Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.12.2019 року у справі №813/6500/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа №813/6500/14

адміністративне провадження №К/9901/26764/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року (суддя Кравців О. Р. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року (судді: Ільчишин Н. В. (головуючий), Пліш М. А., Шинкар Т. І.) у справі № 813/6500/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна" (далі - позивач, ТОВ "НТД-Україна") звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0004592201 від 19.08.2014 та № 0004602201 від 19.08.2014.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача, щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства по господарським взаємовідносинам позивача з відповідними контрагентами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 0004592201 від 19.08.2014 та № 0004602201 від
19.08.2014.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не доведено та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "НТД-Україна" у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "НТД-Україна" зареєстроване як юридична особа 22.12.1997, Виконавчим комітетом Бориславської міської ради з присвоєнням коду ЄДРПОУ 252277110, взяте на податковий облік з
26.12.1997 за № 638 та зареєстроване платником податку на додану вартість з
22.03.1998.

Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності відображення від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2014 року, про що складено акт перевірки № 452/22-01/25227710 від 20.06.2014. Вказаним актом перевірки за ТОВ "НТД-Україна" зафіксовано наступні порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.
198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 305 523,00 грн та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з ПДВ в сумі 1 369 276,00 грн; не підтверджено реальність здійснення операцій з ПП "Зернопродукт" за квітень 2014 року.

Позивачем було подано заперечення на акт податкової перевірки, за результатом перевірки та на підставі акту від 20.06.2014 контролюючим органом прийняті: податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0004592201 від 19.08.2014 за платежем: податок на додану вартість, на суму 458 285,00 грн (в т. ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 152 762,00 грн); податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0004602201 від 19.08.2014, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 369 276,00 грн.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Етол-Україна" (продавець) та Грассел Органік ЛП (Grassel Organic LP) (покупець) укладено: контракт № МBN-1 від 01.06.2013, відповідно до якого продавець згідно Контракту продає, а покупець приймає та оплачує на умовах FCA, м. Хмельницький: насіння гірчиці для технічної переробки, українського виробництва, урожаю 2013 року товар. Кількість товару: 200 тон +/- 50%, упакованого в мішки по 900-1300 кг ціна товару 651,00 доларів США за 1 метричну тонну. Загальна вартість товару 130200,00 +/- 50% доларів США та може бути змінена за домовленістю сторін; - контракт № MSA-1 від 15.06.2013, відповідно до якого продавець згідно Контракту продає, а покупець приймає та оплачує на умовах FCA, м. Хмельницький: насіння гірчиці для технічної переробки, українського виробництва, урожаю 2013 року товар. Кількість товару: 500 тон +/- 50%, упакованого в мішки по 900-1300 кг ціна товару 700,00 євро за 1 метричну тонну. Загальна вартість товару 350000,00 +/- 50% євро та може бути змінена за домовленістю сторін; контракт № MBJ-1 від 10.09.2013, відповідно до якого продавець згідно Контракту продає, а покупець приймає та оплачує на умовах FCA, м. Хмельницький: насіння гірчиці для технічної переробки, українського виробництва, урожаю 2013 року товар. Кількість товару: 400 тон +/- 50%, упакованого в мішки по 900-1300 кг ціна товару 379,00 євро за 1 метричну тонну. Загальна вартість товару 151600,00 +/- 50% євро та може бути змінена за домовленістю сторін; контракт № С-09-12 від 09.12.2013, відповідно до якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених контрактом, продати (передати у власність) покупцеві товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним контрактом купити (прийняти та оплатити) товар (макуха соєва українського походження 2013 року, відповідно до ГОСТ 27149-95).

Загальна кількість товару 1000 тон (+/- 10%). Мінімальна кількість товару 975 тон. Партія товару мінім. 130 тон.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Протоколу засідання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Етол-Україна" № 1 від 27.01.2014 постановлено змінити найменування ТОВ "Етол-Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна".

Між позивачем (Продавець) та Грассел Органік ЛП (Grassel ORGANIC LP) (покупець)
03.04.2014 укладено контракт № СК-1, відповідно до ст. 2 якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених відповідним контрактом, продати (передати у власність) покупцю товар, а покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених контрактом, купити (прийняти та оплатити) товар. Товар поставляється партіями, визначеними у специфікаціях до даного контракту. Загальна кількість проданого відповідно до контракту товару 1500 тон (+/- 5%) в опціоні покупця. Згідно з п. 3.1 ст. 3 Контракту ціна товару встановлюється в доларах США за одиницю продукції, включаючи вартість завантажувальних робіт на станції завантаження, сертифікацію товару на території України, митні збори на території України. Ціна товару вказується в специфікаціях до Контракту. Податки, митні збори та інші витрати пов'язані з даним Контрактом та у зв'язку із його виконанням, що повинні сплачуватися в країні продавця, сплачує продавець, в той же час коли усі податкові збори та інші витрати пов'язані із виконанням контракту в країні покупця несе покупець (п. 3.2 Контракту).

Умови поставки залізничним транспортом FCA (франко-вагон) ст. Придонецька Донецька ЗД; код станції 490301 відповідно до Міжнародних правил Інкотермс в ред. 2010 року. Поставка згідно Контракту здійснюється відповідно до реквізитів завантаження, вказаних покупцем у даному Контракті (п. 4.1 4.2 Контракту).

Продавець повідомляє покупця про відвантаження товару шляхом надіслання електронною поштою копій відправних документів, вказаних у п. 4.4. Контракту впродовж 1 робочого дня з моменту відвантаження кожної партії товару. Сторонами погоджено, що опускається відвантаження як безпосередньо продавцем, так і за його дорученням третіми особами, на яких покладається функція організації відправлення (експедиторів), зокрема грузовідправником визначено ТОВ "Трейн Юкрейн" (65014, м. Одеса, Лідерсовськийй б-р, 5/6; код відправника 7751) (п.
4.7,4.9 Контракту).

Згідно зі специфікацією № 1 від 03.04.2014 продавець продає, а покупець приймає та оплачує наступну партію товару: макуха соєва українського походження, виробництво 2014 року у кількості 1500 тон МТ +/- 5% вартістю 817500 +/- 5% доларів США (ціна за 1 545,00 доларів США). Відповідно до доповнення № 1 сторонами погоджено наступні зміни, а саме подавець продає, а покупець приймає та оплачує наступну партію товару: макуха соєва українського походження, виробництво 2014 року у кількості 1000 МТ +/- 5% вартістю 514000,00 +/- 5% доларів США (ціна за 1 514,00 доларів США). Доповненням № 2 визначено, що подавець продає, а покупець приймає та оплачує наступну партію товару: макуха соєва українського походження, виробництво 2014 року у кількості 1000 МТ +/- 5% вартістю 514000,00 +/- 5% доларів США (ціна за 1 514,00 доларів США), а також 500 МТ +/- 5% вартістю 287000,00 доларів США (ціна за 1 574,00 доларів США), на загальну суму 801000,00 доларів США. На підтвердження факту економічної доцільності здійснення експортних операцій позивачем було надано відповідний розрахунок.

Позивачем (покупець) на виконання вказаного договору укладено договір купівлі-продажу № ЖС-04/04 від 04.04.2014 з ПП "Зернопродукт" (продавець), макуху соєву, далі товар у кількості 1000 тон. Кінцева кількість товару визначається на вагах продавця і вказується у видаткових накладних. Товар поставляється відповідно до видаткових накладних на умовах FCA склад продавця с.

Райгородок, Слов'янського району, вул. Кірова, 41 (Інкотермс 2010 року). Момент поставки та передачі права власності на товар вважається відмітка покупця в видатковій накладній про одержання товару чи товарно-транспортній накладній (п.
3.1,3.2 договору). Ціна товару 6795,00 грн, в тому числі ПДВ 1 132,50 грн загальна сума договору 6 795 000,00 грн, в т. ч. ПДВ (п. 4.1,4.2. Договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25.04.2014 сторони дійшли згоди щодо наступного, та виклали договір від 04.04.2014 року в такій редакції: п. 2.2 п. 2 Договору: кількість товару складає 1500 тон +/- 5%; п. 4.2 договору викласти в редакції: ціна для партії товару. В кількості 1000 тон +/- 5% складає 6795,00
грн, в т. ч. ПДВ 1132,50 грн, в кількості 500 тон +/- 5% складає 7100,00 грн, в т. ч. ПДВ 1183,33 грн. Викласти п. 4.3 п. 4 Договору в наступній редакції: оплата за товар здійснюється покупцем в наступному порядку: передоплата 10 345 000,00
грн +/- 5%; п. 4.2 Договору: загальна сума договору становить 10 345 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1 724 166,67 грн.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ПП "Зернопродукт" надано копії копії: видаткових накладних: № 245 від 22.04.2014; № 246 від
22.04.2014; № 249 від 25.04.2014; № 247 від 24.04.2014; № 250 від 26.04.2014; № 257 від 29.04.2014; № 262 від 30.04.2014; податкових накладних: № 65 від
30.04.2014; № 61 від 29.04.2014; № 54 від 26.04.2014; № 28 від 10.04.2014; № 24 від 09.04.2014; платіжні доручення за квітень 2014 року про проведення оплати за одержаний товар; копії податкових декларацій ПП "Зернопродукт" за серпень, вересень, листопад 2014 року.

Також позивачем зазначено, що до території ПП "Зернопродукт" у смт. Райгородок підведена під'їзна залізнична колія від станції Придонецька, з якої здійснювалося відправлення товару, зокрема, станція Придонецька знаходиться у смт. Райгородок, в якому і розташовані склади ПП "Зернопродукт". Зазначив, що товар навантажувався на залізничні вагони, які під'їзними коліями прибували на ПП "Зернопродукт". Залізничними вагонами макуха соєва відправлялася одержувачу в Республіку Казахстан відповідно до умов Контракту.

Судами попередніх інстанцій з вказаного акту перевірки встановлено факт вчинення дій з отримання товару ОСОБА_1. на підставі довіреності від 22.04.2014. Також у накладних наявний відбиток печатки покупця. Згідно довідки від 25.09.2014 ТОВ "Трейн Юкрейн ", відповідно до якої ОСОБА_1 був працівником ТОВ "Трейн Юкрейн" з
10.10.2012 на посаді менеджера-експедитора до моменту видачі довідки (наказ № 27-ок від 10.10.2012). Відтиск печатки позивача свідчить про схвалення підприємством дій ОСОБА_1, про що свідчить і оплата прийнятого товару.

Недотримання вимог Інструкції про порядок реєстрації довіреностей (Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей № 99 від 16.05.1998) не підтверджено відповідачем жодними доказами, а також не спростовує факту прийняття чи неприйняття товару від ПП "Зернопродукт".

Позивачем також надано копію договору про надання транспортно-експедиторського обслуговування № Т-09-12 від 09.12.2013, відповідно до якого ТОВ "Етол-Україна" доручає, а ТОВ "Трейн Юкрейн" (експедитор) зобов'язується від свого імені і за рахунок клієнта надавати послуги по організації і виконанню операцій, пов'язаних з залізничними перевезеннями, транспортно-експедиційним і митно-брокерським обслуговуванням експортних, імпортних і транзитних вантажів, які проходять по залізничних дорогах України та країнах СНД. Сторони узгоджують вантаж, об'єм вантажу, вартість перевезення, строки та умови перевезення, маршрути проходження вантажу, а також норму природньої втрати вантажу в окремих заявках, а також додатках, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1,1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору усі розрахунки в межах договору здійснюються в гривнях України. Згідно договору № Т-09-12, а саме - п. 2.3.9, експедитор, діючи на основі даного договору, виступає перед третіми особами (перевізниками, декларантами, державними органами контролю та сертифікації та ін. ) від свого імені, в інтересах та за рахунок Клієнта. У вказаному акті перевірки зазначено, що ТОВ "Трейн Юкрейн" діяло в інтересах позивача щодо виконання зобов'язань за договором на підставі довіреності.

Згідно з додатками до договору від 10.12.2013 та від 07.04.2014 клієнт доручає, а експедитор зобов'язується в інтересах та за рахунок клієнта організувати перевезення вантажу макуха соєва за маршрутом ст. Придонецька (код 490301) ст.

Кокшетау (код: 687008) у вагонах зерновозу власного парку у кількості 15 вагонів та 23 вагони +/-5% відповідно.

На підтвердження факту здійснених перевезень позивачем надано наступні документи: копії митних декларацій (форми МД-2); копії повідомлень про фактичне вивезення. Поставка макухи соєвої вчинена відповідно до відправних реквізитів, вказаних покупцем в контракті, а саме: одержувач ТОВ "Agromean", код одержувача 2105, адреса одержувача: Казахстан, м. Алмати, вул. Жандосова, 57, станція призначення Кокшетау 1 КЗХ, код станції 687008. Згідно умов контракту Grassel Organic LP було одержано товар в кількості, вказаній в транспортних і митних документах, що підтверджується відповідним листом від 22.01.2015. ДП "Донецька залізниця" в якості платника зазначено ТОВ "ТЕК "Транссистема", який є експедитором зі сторони "АGROMEAN". Щодо транспортно-експедиційних послуг, які надавалися ТОВ "Трейн Юкрейн" відповідно до укладеного договору від 09.12.2013, відсутня заборгованість ТОВ "НТД-Україна" та ТОВ "Трейн Юкрейн", що підтверджується, зокрема взаємозвіркою розрахунків. Позивачем також надано копії банківських виписок за квітень-травень 2014 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем при оформленні первинних документів, зокрема довіреностей та документів з наданих послуг транспортно-експедиторської діяльності, не надання позивачем всіх договорів на підтвердження понесених витрат ТОВ "Трейн Юкрейн" саме для надання послуг та виконання робіт для ТОВ "НТД-Україна", а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень окремих положень Податкового кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 216 Цивільного кодексу України.

10.2. Пункти 85.2,85.4 статті 85.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до статтею 216 Цивільного кодексу України пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

10.3. Пункти 198.1,198.2,198.3,198.4,198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з статтею 216 Цивільного кодексу України, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до статтею 216 Цивільного кодексу України, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статтею 216 Цивільного кодексу України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою статтею 216 Цивільного кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статтею 216 Цивільного кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими статтею 216 Цивільного кодексу України.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до статтею 216 Цивільного кодексу України.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

10.4. Пункти 201.4,201.5,201.6,201.7,201.10 статті 201.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II статтею 216 Цивільного кодексу України.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

11. Цивільний кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 244.

Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

12. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

12.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13. Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року:

13.1. Пункт 2.1.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

13.2. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

13.3. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

13.4. Пункт 2.16.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

18. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

19. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

20. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

21. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

24. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0004592201 від
19.08.2014 та № 0004602201 від 19.08.2014, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції було обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з відповідними контрагентами, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтувались лише на його припущеннях щодо неналежності оформлення довіреності на особу, яка була уповноважена згідно такої на отримання товару, а також на ненаданні позивачем всіх договорів та документів укладених ТОВ "Трейн Юкрейн" для надання послуг та виконання робіт для ТОВ "НТД-Україна" на підтвердження понесених витрат ТОВ "Трейн Юкрейн" саме для надання послуг позивачу. Суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що посилання відповідача такі обставини не спростовує факту прийняття чи неприйняття відповідного товару від ПП "Зернопродукт", а щодо посилань контролюючого органу на ненадання позивачем первинних документів щодо здійснення витрат експедитором за санітарну обробку вагонів та ін. послуг та робіт (здійснених ТОВ "Трейн Юкрейн" на виконання умов договору) обґрунтовано зазначили, що позивач не був стороною вказаних господарських операцій, у зв'язку з чим не може та не зобов'язаний надавати документи на підтвердження витрат контрагента на користь третіх осіб. Крім того, контролюючим органом не було враховано та надано належної оцінки встановленого факту митного оформлення товару, переданого позивачем контрагенту - Grassel Organic LP на підставі контракту № СК-1 від 03.04.2014 (митне оформлення підтверджується вантажними митними деклараціями та повідомленнями про фактичне вивезення товару).

У справі, що розглядається, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами, крім укладених договорів, було надано додаткові угоди та додатки до договорів, копії митних декларацій (форми МД-2), копії повідомлень про фактичне вивезення, копії банківських виписок за квітень-травень 2014 року, копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжні доручення за квітень 2014 року про проведення оплати за одержаний товар та інші документи, оформлені відповідно до вимог чинного податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як контролюючим органом не було доведено та не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та відповідними контрагентами.

25. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року у справі № 813/6500/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду