Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.05.2019 року у справі №821/1227/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа №821/1227/18

адміністративне провадження №К/9901/14194/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Шарапи В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Атестаційної архітектурно-будівельної комісії саморегулівної організації в сфері архітектурної діяльності Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі"

про визнання дій протиправними та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шеметенко Л. П., Стас Л. В., Турецької І. О. від 18 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Атестаційної архітектурно-будівельної комісії саморегулівної організації в сфері архітектурної діяльності Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" (далі - Атестаційна комісія, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 5 червня 2018 року щодо позбавлення його кваліфікаційного сертифіката експерта з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна;

- зобов'язати атестаційну архітектурно-будівельну комісію внести відомості до реєстру атестованих осіб про чинність кваліфікаційного сертифікату експерта ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області не наділено повноваженнями для здійснення перевірок якості виготовлення експертами технічної документації на об'єкти нерухомого майна під час проведення технічної інвентаризації цих об'єктів. З огляду на зазначене, позивач вважав, що після отримання звернення від Управління ДАБІ у Херсонській області Атестаційна комісія повинна була взяти до відома викладену в ньому інформацію та рекомендувати експерту ОСОБА_1 переробити та виправити помилки в технічному паспорті на приміщення по АДРЕСА_1, а не скасовувати кваліфікаційний сертифікат експерта ОСОБА_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте відповідачем рішення за процедурою не відповідає частині 2 статті 2 КАС України, оскільки аналіз протоколу № 77-1 засідання секції з технічної документації Атестаційної комісії від 5 червня 2018 року та протоколу № 77 засідання президії Атестаційної архітектурно-будівельної комісії від 6 червня 2018 року, свідчить про те, що головуючим на засіданнях секції, президії та доповідачем по справі ОСОБА_1 була одна і та ж особа - заступник голови Комісії Власенко І. М. Зазначене, на думку суду першої інстанції, свідчить про порушення принципу безсторонності (неупередженості) при прийнятті рішення.

Також суд першої інстанції виходив з того, що наявність в реєстрі технічного паспорту, що не підлягає оцінці в силу неналежної якості, а також надання суду позивачем зведеного акта вартості будинків, господарських будівель та споруд з відмітками про самочинне будівництво, що знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи, дає суду підстави прийти до висновку про відсутність у технічній документації, виготовленій та переданій позивачем замовнику, порушень, зазначених в акті Управління ДАБІ у Херсонській області.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" задоволено, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що президія Атестаційної архітектурно-будівельної комісії є колегіальним органом, до складу якого окрім гр. ОСОБА_2 входять й інші її члени, а тому рішення цим органом приймаються шляхом голосування. На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що гр. ОСОБА_2 не приймав одноособово рішення відносно позивача, а головування його на засіданнях секції з технічної інвентаризації Атестаційної архітектурно-будівельної комісії та президії Атестаційної архітектурно-будівельної комісії не створює для нього привілейованого положення при прийнятті рішення та не може бути свідченням його зацікавленості у прийнятті зазначеного рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку поданим сторонами доказам, дійшов до висновку, що надані позивачем докази прямо протирічать наданим ним же поясненням, що викликає у суду об'єктивні сумніви у достовірності вказаних доказів та може свідчити про намагання позивача уникнути наслідків порушення ним вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції надано неправильну правову оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а саме - суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що технічний паспорт та інвентаризаційна справа є одними й тими самими документами, але за формою та значенням відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (далі - Інструкція № 127), ці документи є різними складовими технічної документації.

Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що оригінал технічного паспорта виготовляється в одному екземплярі, який передається замовнику, а інвентаризаційна справа залишається у експерта, а тому позивач не мав у розпорядженні оригіналу технічного паспорта.

Скаржник також посилається на пункт 3.2 Інструкції № 127, яким чітко визначено, на яких складових технічного паспорта проставляється штамп "самочинне будівництво". У зв'язку з тим, що зазначеною Інструкцією не передбачено проставлення відповідного штампу на окремих сторінка, вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтованого погодився з висновками перевірки про порушення позивачем вимог пункту 3.2 Інструкції № 127.

Скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції порушення принципу безсторонності (неупередженості) при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки головуючим на засіданнях секції, президії та доповідачем по справі ОСОБА_1 була одна і та ж особа - заступник голови Атестаційної комісії Власенко І. М.

26 липня 2019 року від Атестаційної комісії до суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначається, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

22 серпня 2019 року до суду надійшли заперечення на відзив Атестаційної комісії, в яких ОСОБА_1 наголошує на тому, що оскаржуване рішення було прийнято неправомочним складом президії, оскільки був відсутній кворум, необхідний для прийняття рішення; просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити касаційну скаргу.

24 липня 2020 року до суду надійшли пояснення по справі від Атестаційної комісії, в яких зазначається, що на час прийняття рішення про позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифікату ВГО "Асоціація експертів" виконувала повноваження Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідно до наказу Мінрегіону від 20 вересня 2017 року № 249 строком на один рік. У подальшому при ВГО "Асоціація експертів" створено власну Атестаційну комісію, яку скаржник помилково ототожнює з Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Мінрегіону. Зазначає, що оскільки це різні комісії, то на Атестаційну комісію, утворену при ВГО "Асоціація експертів", не поширюються норми наказу Мінрегіону від 14 жовтня 2011 року № 236. Разом з тим, вказано, що процедура формування та порядок прийняття рішень Атестаційною комісією, створеною при ВГО "Асоціація експертів", визначається наказом Мінрегіону № 93 від 25 листопада 2011 року, відповідно до якого голова секції зобов'язаний брати участь у засіданнях президії комісії. У зв'язку з чим вважає, що твердження скаржника про недотримання принципу неупередженості під час прийняття рішення щодо нього через те, що головуючим на засіданнях секції, президії та доповідачем по справі була одна і та ж особа - заступник голови Атестаційної комісії, є необґрунтованими.

27 липня 2020 року до суду надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги від ОСОБА_1, в яких наголошує на тому, що розгляд справи щодо позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва фактично не здійснювався, а прийняття рішення є задоволенням звернення Управління ДАБІ у Херсонській області. Зазначає, що таким рішенням Атестаційна комісія, не надавши можливість виправили допущену помилку, позбавила позивача конституційного права на працю, передбаченого статтею 43 Конституції України. Посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України", в якому суд визнав порушення державними органами принципів неупередженості та безсторонності під час прийняття рішення про притягнення до відповідальності судді, оскільки члени ВРЮ, які здійснювали перевірку у справі заявника та направляли подання про його звільнення, згодом взяли участь у голосуванні щодо рішення про його звільнення з посади. Зазначає, що з аналогічних підстав рішення про позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва є протиправним, прийнятим з порушенням принципів об'єктивності та неупередженості.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга надійшла до суду 14 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 821/1227/18, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2020 року адміністративну справу № 821/1227/18 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 липня 2020 року.

У подальшому оголошувалась перерва у судовому засіданні до 8 вересня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 13 лютого 2014 року експерт ОСОБА_1 отримав кваліфікаційний сертифікат, виданий Атестаційною архітектурно-будівельною комісією, згідно з яким він є техніком з інвентаризації нерухомого майна та виконує роботи з технічної інвентаризації цих об'єктів.

У період з 28 листопада 2017 року по 11 грудня 2017 року Управлінням ДАБІ у Херсонській області було проведено перевірку щодо дотримання ТОВ "НВП "5 елемент" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами якої складено акт № 451.

У ході проведення зазначеної перевірки Управлінням ДАБІ у Херсонській області було виявлено, що ФОП ОСОБА_1 під керівництвом експерта ОСОБА_1 (сертифікат НОМЕР_1) було виготовлено технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, станом на 1 березня 2017 року. В зазначеному технічному паспорті відсутні будь-які штампи, та, зокрема, відображено літеру "З" як промислово-лабораторний корпус, хоча зазначена будівля у порівнянні з описом об'єкта, який було набуто ТОВ "НВП "5 елемент" у власність 16 червня 2016 року, була реконструйована із зміною цільового призначення (був гараж) та із збільшенням площі забудови (влаштовані прибудови).

Також не зафіксовано штампом "самочинне будівництво" факт реконструкції літ. "Д" та навісу літ. "Ч" в одну будівлю із збільшеннями площі забудови. Враховуючи викладене, під час виготовлення зазначеного технічного паспорту ОСОБА_1 були допущені порушення Інструкції № 127.

У зв'язку з виявленими порушеннями Управлінням ДАБІ у Херсонській області було направлено до Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" інформацію щодо експерта ОСОБА_1, зазначену в акті.

Після отримання зазначеної інформації Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація експертів будівельної галузі" було запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо дотримання ним вимог містобудівного законодавства і нормативних документів під час проведення технічної інвентаризації на вищезазначеному об'єкті.

ОСОБА_1 були надані письмові пояснення, згідно яких він заперечував відсутність у виданому технічному паспорті відміток про самочинне будівництво та повідомив, що інформував Управління ДАБІ у Херсонській області про виявлення об'єкту самочинного будівництва.

На засіданні Секції з технічної інвентаризації Атестаційної архітектурно-будівельної комісії, яке відбулось 5 червня 2018 року, було прийнято рішення про позбавлення експерта ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката АЕ № 003189, виданого 13 лютого 2014 року та зареєстрованого в Реєстрі атестованих осіб 13 лютого 2014 року № 3062.

Згідно протоколу № 77 від 6 червня 2018 року ВГО "Асоціація експертів будівельної галузі" на засіданні президії Атестаційної архітектурно-будівельної комісії було прийнято рішення про затвердження рішення секції з технічної інвентаризації Атестаційної архітектурно-будівельної комісії про позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката АЕ № 003189.

Про вказане рішення позивача повідомлено ВГО "Асоціація експертів будівельної галузі" листом від 8 червня 2018 року № 88 та зобов'язано повернути вищевказаний сертифікат.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Повноваження Атестаційної архітектурно-будівельної комісії саморегулівної організації в сфері архітектурної діяльності ВГО "Асоціація експертів будівельної галузі" у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до статті 41 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, в якому визначено, що центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю є Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її структурні підрозділи.

Згідно пункту 3 цього Положення основним завданням ДАБІ України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, в тому числі, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Управління ДАБІ у Херсонській області наділено повноваженнями у сфері здійснення контролю із зазначених питань.

Наказом Міністерства регіонального розвиту будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 червня 2011 року № 93, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2011 року за № 878/19616, затверджено Положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію (далі - Положення № 93).

Згідно пунктів 1.2 та 1.3 вказаного Положення атестаційна архітектурно-будівельна комісія (далі - Комісія) є органом, спеціально створеним з метою здійснення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, на виконання Закону України "Про архітектурну діяльність".

Комісія утворюється Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і керується у своїй роботі Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Пунктом 2.1 Положення № 93 визначено, що основним завданням Комісії є здійснення в установленому порядку професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури (далі - виконавці), у тому числі ведення реєстру атестованих осіб.

Вказана Комісія приймає рішення про: видачу кваліфікаційного сертифіката; відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката; видачу дубліката кваліфікаційного сертифіката у разі його втрати або пошкодження; позбавлення виконавця кваліфікаційного сертифіката за наявності підстав, визначених пунктом 20 Порядку професійної атестації.

В свою чергу, наказом Міністерства регіонального розвиту будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 жовтня 2014 року № 282, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за № 1369/26146, затверджено Порядок делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності.

Наказом Міністерства регіонального розвиту будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 червня 2015 року № 138, відповідно до статей 161 та 17 Закону України "Про архітектурну діяльність", Порядку № 554, Порядку № 282, наказу Мінрегіону від 25 листопада 2014 року № 326 "Про обсяг повноважень, що делегуються саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності", було делеговано повноваження Мінрегіону щодо проведення професійної атестації експертів саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності - Всеукраїнській громадській організації Асоціація експертів будівельної галузі строком на 1 (один) рік. Також визначено, що рішення про подовження строку виконання ВГО "Асоціація експертів будівельної галузі" делегованого повноваження приймається відповідно до Порядку реалізації делегованого повноваження.

В подальшому, наказом від 20 вересня 2017 року № 249 Міністерством регіонального розвиту будівництва та житлово-комунального господарства України було делеговано строком на 1 (один) рік повноваження Мінрегіону щодо проведення професійної атестації експертів саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності - Всеукраїнській громадській організації "Асоціація експертів будівельної галузі".

Таким чином, ВГО "Асоціація експертів будівельної галузі" на момент виникнення спірних правовідносин була наділена повноваженнями на розгляд та вирішення питання щодо позбавлення експерта кваліфікаційного сертифіката за наявності підстав, визначених пунктом 20 Порядку професійної атестації.

Згідно пункту 20 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 (далі - Порядок № 554), рішення про позбавлення виконавця кваліфікаційного сертифіката приймається Комісією на підставі, зокрема, оформленого у встановленому порядку акта про виявлення контролюючими органами фактів порушення виконавцем вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері містобудування.

У разі прийняття Комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифіката протягом п'яти робочих днів виконавцю надсилається повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення та вимогою повернути кваліфікаційний сертифікат, а до реєстру атестованих осіб вносяться відповідні відомості (пункту 21 Порядку № 554).

Кваліфікаційний сертифікат втрачає чинність з дати внесення до реєстру атестованих осіб відомостей про позбавлення виконавця такого сертифіката.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що оскаржуване рішення про позбавлення експерта ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката було прийнято за наслідком розгляду звернення Управління ДАБІ у Херсонській області, акта перевірки № 452 щодо дотримання ТОВ "НВП "5 Елемент" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, складеного Управлінням ДАБІ у Херсонській області, додаткових документів, поданих Управлінням ДАБІ у Херсонській області, зокрема, технічного паспорту на об'єкт - виробничу базу, розташовану по АДРЕСА_1, пояснень експерта ОСОБА_1 та поданих ним документів у підтвердження своїх доводів.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій зі змісту акта перевірки № 452, основним порушенням, вчиненим ОСОБА_1, яке стало підставою для позбавлення його кваліфікаційного сертифікату, є відсутність відмітки в технічній документації про виявлення об'єктів, які вважаються об'єктами самочинного будівництва, що є порушенням Інструкції № 127.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції № 127 виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі, підлягають технічній інвентаризації з включенням їх у планові та інші матеріали.

У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка "збудовано самочинно".

При виявленні об'єктів, які відповідно до цієї Інструкції вважаються об'єктами самочинного будівництва, суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити про це органи державного архітектурно-будівельного контролю, а для квартир багатоквартирних житлових будинків, одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків, гуртожитків - також місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування за формою згідно з додатком 19. Повідомлення заповнюються особами, які проводять інвентаризацію, підписуються відповідальними посадовими особами суб'єкта господарювання.

Зі змісту наведених правових норм вбачається обов'язок суб'єкта господарювання у кожному випадку виявлення під час проведення технічної інвентаризації об'єктів самочинного будівництва зазначати про це на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, шляхом проставлення відмітки встановленого зразка. Крім того, суб'єкти господарювання зобов'язані повідомити про факт виявленого самочинного будівництва орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач, в обґрунтування прийнятого рішення посилався на те, що у наданій Управлінням ДАБІ у Херсонській області копії технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відсутні штампи "самочинне будівництво", тоді як за наслідками проведення перевірки виявлено самочинне будівництво. Копія вказаного технічного паспорта була долучена відповідачем до матеріалів справи. При цьому, з листа Управління ДАБІ у Херсонській області від 10 травня 2018 року № 1021-1.18/906 на запит голови правління Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі", судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перевірки об'єкта будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було пред'явлено саме оригінал технічного паспорту на вищезазначений об'єкт, виготовлений експертом ОСОБА_1

Разом з тим, позивач заперечував виявлені порушення та посилався на те, що ним при виготовленні зазначеного технічного паспорту не було допущено порушень вимог Інструкції. У підтвердження вказаного ним було надано копію технічного паспорту, в якому відповідний штамп проставлено на всіх аркушах, що містять креслення.

Крім того, позивач посилався на те, що технічний паспорт ним було передано замовнику, який в подальшому надає його до реєстраційної служби. Як було використано замовником технічний паспорт в подальшому, йому не відомо, оскільки він не може контролювати дії замовника та нести відповідальність за внесення інших даних, відмінних від зазначених в техпаспорті.

П'ятим апеляційним адміністративним судом було витребувано у Новозбуріївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1. З наданих документів судом апеляційної інстанції встановлено, що якість технічного паспорта, який міститься в реєстраційній справі, є дуже поганою, що унеможливлює його дослідження через нечитабельність.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що перед прийняттям рішення відповідачем були вжиті заходи щодо отримання від ОСОБА_1 пояснень стосовно можливих порушень законодавства при проведенні технічної інвентаризації (виготовленні технічного паспорту) на зазначеному вище об'єкті.

Так, зокрема, листом від 25 квітня 2018 року відповідачем запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення в тому числі щодо невідповідності штампа на плані земельної ділянки вимогам Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна та того, чи проставлявся штамп на інших сторінках технічного паспорту та за яким зразком.

При цьому, як встановлено судами, ОСОБА_1 були надані відповідні пояснення, зокрема, листом від 26 квітня 2018 року б/н (вхідний 27/2018 від 7 травня 2018 року) він повідомив Асоціацію експертів будівельної галузі про те, що штамп на інших сторінках технічного паспорту не проставлявся, так як вони пронумеровані, прошнуровані, підписані та скріплені печаткою експерта.

При цьому, до суду ОСОБА_1 було надано частково сторінки виготовленого ним технічного паспорту на розглядуваний об'єкт нерухомого майна, де штамп "самочинне будівництво" проставлено вже не тільки на плані земельної ділянки, але й на інших трьох сторінках, а загально такий штамп проставлено на чотирьох аркушах.

На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що надані позивачем докази прямо протирічать наданим ним же самим поясненням, що викликає об'єктивні сумніви у достовірності вказаних доказів та може свідчити про намагання позивача уникнути наслідків порушення ним вимог Інструкції № 127.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 77 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд апеляційної інстанції встановив, що кожною із сторін в обґрунтування своїх доводів були надані докази, які містять протилежні відомості стосовно проставлення позивачем штампів про самочинне будівництво.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що надані позивачем докази прямо протирічать наданим ним же самим поясненням, що викликало у суду об'єктивні сумніви у достовірності вказаних доказів, оскільки це може свідчити про намагання позивача уникнути наслідків порушення ним вимог Інструкції № 127.

Зокрема, у поясненнях ОСОБА_1, наданих відповідачу у листі від 26 квітня 2018 року б/н (вхідний № 27/2018 від 7 травня 2018 року), зазначено, що штамп "самочинне будівництво" на відповідних сторінках технічного паспорту не проставлявся, оскільки це не вимагалось Інструкцією № 127. При цьому, до суду ОСОБА_1 було надано частково сторінки виготовленого ним технічного паспорту на згадуваний об'єкт нерухомого майна, де штамп "самочинне будівництво" проставлений.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

На цій підставі колегія суддів зазначає, що оскільки висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на зібраних у матеріалах справи доказах відповідно до вимог статей 72, 73, 74, 75, 76, 77 КАС України з наданням ним належної правової оцінки, а доводи касаційної скарги їх не спростовують, суд робить висновок про обґрунтованість таких висновків.

Стосовно доводів скаржника про наявність підстав вважати, що рішення Атестаційної комісії прийнято без дотримання такої засади, як об'єктивність, з огляду на те, що головуючим як на засіданні секції з технічної інвентаризації Атестаційної архітектурно-будівельної інспекції, яка приймала рішення про позбавлення позивача кваліфікаційного сертифікату, так і на засіданні президії Атестаційної архітектурно-будівельної інспекції, яка затверджувала рішення секції, була одна і та ж особа - ОСОБА_2, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пунктів 3.4-3.7 Положення № 93 комісію очолює її голова.

Секції комісії очолюють заступники голови комісії. Керівники секцій організовують роботу секцій через секретаря, який призначається з числа членів секції, працює на постійній основі в робочому органі комісії.

Згідно з положеннями пункту 4.1 та 4.4 Положення № 93 організаційними формами роботи комісії є засідання комісії, засідання президії комісії та засідання її секцій (далі - засідання), які проводяться в міру необхідності при надходженні документів, розгляд яких потребує прийняття рішення. Рішення приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів та оформлюються протоколом, який підписують головуючий на засіданні та член комісії, який вів протокол.

Пунктом 4.7 Положення № 93 секції комісії у разі їх утворення виконують за відповідним напрямом професійної атестації функції, визначені пунктом 2.2 розділу II цього Положення, включаючи прийняття рішення про позбавлення виконавця кваліфікаційного сертифіката за наявності підстав, визначених пунктом 20 Порядку професійної атестації. Рішення секцій з питань видачі кваліфікаційного сертифіката, відмови у його видачі, позбавлення виконавця кваліфікаційного сертифіката затверджуються президією комісії.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що секція та президія є робочими органами комісії, кожен з яких виконує покладені на нього повноваження і очолюються різними посадовими особа. При цьому голова секції зобов'язаний брати участь у засіданнях президії комісії, а тому, враховуючи, що президія та секція є колегіальними органами, які приймають рішення шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що гр. ОСОБА_2 не приймав одноособово рішення відносно позивача, а головування його на засіданнях секції з технічної інвентаризації та президії Атестаційної комісії не створює для нього привілейованого положення при прийнятті рішення та не може бути свідченням його зацікавленості у прийнятті зазначеного рішення.

Отже, обставини справи, що розглядається, та обставинам справи "Олександр Волков проти України", в якій ЄСПЛ визнав порушення принципів об'єктивності та неупередженості державними органами під час прийняття рішення про звільнення судді, є нерелевантними. Також повноваження Атестаційної комісії не є подібними до повноважень ВРЮ, а тому правові висновки, що містяться у рішенні ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України", не можуть бути застосовані при вирішенні справи, що розглядається.

Крім того, колегія суддів враховує особливу специфіку сфери, в якій надає позивачу право здійснювати діяльність кваліфікаційний сертифікат експерта з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до статті частини 7 статті 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Зазначені конституційні положення деталізовані, зокрема у статті 319 Цивільного кодексу України, яка гарантує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та відповідають моральним засадам суспільства; держава не втручається у здійснення власником права власності, але діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, власність не тільки надає переваги власнику, а й покладає на нього низку обов'язків перед суспільством та державою. Поняття "власність зобов'язує" пов'язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб, обов'язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов'язком поважати інтереси всього суспільства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/2966/16, від 15 листопада 2019 року у справі № 826/198/16, від 26 лютого 2020 року у справах № 464/5088/15-а та № 826/13788/15.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що рішення Атестаційної архітектурно-будівельної комісії саморегулівної організації в сфері архітектурної діяльності ВГО "Асоціація експертів будівельної галузі" від 5 червня 2018 року щодо позбавлення експерта ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката експерта з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна є правомірним, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі "Перес проти Франції" ("Perez v.

France", заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі "Артіко проти Італії" (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно "заслухані", тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі "Ван де Хурк проти Нідерландів" (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі "Пелекі проти Греції" (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як "довільне" з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до "заперечення справедливості" (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов'язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

В. М. Шарапа