Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа №820/3837/16

провадження №К/9901/17675/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/3837/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Григорова А. М., суддів: Подобайло З. Г., Тацій Л. В.

І. Суть спору

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС України у Харківській області), за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу від 25 травня 2016 року № 228 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

2. В обґрунтування позову зазначає, що, починаючи з липня 2009 року, працює в службі цивільного захисту та наразі обіймає посаду командира відділення 1-ї Державної пожежно-рятувальної частини міста Харкова ГУ ДСНС України у Харківській області.

2.1. Однак, за результатами проведеного службового розслідування відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Харківській області від 17 травня 2016 року № 162 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог пункту 4.1 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2004 року № 1177.

2.2 Підстава прийняття оскаржуваного наказу зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, який полягає у несвоєчасному виявленні ознак алкогольного сп'яніння підлеглого ОСОБА_4 та виправдовуванні правопорушника, який наражав потенційній небезпеці державне майно, своє особисте життя та життя особового складу як особа, яка при необхідності керує транспортним засобом.

2.3. Позивач наголошує, що в його службові та функціональні обов'язки не входить перевірка стану здоров'я особового складу та допуск їх до чергування. Крім того у позивача не було жодної підстави вважати, що водій ОСОБА_4 був у нетверезому стані, оскільки за зовнішнім оглядом цього виявити було неможливо.

2.4. Вважаючи, що порушення службової дисципліни та своїх службових обов'язків позивачем порушено не було, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про скасування наказу ГУ ДСНС України у Харківській області від 25 травня 2016 року № 228 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 у період з 19 червня 2009 року по 27 травня 2013 року проходив службу в МНС України та, починаючи з 28 травня 2013 року по теперішній час проходить службу в ГУ ДСНС України у Харківській області, обіймаючи посаду командира відділення 1-ї Державної пожежно-рятувальної частини міста Харкова.

4. На підставі матеріалів службового розслідування 25 травня 2016 року, керуючись статтями 1, 8, 58, 59, 68, 69, 80 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року N 1068-VI (далі - Дисциплінарний статут служби цивільного захисту), пунктом 31 "Права, обов'язки і відповідальність" Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593, підпунктами а, б пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пунктом 5.4.5 Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МВС України від 07 травня 2007 року № 312, підпунктами 1, 3 пункту 1, підпунктом 1 пункту 9, підпунктами 1, 6, 9, 31 пункту 10, підпунктами 2, 4, 5 пункту 23, підпунктами 2, 3 пункту 25 розділу V Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 жовтня 2014 року № 1032, ГУ ДСНС України у Харківській області видано наказ від 25 травня 2016 року № 228 (по особовому складу) "Про накладення дисциплінарного стягнення", згідно з яким за допущений ряд дисциплінарних порушень командира відділення 1-ДІІРЧ м. Харків прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

5. Підставою винесення наказу від 25 травня 2016 року № 228 слугувало порушення начальником караулу 1-ДПРЧ майором служби цивільного захисту ОСОБА_5, командиром відділення 1-ДПРЧ прапорщиком служби цивільного захисту ОСОБА_1 та водієм 3-го класу 1-ДПРЧ старшим сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_6 статутних правил несення служби.

6. Так, в ході службового розслідування, призначеного наказом ГУДСНС України у Харківській області від 17 травня 2016 року № 162 встановлено, що близько 08:30 год. 17 травня 2016 року начальник 1-ДПРЧ підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_7 почув порушення мови, тобто нечітке вимовляння слів (ознаки сп'яніння) у водія 3-го класу 1-ДПРЧ старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_6, який заступив на добове чергування. Під час перевірки ОСОБА_6 алкотестером НПФ "Мета" № 12397 підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_7 було встановлено стан сп'яніння, показники вказаного алкотестеру склали 224 мгк/Л - перший раз та повторно 227 мгк/Л. Свідками виявлення стану сп'яніння ОСОБА_6 стали: заступник начальника 1-ДПРЧ майор служби цивільного захисту ОСОБА_8, водій 1-ДПРЧ старшина служби цивільного захисту ОСОБА_9, начальник караулу 1-ДПРЧ майор служби цивільного захисту ОСОБА_5 Після виявлення стану сп'яніння ОСОБА_6 особисто добровільно запропонував замінити його на чергуванні. Начальник частини ОСОБА_7 викликав на підміну командира відділення-водія 1-ДПРЧ старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_10 та відсторонив від чергування ОСОБА_6 Про виникнення цього випадку ОСОБА_7 повідомив начальника Шевченківського РВ полковника служби цивільного захисту ОСОБА_11 та начальника ОКЦ полковника служби цивільного захисту ОСОБА_12 При з'ясуванні обставин знаходження на службі водія ОСОБА_6 у стані сп'яніння комісією ГУ ДСНС України у Харківській області запропоновано ОСОБА_6 надати письмове пояснення, пройти освідування за допомогою іншого алкотестеру "Drager" Аlkotest 6510 або проїхати у найближчий заклад охорони здоров'я для проведення огляду з метою встановлення стану сп'яніння, проте ОСОБА_6 категорично відмовився, що про комісією складено відповідні акти.

7. Згідно з висновками службового розслідування дії позивача не відповідають вимогам п. 31 розділу "Права, обов'язки і відповідальність" Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, ст. 3, 24, 25, 26, 27, 28 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, п.п. 1, 3 п.1., п.п. 2, 4, 5 п. 23. розділу V наказу МВС України від 07 жовтня 2014 року № 1032 "Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнірованої та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій", а відповідальність за вчинення ОСОБА_1 наведених протиправних дій передбачена статтею 8, пунктом 4 статті 58 та пунктами 1, 4 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.

8. За результатами проведеного службового розслідування ГУ ДСНС України у Харківській області видано наказ від 25 травня 2016 року № 228 (по особовому складу), яким накладено дисциплінарні стягнення на ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року відмовлено в позові

10. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.

10.1. Скасовано наказ начальника ГУ ДСНС у Харківській області від 25 травня 2016 року № 228 по о/с "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - оголошення суворої догани командиру відділення 1-ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Харкова ГУ ДСНС у Харківській області ОСОБА_1

11. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ був прийнятий у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому підстав для визнання його незаконним та скасування немає.

12. Харківський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив з відсутності належним чином встановленого факту перебування ОСОБА_6 в стані сп'янінні, оскільки в матеріалах службового розслідування містяться суперечливі дані щодо наявності в особи ознак сп'яніння, а відтак притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є безпідставним та неправомірним.

IV. Касаційне оскарження

13. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

14. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судом апеляційної інстанції, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок, який полягає у виправдовуванні правопорушника ОСОБА_4, який під час служби перебував у стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку з не контролюванням підлеглого ОСОБА_4, позивач тим самим не забезпечив постійну готовність до виконання завдань за призначенням, що могло призвести до зриву виконання покладених на підрозділ завдань.

15. Водночас, у запереченні на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Пунктом 2 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

22. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається Кодексом цивільного захисту України та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

23. Так, згідно з пунктом 3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

24. Сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту.

25. Визначення службової дисципліни міститься у пункті 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту та означає бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

26. За змістом пунктів 2, 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.

26.1. Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

27. За приписами пункту 24 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту начальник зобов'язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

28. При цьому пунктом 28 вказаного Статуту передбачено, що прямий начальник зобов'язаний не рідше ніж один раз на півроку контролювати стан службової дисципліни серед підлеглих та вживати заходів із запобігання вчиненню дисциплінарних правопорушень. Начальник, який не забезпечив додержання підлеглими належного рівня службової дисципліни та не вжив для цього відповідних заходів, несе встановлену цим Статутом відповідальність.

29. Відповідно до пункту 57 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

30. Так, відповідно до пункту 8 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

31. При цьому грубим дисциплінарним проступком в розумінні пункту 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.

32. Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни наведені в пункті 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, одним з яких є сувора догана.

33. Пунктами 75, 76 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи. Відповідальність особи має індивідуальний характер.

34. За правилами пункту 83 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

VI. Позиція Верховного Суду

35. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

36. З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що 17 травня 2015 року він вчинив проступок, який полягав у несвоєчасному виявленні ознак алкогольного сп'яніння підлеглого ОСОБА_4 та виправдовуванні правопорушника, який наражав потенційній небезпеці державне майно, своє особисте життя та життя особового складу як особа, яка при необхідності керує транспортним засобом.

37. Відповідно до матеріалів службового розслідування, близько 08:30 год. 17 травня 2016 року начальник 1-ДПРЧ підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_7 почув порушення мови, тобто нечітке вимовляння слів (ознаки сп'яніння) у водія 3-го класу 1-ДПРЧ старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_6, який заступив на добове чергування.

38. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що начальник 1-ДПРЧ підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_7 сам проводив перевірку здоров`я водія та допустив його до несення служби, поставивши відповідний штамп "Виїзд дозволено", а також написав "здоровий" у журналі обліку щозмінного перед рейсового та після рейсового медичного огляду водіїв ДПРЧ-1 ГУ ДСНС у Харківській області № 310/2-18.

39. В оскаржуваному наказі від 25 травня 2016 року № 228 (по особовому складу) про накладення дисциплінарного стягнення вказано лише про ознаки сп'яніння ОСОБА_6, тобто відсутній висновок щодо факту перебування ОСОБА_6 в стані сп'яніння.

40. Єдиним встановленим фактом є те, що ОСОБА_6 відмовився від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я, що не є доказом того, що ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Проведення ж ОСОБА_7 освідування ОСОБА_6 алкотестером НПФ "Мета" № 12397, яким встановлено показник стану сп'яніння - 224 мгк/Л перший раз та повторно - 227 мгк/Л не може вважатися належним доказом встановлення факту сп'яніння ОСОБА_6, оскільки алкотестер, який був застосований є приватним та несертифікованим.

41. У висновку службового розслідування разом з поясненнями осіб в підтвердження наявності ознак сп'яніння зазначено, що є також і протилежні пояснення, а саме: начальника караулу 1-ДПРЧ майора служби цивільного захисту ОСОБА_5, командира відділення 1-ДПРЧ прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 1-ДПРЧ прапорщику служби цивільного захисту ОСОБА_13, водія 1-ДПРЧ старшини служби цивільного захисту ОСОБА_9, пожежного-рятувальника 1-ДПРЧ молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_14, пожежного-рятувальника 1-ДПРЧ молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_15, пожежного-рятувальника 1-ДПРЧ молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_16 та старшого пожежного-рятувальника 1-ДПРЧ сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_17 Вказані співробітники чергового караулу не підтвердили стан сп'яніння ОСОБА_6, про що надали письмові рапорти. Таким чином показання свідків різняться.

42. Отже об'єктивно не встановлено, що ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, в оскаржуваному наказі ОСОБА_6 також притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту. Наказ в описовій частині констатує лише виявлення "ознак сп'яніння", що також свідчить про відсутність висновку про перебування ОСОБА_6 в стані сп'яніння. Разом з цим в матеріалах справи не вбачається вчинення позивачем дій щодо створення будь-яких перешкод у виконанні посадовими особами ГУ ДСНС у Харківській області дій по проведенню розслідування та відсторонення ОСОБА_6 від виконання обов'язків.

43. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, оскільки належним чином факт сп'яніння ОСОБА_6 та наявність відповідних ознак не встановлено.

44. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

45. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

46. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець