Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2018 року

Київ

справа №127/16610/17

адміністративне провадження №К/9901/2767/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - управління ПФУ) на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року (суддя Сичук М.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (судді Матохнюк Д.Б., Курко О.П., Совгир Д.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірним рішення управління ПФУ про відмову призначити пенсію згідно зі статтею 26 та в порядку статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки; зобов'язати управління ПФУ нарахувати і виплачувати пенсію згідно зі статтями 26, 40 Закону № 1058-ІV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 2001 року призначена пенсія по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи від загального захворювання відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а з 01 листопада 2006 року - призначена пенсія за вислугу років відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

З 07 листопада 2006 року виплата пенсії припинена, у зв'язку із працевлаштуванням.

У червні 2017 року позивачка звернулася до управління ПФУ із заявою призначити їй пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону № 1058-ІV з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки відповідно до положень статті 40 цього Закону.

Листом від 06 липня 2017 року № 153/М-1 управління ПФУ відмовилося перераховувати пенсію з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки, оскільки перевело позивачку з раніше призначеної пенсії в 2006 році за вислугою років на пенсію за віком.

Вважаючи права та законні інтереси порушеними, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.

Вінницький міський суд постановою від 12 жовтня 2017 року позов задовольнив.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 листопада 2017 року постанову суду залишив без змін.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову у задоволення позову. Вказує, що позивачці була вже призначена пенсія за віком, тому її повторна вимога про призначення пенсії задоволенню не підлягає. Понад те, при переведенні з одного виду пенсії на інший може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, але із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тобто за 2007 рік.

Верховний Суд переглянув судове рішення в межах доводів касаційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Верховний Суд України та Верховний Суд раніше висловили правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 сформулював правовий висновок з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Далі суд на підставі аналізу наведених норм робить висновок, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV говорить про порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Натомість особі пенсіонера у тій справі була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788-XII , який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

Також було встановлено, що пенсіонер у тій справі після призначення пенсії за вислугу років продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічні висновки сформулював й Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2018 року у справі № К/9901/16/17.

У справі, яка є предметом касаційного оскарження, суди встановили, що ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася вперше.

Після призначення пенсії за вислугу років вона продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Правові висновки, які суди поклали в основу своїх рішень ґрунтуються на фактичних підставах та вимогах закону, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

За наведених обставин колегія суддів визнає, що суди першої й апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, тому касаційну скаргу управління ПФУ слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко