ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа №357/8174/17

провадження №К/9901/21748/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Лічевецького В.П., суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.)

у справі №357/8174/17

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у встановленні та видачі йому посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повторно розглянути питання виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо встановлення позивачу статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації встановити позивачу статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати йому посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

2. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2017 позов задоволено:

- визнано протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у встановленні ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- зобов`язано Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повторно розглянути подання виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видати йому посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 встановленого зразка.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 , із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.06.1996 ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно з яким позивач має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (4 категорія).

6. Згідно із експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 27.03.2015 № 1457 на предмет встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС захворювання позивача пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС.

7. За даними довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0206756 від 15.04.2015 позивач є інвалідом другої групи як особа, захворювання якої пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС.

8. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.10.2015 року у справі № 357/8215/15-а визнано протиправною відмову управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо прийняття документів ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов`язано управління соціального захисту населення прийняти документи, зобов`язано виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області внести подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Зазначене судове рішення набрало законної сили 27.10.2015.

9. На виконання вказаного судового рішення виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області було направлено на адресу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації подання і документи позивача для подальшого розгляду порушеного питання.

10. Листом від 29.06.2017 № 05-59-1496 відповідач відмовив у встановленні ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України № 76-ІІІ від 28.12.2014 виключено абзац 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіологічного контролю, а тому з 01.01.2015 місто Біла Церква не відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, а відтак відсутні підстави для видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

11. Не погоджуючись з таким рішенням, діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача всіх юридичних підстав для встановлення статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення потерпілого 1 категорії.

13. Водночас виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов`язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час встановлення позивачу захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС та інвалідності він не проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки такої зони відповідно до чинного законодавства вже не існувало. Отже, посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 01.01.2015, а позивач не являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, зазначеного в п. 14 даного судового рішення.

16. Зазначає, що саме по собі виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє право осіб, яким раніше були видані посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу.

17. Статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не впливають на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.

18. Вважає правильним висновок суду першої інстанції, вказаний в п. 12 даного судового рішення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

20. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (п. 4 ч. 1).

21. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

22. Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

23. Відповідно до ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

24. На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).

25. Відповідно до п. 10 Порядку № 51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, мотивовано відсутністю з 01.01.2015 у переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю та скасування ст. 23 Закону № 796-XII, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

27. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII містилося у ст. 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов`язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю.

28. Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

29. 01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, яким ст. 2 Закону № 796-XII було виключено (пп. 1 п. 4). Виключено також абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.

30. Цим законом не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.

31. Позивач набув статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 02.06.1996, тобто до 01.01.2015 і цей статус є безстроковий.

32. Виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.

33. Крім того, Закон № 796-XII у редакції, чинній після 01.01.2015, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, певних пільг та компенсацій. Зокрема, ст. 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).

34. Отже, виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 796-XII, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

35. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2019 (справа № 697/121/17).

36. Відтак правильним є висновок суду першої інстанції, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.

37. Враховуючи викладене та той факт, що позивачу встановлено друга група інвалідності (захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС), останній має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

38. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

39. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

40. Відповідно до ст. 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345, 352, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №357/8174/17 скасувати.

3. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2017 у справі №357/8174/17 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб