Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.10.2018 року у справі №825/1334/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2018 року

Київ

справа №825/1334/16

провадження №К/9901/8672/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №825/1334/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду (прийняту у складі: головуючого судді - Кашпур О.В.) від 10 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Ганечко О.М., суддів: Літвіної Н.М., Коротких А.Ю. ) від 01 листопада 2016 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними та скасувати накази ГУНП України в Чернігівській області за № 1004 від 16 червня 2016 року та № 123- о/с від 11 липня 2016 року в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції оперуповноваженого (карного розшуку) ОСОБА_1;

- поновити його на службі в органах ГУНП України в Чернігівській області на посаді старшого лейтенанта поліції оперуповноваженого карного розшуку ЧВП ГУНП в Чернігівській області з 12 липня 2016 року;

- зобов'язати ГУНП в Чернігівській області провести нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до наданого розрахунку, в сумі 3176 грн. 88 коп.;

- стягнути на його користь с ГУНП України в Чернігівській області 539 гривень 05 коп. матеріальної шкоді та 5000 гривень моральної шкоди, а також витрати на правову допомогу в суді в розмірі 5000 гривень, всього 10539 грн.05коп.;

- в частині поновлення позивача на службі в органах поліції та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць допустити негайне виконання постанови.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що накази ГУНП України в Чернігівській області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення його зі служби в поліції є протиправними, оскільки прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

В обґрунтування завданої матеріальної та моральної шкоди позивач зазначає, що його звільнення спричинило розлад здоров'я та він був змушений звернутись до ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області», та з 21.06.2016 по 04.07.2016 він перебував на лікарняному, в зв'язку з чим він витратив кошти на лікування на загальну суму 539 гривень 05 копійки, що підтверджується чеками. Також позивач наполягає на тому, що внаслідок неправомірних дій зі сторони ГУНП України в Чернігівській області він зазнав моральної шкоди, що виявилась у переживанні та стражданні. Вся інформація відносно цієї ситуації широко освітлювалась в ЗМІ та інтернет-ресурсах, що вплинуло на його моральний стан.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 10 серпня 2016 року Чернігівський окружний адміністративний суд вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 16.06.2016 № 1004 в частині притягнення поліцейського Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 11.07.2016 № 123о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (М-158581), оперуповноваженого (карного розшуку) Чернігівського відділу поліції ГУНП за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію".

Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (карного розшуку) Чернігівського відділу поліції ГУНП з 12.07.2016.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.07.2016 по 10.08.2016 у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 16 коп.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн., 00 коп. моральної шкоди.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (карного розшуку) Чернігівського відділу поліції ГУНП та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 16 коп. допустити до негайного виконання.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, пр. Перемоги, 74 ).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 оперуповноваженого (карного розшуку) Чернігівського відділу поліції ГУНП відповідно до наказів від 16.06.2016 № 1004 та № 123 о/с від 11.07.2016 було звільнено незаконно, з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, під час документування події та здійснення своїх функціональних обов'язків ОСОБА_3 виконував вказівки старшого за званням, а відповідачем застосовано крайню міру дисциплінарного впливу без з'ясування обставини, за яких скоєно дисциплінарний проступок, без врахування тяжкості проступку, заподіяної шкоди таким проступком.

Також суд першої інстанції, враховуючи характер порушення прав позивача, тяжкість і істотність вимушених змін у житті останнього після звільнення, дійшов висновку, що 1000,00 грн. буде достатньо грошовою компенсацією понесених позивачем моральних страждань.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 01 листопада 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 року - залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 24 листопада 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року.

10. 24 січня 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що Головне управління Національної поліції в Чернігівській області при прийнятті оскаржуваних наказів №1004 від 16 червня 2016 року та №123- о/с від 11 липня 2016 року діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Крім того, відповідач вважає безпідставним стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не надано ні розрахунку моральної шкоди, ні доказів чи обґрунтування моральних страждань, спричинених неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача.

Також не підлягає, на думку відповідача, стягненню сума витрат на правову допомогу, оскільки відсутні докази оплати послуг адвоката.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. ОСОБА_1 прийнятий на службу в органах внутрішніх справ 15.08.2009, на підставі наказу Харківського національного університету внутрішніх справ № 323о/с від 05.08.2009.

На підставі наказу УМВС України в Чернігівській області № 416 о/с від 06.11.2015, позивач звільнений з органів внутрішніх справ МВС України (копія трудової книжки а.с.16-18).

З 07.11.2015 ОСОБА_1 прийнятий на службу до Національної поліції на посаду оперуповноваженого (карного розшуку) Чернігівського відділу ГУНП, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 3 о/с від 07.11.2015 (а.с. 57).

15.06.2016 до ГУНП в Чернігівській області звернулись з заявами офіційні спостерігачі Всеукраїнської громадської організації «Громадська мережа «ОПОРА»» в одномандатному виборчому окрузі № 206 ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в яких виклали факти щодо неналежного виконання службових обов'язків працівниками слідчо-оперативної групи Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області, що мало місце 15.06.2016 під час прибуття за викликом до КП «Міський палац культури», за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 23, з приводу порушення виборчого процесу.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 15.06.2016 № 720 за вказаним фактом було призначено службове розслідування. За його наслідками складено висновок службового розслідування за результатами перевірки фактів, викладених у зверненнях офіційних спостерігачів від Всеукраїнської громадської організації «Громадська мережа «ОПОРА» в одномандатному виборчому окрузі № 206 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо неправомірних дій працівників Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області (а.с. 48-53). Висновок затверджений Т.в.о начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 від 16.06.2016.

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 16.06.2016 №1004, за грубе порушення службової дисципліни, невиконання функціональних обов'язків, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», положень ст. 1 та вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, дію якого поширено на поліцейських Законом України № 901 - VIII, п. 2.8 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 14 серпня 2012 року № 700 оперуповноваженого (карного розшуку) Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Відповідно до наказу № 123 о/с від 11.07.2016, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 оперуповноваженого (карного розшуку) Чернігівського відділу поліції ГУНП звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» з 11.07.2016. Підстава: наказ ГУНП від 16.06.2016 № 1004, висновок службового розслідування ГУНП від 15.06.2016.

Наказом від 29.07.2016 № 142 о/с по особовому складу до наказу № 123 о/с від 11.07.2016 внесено зміни та зазначено, що старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 оперуповноваженого (карного розшуку) Чернігівського відділу поліції ГУНП вважати звільненим на підставі висновку службового розслідування ГУНП від 16.06.2016 та наказу ГУНП від 16.06.2016 № 1004.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Конституція України

14.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

15.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

16. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII

16.1. Стаття 19. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

17. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (поширюється на поліцейських до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII)

17.1. Стаття 1. Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

17.2. Стаття 2. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

17.3. Частина перша статті 5. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

17.4. Стаття 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

17.5. Стаття 14. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Особа рядового або начальницького складу органу внутрішніх справ, яка повідомила про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим працівником міліції, не може бути звільнена із служби чи змушена до звільнення або притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з таким повідомленням.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

20. З аналізу наведених норм вбачається, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, застосовуючи крайню міру дисциплінарного стягнення відповідач повинен був належним чином обґрунтувати необхідність застосування такої міри та неможливість застосування інших видів дисциплінарного стягнення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у висновку про службове розслідування відповідачем не наведено, які саме тяжкі наслідки за собою потягли дії ОСОБА_1, яка саме завдана шкода діями ОСОБА_1 Також відповідачем не надавалась належна оцінка попередній поведінці позивача, не досліджувалось, як характеризувався позивач раніше під час виконання службових обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції є протиправним, а тому накази Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 16.06.2016 № 1004 та № 123 о/с від 11.07.2016 підлягають скасуванню.

Також, колегія суддів вважає, вірними висновки судів попередніх інстанцій про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн., з огляду на встановлення факту незаконного звільнення позивача.

Доводи касаційної скарги щодо неправомірного стягнення з відповідача витрат на правову допомогу позивачу у зв'язку з тим, що зазначені витрати не підтверджені документами, що свідчать про оплату правових послуг адвокату, є безпідставними. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, стягуючи з відповідача на користь позивача понесені ним витрати за надання правової допомоги в розмірі 5000 грн., дослідив та надав належну оцінку доказам, що підтверджують понесені позивачем витрати на правову допомогу, а саме досліджено було: договір про надання правової допомоги від 05.07.2016 № 143, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_8 (а.с.29); додаткову угоду до договору від 05.07.2016 № 143 (Розрахунок оплати витрат на правову допомогу) (а.с.33); квитанцію до прибуткового касового ордера № 143 від 05.07.2016 (а.с.24).

21. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

22. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі №825/1334/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх