Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.10.2020 року у справі №826/10796/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/10796/16

адміністративне провадження № К/9901/45369/18; №К/9901/45361/18; №К/9901/45365/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2017 року (головуючий суддя - Федорчук А. Б. )

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Кучма А. Ю., судді: Аліменко В. О., Безименна Н. В. )

а також Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2017 року (головуючий суддя - Федорчук А. Б. )

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року (головуючий суддя - Бабенко К. А., судді: Костюк Л. О., Троян Н. М. )

у справі №826/10796/16

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар", Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

про застосування заходів реагування.

I. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві житлового комплексу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" за адресою: вул.

П. Лумумби, 11 у місті Києві;

- визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві;

- в разі задоволення адміністративного позову про застосування заходів реагування, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час проведення планової перевірки будівництва було виявлено ряд порушень правил техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року та від 4 жовтня 2017 року, позов задоволено.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідачі звернулися з касаційними скаргами, в яких посилалися на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 17 травня 2016 року № 215 зобов'язано організувати та забезпечити проведення у червні 2016 року планових перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з додатком.

6. Пунктом 121 додатку 8 до даного наказу визначено проведення перевірки реконструкції гуртожитку під житловий будинок з надбудовою, Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", генеральний підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ягуар", за адресою: вул. П. Лумумби, 11 у місті Києві. Підрозділ який проводить перевірку - Печерське районне управління, термін проведення перевірки - 6-24 червня 2016 року.

7.24 червня 2016 року складено акт № 497 за результатами планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

8. Відповідно до даного акту в результаті перевірки встановлено, що будівництво здійснюється з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме: територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" та ГОСТ
12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"; значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій не визначені шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартними на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів або методик, узгоджених з головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва та центральним органом державного пожежного нагляду в порушення п. 2.10.2 Державних будівельних норм ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"; проектом не передбачено влаштування електрощитків, групових електрощитків, які захищені автономними системами пожежогасіння та оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); на об'єкті будівництва не проведено перевірку зовнішнього протипожежного водопостачання (пожежні гідранти); допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в мобільних будівлях; на кожному тимчасовому, мобільному будинку та споруді не вивішені таблички із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан; не забезпечено вільний під'їзд до будівлі, що будується та допоміжних споруд, у тому числі тимчасових місць відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування; для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлювати вказані знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ.

Цвета сигнальные и знаки безопасности", знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби); відстань від краю проїзду до стін житлового будинку влаштовано менше 8-10м в порушення п. 2 дод. 3.1 ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"; проектом не забезпечена можливість доступу пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення житлового будинку в порушення п. 2 дод. 3.1 ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"; допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи; допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,1 метра в мобільних будівлях; з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в мобільних будівлях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт не забезпечені первинними засобами пожежогасіння; вводи електрокабелів в інвентарних будівлях мобільного типу через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом; допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру від електроустаткуванням в мобільних будівлях; допускається у мобільних будівлях експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами); клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинку через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди не відповідає нормованій межі вогнестійкості цієї огороджувальній конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізольованої спроможності); на території об'єкта будівництва допускається влаштування звалища горючих відходів; не встановлено покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі з застосуванням світловідбивних покриттів) місцезнаходження найближчих пожежних гідрантів; до початку основних будівельних робіт на будові не забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойом); для житлового комплексу як для об'єктів V категорії складності згідно з ДСТУ-Н Б В.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності та категорії складності об'єктів будівництва)" не визначено розрахунковий час експлуатації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность. Обжие требования"; значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій не визначені шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів або методик, узгоджених з головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва та центральним органом державного пожежного нагляду в порушення п. 2.10.2 ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва"; пожежний щит на території будівництва не укомплектований згідно норм належності: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2м*2м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. ; проїзди до житлового будинку захаращені будівельними матеріалами; житловий будинок, що зводиться, не забезпечений первинними засобами пожежогасіння; не проводяться роботи з монтажу автоматичної системи пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладу приймально-контрольного пожежного на пульт централізованого спостереження пожежної охорони на житловому будинку з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства; не проводяться роботи з монтажу системи сповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на житловому будинку з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства відповідно до п. 8.3 і додатку И, п. 11.9 табл.

А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; не проводяться роботи з монтажу автоматичної системи димовидалення на житловому будинку з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства відповідно до п. 10.8 і додатку И, п. 10.2.2 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; проектом не передбачено відокремлення приміщення електрощитової та технічних приміщень від приміщень зберігання автомобілів глухим (без прорізів) протипожежними перегородками 1-го типу відповідно п.6.45 примітка 1 ДБН В.2.3-15-2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів"; допускається сполучення ліфтових шахт з житловою частиною у вбудованих в житлові будинки підземних гаражів в порушення п.6.48 ДБН В.2.3-15-2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів".

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявлені у ході перевірки порушення не є формальними, а стосуються виключної відсутності у Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Станом на дату розгляду справи доказів, які б свідчили про усунення порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, виявлених за результатами проведеної перевірки та зазначених у акті перевірки від 24 червня 2016 року №497, суду не було надано. Також відсутній акт повторної перевірки, який підтверджував би що всі порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" усунуто.

10. Суд зазначав, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим, за умови такого допуску, підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне процедурні порушення.

11.1 серпня 2017 року апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2017 року.

12.4 жовтня 2017 року апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2017 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Доводи касаційних скарг відповідачів є аналогічним обґрунтуванням їх заперечень на позов та апеляційних скарг.

14. Зокрема, Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" у своїх касаційних скаргах посилається на те, що судами проігноровано факт неповідомлення компанії про майбутню перевірку, що є грубим процедурним порушенням. Надані позивачем чеки від 23 травня 2016 року не є доказами належного повідомлення про планову перевірку.

15. В акті від 24 червня 2016 року № 497 за результатами проведення планової перевірки зазначено представника компанії ОСОБА_1, який проте не перебуває у трудових чи цивільно-правових відносинах з компанією. Отже, представник компанії не був присутнім під час проведення перевірки та є сумнівним проведення самої перевірки на об'єкті.

16. Для застосування такого заходу реагування як повне або часткове зупинення об'єкту підприємства, обов'язковою умовою є пряма загроза життю та здоров'ю людей. Проте позивачем не надавалися докази існування такої загрози.

17. Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" у своїх касаційних скаргах просило направити справу на новий розгляд.

18. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ягуар" у своїй касаційній скарзі також посилається на допущення позивачем процедурного порушення під час проведення перевірки та відсутність доказів направлення повідомлення. Під час перевірки та складання акту на об'єкті будівництва ні керівник, ні уповноважена особа товариства не були присутні та не приймали участі, отже порушено порядок проведення перевірки. Виконроб ОСОБА_1 не є уповноваженою особою товариства.

19. Факти, викладені у Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормативному обґрунтуванню; у разі присутності під час перевірки представника товариства такі факти були б спростовані на місці.

20. Також зазначає що повідомлення про проведення планової перевірки оформлено на бланку Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві та підписано його начальником, а не на бланку ГУ ДСНС України в м. Києві та за підписом його начальника; план перевірок додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту у ІІ кварталі 2016 року об'єктів, суб'єктів господарювання, що розташовані у місті Києві, не затверджений у встановленому законом порядку; відсутні докази що виявлені порушення створюють безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і в чому полягає загроза.

21. Просив ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

22. Позивач заперечення на касаційну скаргу не надіслав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

24. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі-Закон №877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

25. За визначеннями, наведеними у ~law10~ державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

26. Основні принципи державного нагляду (контролю) визначені ~law11~, відповідно до частини першої якої державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

27. Процедура організації планових заходів державного нагляду (контролю) та види розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) визначені ~law12~. Зокрема, приписами ~law13~ установлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. За результатами здійснення планового або позапланового заходу складається відповідний акт, який підписується посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю) (~law14~).

28. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом (~law15~).

29. Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності врегульовані Кодексом цивільного захисту України.

30. КАС України визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки. Так, за приписами пункту 12 частини першої цієї норми до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

31. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

32. За умовами частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

33. Таким чином, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

34. На підставі аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 826/13906/16 дійшов висновку, що з метою задоволення інтересів суспільства, зокрема, щодо належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, збереження навколишнього природного середовища, діяльність органу державного нагляду (контролю), у першу чергу, спрямована на запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання під час здійснення ними своєї діяльності. Такий нагляд і контроль у сфері господарської діяльності запроваджено державою, як засіб реалізації публічного інтересу, зокрема, забезпечення державою дотримання конституційних прав громадян на безпечне довкілля та безпосередній захист їх життя та здоров'я від наслідків негативного впливу від господарської діяльності суб'єкта господарювання. Це означає, що здійснюючи спостереження за дотриманням господарюючими суб'єктами норм і приписів законодавства, правил та стандартів, якістю та безпечністю як виробленої продукції, наданих послуг, так і їх виробництва, держава, у першу чергу, надає пріоритет основним правам та свободам людини та громадянина, які гарантовані їм Конституцією України.

35. Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

36. Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

37. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

38. За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для застосовування до відповідачів заходів реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві житлового комплексу за адресою вулиця П. Лумумби, 11 у місті Києві до усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

39. Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Водночас поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

40. Таким чином, оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій належних доказів, які б свідчили про повне або часткове усунення відповідачами порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей. Також Верховний Суд зауважує, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем під час проведення планової перевірки.

41. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 826/10795/16, від 22 січня 2020 року у справі № 820/6923/16, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/1026/18, від 13 травня 2020 року у справі № 826/24867/15, від 28 травня 2020 року у справі №520/3414/19, від 29 липня 2020 року у справі № 160/1903/19, від 21 серпня 2020 року у справі № 640/368/19, від 15 жовтня 2020 року у справі №420/4581/19.

42. Відповідно до вимог ~law16~ відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

43. Отже відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, із повідомленням відновлення господарської діяльності.

44. Згідно ~law17~ підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

45. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачі мали право звернутись із письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте, як правильно встановлено судами, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача, що відповідачі усунули зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суди дійшли правильного висновку, що доводи відповідачів про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

46. Оцінюючи доводи касаційних скарг, які зводяться в основному до посилань на допущені позивачем процесуальні порушення, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду та ухвалення судових рішень, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

47. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень або направлення справи на новий розгляд відсутні.

48. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

49. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року у справі №826/10796/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова