Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 532/745/17

адміністративне провадження № К/9901/19037/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.10.2017р. (суддя - Омельченко І.І.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018р. (судді - Кононенко З.О., Калиновський В.А., Бондар В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с. 47 - 50) визнати протиправною відмову відповідача в прийнятті (розгляді) заяви та направленні у встановлений законодавством строк до Міністерства внутрішніх справ України висновку із додатками щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850, зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, прийняти і направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок із додатками щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності на підставі Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015р. №850, а продовження проходження служби в органах поліції після звільнення з органів внутрішніх справ не позбавляє його цього права.

Постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.10.2017р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018р., позов задоволено.

Визнано протиправною відмову відповідача в прийнятті (розгляді) заяви та направленні у встановлений законодавством строк до Міністерства внутрішніх справ України висновку із додатками щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.

Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, прийняти і направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок із додатками щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилася третя особа - Міністерство внутрішніх справ України, подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги, посилається на те, що вирішення питання щодо нарахування і виплати особі одноразової грошової допомоги здійснюється органом за останнім місцем служби такої особи, а тому вирішення цього питання відноситься до компетенції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, а не Міністерства внутрішніх справ України, яке в свою чергу не наділено повноваженнями розглядати і приймати рішення про призначення одноразової грошової допомоги поліцейським.

Крім того, відповідач посилається на те, що призначення, нарахування та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським передбачена лише Законом України «Про Національну поліцію» і Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016р. №4.

Позивач у відзиві до суду просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у період з вересня 2003 року по 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. по 08.04.2016р. проходив службу в органах Національної поліції України.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 08.04.2016р. №96 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Відповідно до свідоцтва про хворобу Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» від 30.02.2016р. №35-с позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 9)

Згідно довідки до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0491397 від 21.04.2016р. позивачу з 18.04.2016р. встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 10)

Згідно довідки Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.2016р. серії АГ №0005406 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено 70% ступінь втрати професійної працездатності. (а.с. 10)

13.10.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 24)

При цьому позивачем у графі підстава для виплати грошової допомоги з посиланням на відповідні пункти статей 97, 100 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено підпункт 4 пункту 1 статті 97.

Листом від 28.09.2016р. №29/С-191 Головне управління Національної поліції в Полтавській області відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки за правилами абзаців 2 і 3 пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції, в тому числі пенсіонерам, а також членам їхніх сімей, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію», на підставі Порядку від 21.10.2015р. №850, проте оскільки позивач був звільнений зі служби в органах національної поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, норми Порядку від 21.10.2015р. №850 та Порядку від 11.01.2016р. №4 застосуванню не підлягають.

При цьому позивача повідомлено, що оскільки порядок призначення одноразової грошової допомоги поліцейським з числа колишніх працівників міліції потребує внесення змін до відповідних розпорядчих документів, тому виплата зазначеної допомоги буде проводитися після вирішення певних процедурних питань та за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі для Національної поліції України.

Листом від 13.02.2017р. №177/115/29/01-2017 Головне управління Національної поліції в Полтавській області відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки право на отримання поліцейським одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або втрати працездатності встановлено Законом України «Про Національну поліцію». При цьому порядок призначення та отримання такої грошової допомоги поліцейським, розміри та підстави, за якими призначення і виплата допомоги не здійснюється регулюється положеннями статей 97 - 101 цього Закону та Порядком від 11.01.2016р. №4, в тому числі з урахуванням змін, внесених наказом МВС України від 12.09.2016р. №916.

Водночас статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено призначення одноразової грошової допомоги поліцейським, яким інвалідність встановлено внаслідок захворювання, порання (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків та пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому на даний час триває процес внесення змін до статті 97 зазначеного закону з метою усунення недоліків та неузгодженості чинного законодавства.

На підставі зазначених обставин відповідачем зроблено висновок про те, що питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги буде розглянуто комісією Головного управління Національної поліції в Полтавській області після надходження до управління відповідного нормативного документа, про що позивача буде повідомлено.

Листом від 20.06.2017р. №4/С-231л.к УМВС України в Полтавській області відмовило позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі Порядку від 21.10.2015р. №850, оскільки такі дії здійснюватиме Головне управління Національної поліції в Полтавській області в порядку, встановленому законодавством для поліцейських після внесення відповідних змін до Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 51)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням інвалідності IІ групи на підставі Закону України «Про міліцію», пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку від 21.10.2015р. №850, а той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію».

Суди дійшли висновку про те, що Порядок від 11.01.2016р. №4 не заперечує можливості отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, отриманої внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, а реформування органів міліції в Національну поліцію та оновлення у зв'язку з цим законодавчої бази не може бути підставою для відмови у захисті законних прав та інтересів позивача.

Крім цього, суди виходили з того, що позивач, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ і тривалий час виконуючи свої професійні обов'язки, пов'язані з ризиком для життя і здоров'я, мав законне сподівання, що у випадку втрати працездатності на службі та встановленні інвалідності він отримає гарантований Державою соціальний захист, який включає, в тому числі. Одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про міліцію».

Такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», так і статті 97 Закону «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності, а тому правила пункту 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію» поширюються виключно на тих працівників поліції, яким інвалідність встановлена до 07.11.2015р. - часу набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Оскільки інвалідність позивачу встановлена згідно Акту огляду МСЕК від 21.04.2016р. з 18.04.2016р., а тому при визначенні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги норми Закону України «Про міліцію» та прийнятого на його виконання Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015р. №850 застосуванню не підлягають.

В свою чергу, за наявності підстав, така допомога може бути призначена відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, за правилами статті 78 цього Закону служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду зараховується до стажу служби в поліції.

Крім того, відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень цього закону працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

Крім того, за правилами статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» служба в органах внутрішніх справ зараховується до вислуги років для призначення пенсії поліцейським.

Таким чином, оскільки період служби в органах внутрішніх справ зараховується до стажу служби поліцейських, в тому числі і для призначення пенсії, а тому отримання захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ внаслідок якого встановлено інвалідність, породжує право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

В той же час за правилами пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» право на допомогу виникає в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

В порушення вимог 159 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами не з'ясовано підстави звільнення позивача з органів поліції, чи відбулось таке звільнення внаслідок причин, зазначених в пункті 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», що є обов'язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.10.2017р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018р. у даній справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук