Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №808/1333/15

адміністративне провадження №К/9901/26911/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 (суддя Горобцова Я.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 (судді: Прокопчук Т.С. (головуючий), Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі №808/1333/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» (далі - позивач, Товариство) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - контролюючи орган), Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області про:

- визнання протиправною бездіяльність контролюючого органу щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 777 821,00 грн податку на додану вартість (ПДВ);

- стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства заборгованості з податку на додану вартість у сумі 777 821,00 грн та пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України в розмірі 65 324,17

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення норм чинного законодавства йому як платнику податку на додану вартість відповідачами не було здійснено бюджетне відшкодування з даного податку у сумі 777 821,00 грн, право на відшкодування якої підтверджене в судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 777 821,00 грн. Стягнено з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 777 821,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що зважаючи на відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства та підтвердження в судовому порядку правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ненадання контролюючим органом відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування ПДВ є безпідставним, а тому належним способом захисту права позивача є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Щодо вимоги позивача про стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки пеня розраховується за певний період, останнім днем якого є день погашення бюджетної заборгованості, а день ухвалення судом рішення не є днем погашення бюджетної заборгованості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального, зокрема статті 200 Податкового кодексу України, та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів декларацію з податку на додану вартість, в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення податку на додану вартість за квітеньь 2011 року в сумі 19 508 561,00 грн, про що було подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт №285/08-01/00186536 від 06.06.2011 та встановлено порушення позивачем приписів 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року на загальну суму 777 821,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000280801 від 20.06.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 777 821,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 у справі №2а-0870/5101/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014, позовні вимоги ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000280801 від 20.06.2011.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 за наслідками апеляційного оскарження набрала законної сили.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, зокрема контролюючий орган зазначає, що оскільки ним подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, за якою відкрито касаційне провадження, то відповідно процедура судового оскарження ще не закінчена, а тому підстави для надання висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу Державної казначейства України відсутні.

Крім того, скаржник зазначає, що обов'язок контролюючого органу з нарахування пені виникає в момент погашення заборгованості і розраховувати таку пеню необхідно за період з моменту виникнення пені протягом строку її дії до моменту погашення заборгованості. Оскільки погашення заборгованості не відбулося у зв'язку з тим, що сума податку на додану вартість не набула статусу бюджетної заборгованості, у контролюючого органу не виникло обов'язку з її (пені) нарахування.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Частина друга статті 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 200.1 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

11.2. Пункт 200.3 статті 200.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

11.3. Пункт 200.4 статті 200.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

11.4. Пункт 200.6 статті 200.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

11.5. Пункт 200.7 статті 200.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

11.6. Пункт 200.10 статті 200.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

11.7. Пункт 200.11 статті 200.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

11.8. Пункт 200.12 статті 200.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

11.9. Пункт 200.13 статті 200.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

11.9. Пункт 200.15 статті 200.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

11.10. Пункт 200.23 статті 200.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

12. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій):

12.1. Частина перша статті 72.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

12.2. Частина п'ята статті 254.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

12.3. Стаття 255.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

СУДОВА ПРАКТИКА

13. Постанова Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 за позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпропетровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності й стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

15. На момент виникнення спірних правовідносин (виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування) нормами Податкового кодексу України визначали, що після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний був подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зокрема надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком № 39.

Невиконання цього обов'язку спричиняло порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов'язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв'язку з прийняттям вказаних змін до Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи Верховним Судом) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

За таких обставин, із врахуванням встановленого судами першої та апеляційної інстанцій права Товариства на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 777 821,00 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. З врахуванням обставин встановлених судами першої та апеляційної інстанцій права Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 777 821,00 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, колегія суддів приходить до висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є саме стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 777 821,00 грн

Таким чином висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна» заборгованості з податку на додану вартість у сумі 777 821,00 грн є правильним.

18. З касаційної скарги вбачається, що контролюючий орган не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в повному обсязі, оскільки просить скасувати такі в повному обсязі, однак з судових рішень вбачається, що фактично у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України в розмірі 65 324,17 грн було відмовлено, а відтак доводи наведені контролюючим органом в касаційній скарзі в зазначеній частині є недоречними, суперечливими та не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 у справі № 808/1333/15 залишити без змін.

Поновити виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 у справі № 808/1333/15 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна» заборгованості з податку на додану вартість у сумі 777 821,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду