Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2020 року у справі №160/8716/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 160/8716/19

адміністративне провадження № К/9901/6153/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 (головуючий суддя Лукманова О. М., судді Божко Л. А., Дурасова Ю. В. ),

УСТАНОВИЛ:

Громадянин ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7128-53 від 13.11.2018 та №Ф-7128-53 від 14.02.2019.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
26.12.2019, адміністративний позов залишив без розгляду на підставі частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Висновок суду про залишення позову без розгляду вмотивований тим, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду з позовом, з яким звернувся позивач, розпочався 19.04.2019 та закінчився 02.05.2019, в той час як позивач звернувся до суду з позовом лише 07.09.2019, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі ~law20~).

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що залишення позовної заяви без руху можливе лише на стадії відкриття провадження у справі.

Проте, ухвалою суду першої інстанції позовну заяву повторно залишено без руху на стадії підготовчого провадження (з тих же підстав, які були зазначені в первинній ухвалі суду), внаслідок чого порушено право позивача на доступ до суду. При цьому позивач зазначає, що строки оскарження вимоги про сплату єдиного внеску із загальнообов'язкового соціального страхування, встановлені ~law21~, ним не оскаржуються.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Підставою для залишення позовної заяви була, зокрема та обставина, що до адміністративного суду позивач звернувся
07.09.2019, не зазначивши, коли він дізнався про порушення своїх прав внаслідок прийняття ГУ ДФС вимог, правомірність яких він оспорює. Цією ж ухвалою запропоновано позивачу протягом десяти днів з моменту отримання її копії надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням, зокрема дати, коли він дізнався про порушення своїх прав, та докази цього, а в разі пропуску строку на звернення до суду - клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та докази поважності причин пропуску цього строку. Обґрунтовуючи цей висновок, суд застосував норми частин 1 -3 статті 121 КАС.

24.09.2019 позивач подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши, що вимоги від 13.11.2018 №Ф-7128-53 та від 14.02.2019 №Ф-7128-53 отримав 19.04.2019, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором (5120601435172) на поштовому конверті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 відкрито провадження у справі №160/8716/19 та призначено підготовче судове засідання, до розгляду в якому, як свідчить резолютивна частина ухвали, призначено й клопотання позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 123 КАС. Суд виходив з того, що позивач, отримавши оскаржувані ним вимоги 19.04.2019, звернувся з адміністративним позовом поза межами строку, встановленого абзацом 5 ~law22~, не зазначивши причин, з яких пропустив цей строк. Позивачу було запропоновано надати докази щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

30.10.2019 позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому вказав, що пропуск строку зумовлений обставинами щодо адміністративного оскарження ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 № Ф-7128-53 та його перебування з 22.07.2019 по
02.09.2019 у відрядженні у місті Києві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 123 КАС.

Суд встановив, що позивач 07.06.2019 оскаржив в адміністративному порядку вимогу від 14.02.2019 № Ф-7128-53. Рішенням ДФС України від 10.07.2019, яке позивач отримав 16.07.2019, скарга позивача була залишена без розгляду, як така, що подана з пропуском 10-денного строку, встановленого законом для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Доказів про оскарження в адміністративному порядку вимоги від 13.11.2018 №Ф-7128-53 позивач суду не надав. Суд відхилив довід позивача про перебування у відрядженні в місті Києві з 22.07.2019 по
02.09.2019 як про перешкоду на звернення до суду з огляду на те, що 08.08.2019 позивач видав довіреність, якою уповноважив громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 представляти його інтереси, зокрема в судах з усіма правами, передбаченими процесуальним законодавством, в тому числі з правом звертатися з позовними заявами.

Застосувавши норми частин 1 , 3 статті 122, частини 3 статті 123 КАС, абзаців 4,5,6,9 ~law23~, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом з пропуском строку для звернення до адміністративного суду, не зазначивши поважних підстав для поновлення цього строку, у зв'язку з чим позов слід залишити без розгляду.

Такого висновку дійшов також апеляційний суд за результатами апеляційного перегляду ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
01.11.2019.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС або іншими законами.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені нормами статті 123 КАС.

Так, згідно з частиною першою цієї статті у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частини 2 -4 статті 123 КАС).

Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції правильно застосував норми частин 1 , 3 статті 123 КАС. Встановивши, що позов поданий поза межами строку для звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції надав позивачу можливість вказати підстави для поновлення цього строку та відповідні докази, забезпечивши позивачу процесуальні гарантії доступу до суду, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак