Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2018 року

Київ

справа №812/1847/17

адміністративне провадження №К/9901/51320/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС)на рішенняЛуганського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 (головуючий суддя - Т.І. Чернявська)та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018(колегія у складі суддів: Л.А. Василенко, А.В. Гайдар, Г.М. Міронова) у справі№ 812/1847/17за позовомУправління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - Фонд)до Головного управління ДФС у Луганській областіпровизнання незаконною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Фонд звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якому просив: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2017 року № Ю-1570-17 на суму 9883 грн. 26 коп., винесену у відношенні Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (правонаступником якої є Фонд).

Позовні вимоги мотивовані протиправністю вказаної вимоги, так як визначена нею сума із виявленою контролюючим органом заборгованості зі сплати єдиного внеску виникла через помилкове здвоєння звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за вересень 2016 року та червень 2017 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2018, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 позовна заява задоволена. Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС від 11.09.2017 № Ю-1570-17 на суму 9883 грн. 26 коп., винесену у відношенні Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Рішення судів мотивовані тим, що сума заборгованості, яка визначена вказаною вимогою не оскаржується позивачем, з урахуванням згоди відповідача про її подвійне зазначення у відповідних звітах. При цьому, суди зазначили, що спірна вимога не була відкликана у законодавчо-обумовлений порядок, що створює для позивача певні правові наслідки. Строки звернення до суду із позовною заявою про скасування вимоги не порушено, з огляду на день отримання позивачем рішення контролюючого органу, винесеного у рамках адміністративного оскарження такої вимоги.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовної заяви, так як вважає, що строк звернення до суду із вказаною позовною заявою позивачем було пропущено, а спірна вимога є відкликаною.

У відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в інтегрованій картці платника єдиного внеску Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 2016-2017 роки двічі обліковуються зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року в сумі 3282 грн. 61 коп., і червень 2017 року в сумі 6612 грн. 68 коп.

За рахунок подвійного відображення в обліку цих зобов'язань, кошти, які сплачувались платником єдиного внеску протягом 2016-2017 років, безпідставно зараховувались на погашення недоїмки в подвійному розмірі в порядку календарної черговості її виникнення, внаслідок чого станом на 31 серпня 2017 року виникла недоїмка в сумі 9883 грн. 26 коп., яка згідно з наданим розрахунком складає: 1502 грн. 13 коп. (залишок заборгованості за червень 2017 року, по строку сплати до 20 липня 2017 року) та 8381 грн. 13 коп. (заборгованість за липень 2017 року, по строку сплати до 21 серпня 2017 року).

На підставі даних інтегрованої картки платника Головним управлінням ДФС у Луганській області згідно з абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464) сформовано та надіслано Жовтневій міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2017 року № Ю-1570-17 на суму 9883 грн. 26 коп.

За наслідками досудового оскарження, скарга платника на вимогу контролюючого органу від 11.09.2017 № Ю-1570-17 на суму 9883 грн. 26 коп. залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною вимогою позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач скористався двома способами узгодження спірної у даній справі вимоги.

Так, 10.10.2017 Фонд звертався до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 08-08-1199/СД (вх. №42970/6 від) щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.09.2017 №Ю-1570-17, яка рішенням цього ж органу від 06.11.2017 № 25252/6/99-99-11-02-02-25 залишена без розгляду, з підстав пропуску 10-денного строку на її оскарження. Рішення отримано Фондом 14.11.2017.

З позовом до суду про оскарження цієї ж вимоги від 11.09.2017 року № Ю-1570-17 позивач звернувся 06.12.2017.

Згідно із частиною четвертою статті 99 КАС України (в редакції станом на 06 грудня 2017 року) якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Відтак, позивач, отримавши 14.11.2017 рішення Державної фіскальної служби України, своєчасно звернувся до суду із цим позовом 06.12.2017.

Таким чином, оцінюючи доводи касаційної скарги відповідача в частині пропуску строку позивачем на звернення з позовом до суду, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанції зроблені за наслідками оцінки цих же доводів відповідають приписам процесуального закону чинного станом на 06 грудня 2017 року.

Відповідно до статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393, далі - Інструкція) вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

- сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником;

- орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження;

- вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом);

- борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу;

- є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

У випадку, зазначеному в абзаці другому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми боргу (недоїмки).

У випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

У випадку, зазначеному в абзаці четвертому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили.

У випадку, зазначеному в абзаці п'ятому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону.

У випадку, зазначеному в абзаці шостому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

В частині правомірності нарахованої вимогою від 11 вересня 2017 року № Ю-1570-17 суми боргу (недоїмки), то вказана обставина не є спірною у даній справі, про що було встановлено судами під час судового розгляду справи та не заперечується відповідачем в касаційній скарзі, а тому даним правовідносинам суд касаційної інстанції не надає правову оцінку.

Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

При цьому доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі не вказують на допущення судами порушень норм матеріального чи процесуального права під час розгляду даної справи, адже вони не спростовують обставину не відкликання ним у законодавчо-обумовлений порядок спірної у даній справі вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко

І.А.Васильєва

С.С.Пасічник

Судді Верховного Суду