ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №826/16289/16

адміністративне провадження №К/9901/2750/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2017 року (суддя Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді - Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.) у справі

за позовом ОСОБА_3

до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 19 жовтня 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 з позовом до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, в якому просив:

1.1. визнати рішення і дії Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації зі зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, - протиправними;

1.2. скасувати рішення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що законодавчо мотивовані підстави для зняття позивача з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, були відсутні. Крім того, під час судового розгляду справи позивачем повідомлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. скасовано право власності №16300412 та відкриття розділу 1021789480000, згідно з якими право власності на вказану квартиру зареєстровано за гр. ОСОБА_6, представник якої звертався до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зняття позивача з реєстрації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

3.1. Визнано протиправними дії Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

3.2. В іншій частині позову відмовлено.

4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2017 року - без змін.

5. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду (ч.ч. 1 та 2 ст. 40 Закону №898). Суди зазначили, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, що і відбулося у даному випадку, гр. ОСОБА_6 (за умови не звільнення житлового приміщення його мешканцями у добровільному порядку) з метою зняття позивача з реєстрації місця проживання зобов'язана була звернутися до суду з позовною вимогою про примусове виселення останнього. Водночас, такого рішення, як підстави для зняття з реєстрації місця проживання позивача, відповідачу заявником надано не було. У той же час, суди звернули увагу на те, що відповідачем у межах спірних правовідносин рішення за результатами розгляду заяви від 09.09.2016 не приймалось, оскільки наведеними законодавчими положеннями прийняття такого рішення не передбачено. Крім того, суд апеляційної інстанції в своєму рішенні наголосив, що твердження скаржника про те, що відповідно до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 р. зняття з реєстрації місця проживання особи може здійснюватись на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів) є помилковим внаслідок неправильного тлумачення цієї правової норми.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

6. 23 жовтня 2017 року Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - скаржник, РДА) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року.

7. В касаційній скарзі РДА, посилаючись на невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації відмовити повністю.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання було звернення уповноваженого представника ОСОБА_6 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з відповідною заявою. Як вказує скаржник, позивач був знятий з реєстрації місця проживання як такий, що втратив право користування житловим приміщенням у зв'язку з відчуженням житла у відповідності до п. 26 Правил реєстрації місця проживання. Так, РДА вважає, що відчуження житла є самостійною підставою зняття з реєстрації місця проживання, оскільки право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 припинено внаслідок набуття на нього права власності іншої особи, а право користування (оренди) вказаним майном не виникало у встановленому законом порядку.

9. Позивачем до суду касаційної інстанції подано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на неправомірність доводів, викладених в касаційній скарзі, оскільки, як вказує позивач, постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджені Правила реєстрації місця проживання, є підзаконним актом по відношенню до Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, позивач вважає, що сама норма (в тлумаченні відповідача) постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 суперечить ст. 47 Конституції України і ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

10. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. ОСОБА_7, як уповноважений представник ОСОБА_6, звернулась до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зняття з реєстрації місця проживання від 09.09.2016, в якій остання просила зняти з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 у зв'язку з втратою ним права користування за заявою власника.

12. Згідно з відміткою на копії даної заяви, наявної у матеріалах справи, місце проживання ОСОБА_3 знято з реєстрації 12.09.2016.

13. ОСОБА_3 звернувся до відділу з питань реєстрації місця проживання Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 19.09.2016 про скасування рішення про зняття останнього з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, за результатами розгляду якої відповідач листом від 30.09.2016 за вих. №102-102/П-1456-3789 повідомив позивача про те, що зняття реєстрації місця проживання позивача було здійснено за клопотанням власника житла на підставі правовстановлюючих документів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

14. Частина 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

15. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 19 ЦПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

16. Відповідно до частини першої статті 17 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій &?н;…&?т;.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності &? ;…&?р;.

17. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 19 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

21. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

23. Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

24. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що спірні правовідносини стосуються права користування майном, а саме квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1. Позов вмотивовано тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. скасовано запис №16300412 щодо вказаного об'єкту нерухомого майна №1021789480000, згідно з якими право власності на вказану квартиру зареєстровано за гр. ОСОБА_6, представник якої звертався до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зняття позивача з реєстрації.

25. Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, вимоги ж до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

26. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18).

27. Пунктом 5 ч.1 ст.349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

28. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

29. Відповідно до ч.1 ст.354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

30. Оскільки суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

31. Керуючись статтями 238, 239, 341, 343, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

32. Касаційну скаргу Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації - задовольнити частково.

33. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року - скасувати, а провадження у справі закрити.

34. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа