі - Методика) та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262 (далі - Порядок), який розроблено у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Методики.

32. Згідно з п. 2-1 Методики, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

33. Отже, відповідно до вимог чинного законодавства за відповідачем закріплено обов'язок здійснення на певній території робіт з землеустрою та оцінки земель.

34. Пунктом 1 Методики та п. 1.3 Порядку встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

35. В силу п. 4 Порядку, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

36. Положеннями п. 21 Методики передбачається, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = В х Нп /Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

37. Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема: а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення; б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст; в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів. Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

38. Як випливає з п. 1.4 Порядку, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

39. Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів з різною чисельністю населення (табл. 1.6 додатка 1) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки. Питома вага зональних ренто утворювальних факторів визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів, повинна дорівнювати 1,0.

40. Відповідно до п. 3.10 Порядку, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

41. Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу, не меншого, ніж 1:10000, - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. чол. та 1:5000 - для інших населених пунктів.

42. Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1.

43. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при формуванні витягу Відповідачем було безпідставно застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого порядком, а саме:

- зона ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. м., згідно Порядку - 0,85-0,95, а Відповідачем у витягу зазначено - 0,95873;

- зона залягання ґрунтових вод менше 3 м, згідно Порядку - 0,90-0,95, а відповідачем у витягу зазначено - 0,95192;

- зона значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується, згідно Порядку - 0,90-0,95, а відповідачем у витягу зазначено - 0,98861;

- зона забруднення атмосферного повітря, згідно Порядку - 0,80-0,95, а відповідачем у витягу зазначено - 0,98772.

44. Отже, Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що завищення граничних значень коефіцієнтів вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки та призвело до необґрунтованого підвищення орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: м.

Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

45. Водночас, у витязі застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3, що суперечать й прийнятим значенням коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, зазначеним в додатку 3 до рішення Харківської міської ради від
03.07.2013 №1209/13.

46. Стосовно доводів про те, що перевищення граничних норм коефіцієнтів локальних факторів в оскаржуваному витязі відбулося начебто через те, що земельна ділянка не повністю розташована в межах зон локальних коефіцієнтів, в зв'язку із чим при розрахунку локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки було визначено пропорційно вказані коефіцієнти, Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відомості оскаржуваного витягу не містять даних щодо частин земельної ділянки та пропорційності застосування коефіцієнтів.

47. Частиною 1 ст. 79 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно із Частиною 1 ст. 79 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

48. Відповідно до ч.ч. 4, 9 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

49. Згідно із ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану); кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів; кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру; кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

50. Отже, сформована земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер, як об'єкт цивільних прав, щодо якого проведено державну реєстрацію права власності, є єдиним неподільним об'єктом права власності протягом усього часу її існування.

51. Водночас, ані Методикою, ані Порядком не передбачено можливість диференційного застосування локального фактору до визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

52. З огляду на викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неправомірність пропорційного застосування локальних коефіцієнтів КмЗ при визначенні нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки, адже диференціація впливу локального фактору щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки чинним законодавством не передбачена.

53. Скаржник зазначає, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок у місті Харкові здійснюється із застосуванням програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р." в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому Управління Держземагенства не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту.

54. Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв'язку з наданням витягу із застосуванням програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на
01.01.2013" в автоматизованому режимі, з огляду на те, що відповідно до п. 3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від
27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
05.04.2006 за № 388/12262, установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт.

55. Тобто вказаним спеціальним нормативним актом, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не було встановлено однозначного обов'язку використовувати лише програмне забезпечення для визначення відповідних коефіцієнтів.

56. Отже, надаючи оскаржуваний витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов'язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

57. Така позиція за аналогічних обставин висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №820/1804/16, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.

58. Також Суд погоджується із позицією суду апеляційної інстанції та не приймає до уваги доводи скаржника щодо пропуску позивачем строків звернення до суду з огляду на таке.

59. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент розгляду судами першої та апеляційної інстанцій) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

60. Скаржник не довів про обізнаність позивача про порушення своїх прав до звернення позивача із позовом до суду.

61. Суд відхиляє аргументи третьої особи про те, що строк звернення до суду почався з дня офіційного опублікування Рішення Харківської міської Ради від
03.07.2013, адже у постанові від 13.03.2020 у справі № 826/27282/15 Верховний Суд дійшов висновку про те, що "за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною 2 статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту".

62. У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню.

63. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст. 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі №820/149/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб