Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №565/454/17

адміністративне провадження №К/9901/45535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (головуючий суддя - Шидловський В.Б.)

у справі № 565/454/17

за позовом ОСОБА_2

до Рівненської митниці ДФС

про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0055/204000000/17 від 23.02.2017 та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Кузнецовський міський суд Рівненської області постановою від 10.04.2017 у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.

Вказану постанову позивач отримав 20.04.2017, про що свідчить його підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення, тому, з урахуванням приписів частини шостої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) останній день подачі апеляційної скарги припадав на 03.05.2017.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 подана 04.05.2017, в якій, крім іншого, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що копію постанови суду першої інстанції позивач отримав 27.04.2017.

У зв'язку з тим, що зазначені позивачем у клопотанні обставини не підтверджувалися доказами та суперечили матеріалам справи, Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.05.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без руху та надав 30-денний строк з моменту отримання ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження.

01.06.2017 від позивача до суду надійшла заява, в якій зазначено, що постанову суду першої інстанції 20.04.2017 отримав батько ОСОБА_2, а позивачу вона була передана лише 27.04.2017. За таких обставин просив визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження.

Дослідивши вказане клопотання, Житомирський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідно до вимог абзацу 1 частини четвертої статті 189 КАС України ухвалою від 02.06.2017 надав позивачу 10-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

08.08.2017 Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження, мотивуючи її тим, що позивач не зазначив інших підстав та не надав відповідних документів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду від 08.08.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження і передати справу для продовження розгляду до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що 01.06.2017 направив до суду апеляційної інстанції заяву, в якій повідомив, що постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10.04.2017 отримав 20.04.2017 його батько, а позивачу вона була передана 27.04.2017. У зв'язку з цим позивач вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано позбавив його права на апеляційне оскарження судового рішення, не врахувавши, що причина пропуску строку на апеляційне оскарження є поважною, оскільки про наявність постанови останній дізнався саме 27.04.2017.

23.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент подання позивачем апеляційної скарги), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною четвертою статті 189 КАС України (у редакції, чинній на момент подання позивачем апеляційної скарги) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

У контексті наведеної норми поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що наведені у клопотанні позивача причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не пов'язані з непереборними обставинами, які б перешкоджали ОСОБА_2 вчасно отримати рішення суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у відкритті апеляційного провадження з огляду на недоведеність останнім наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 186 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова