Правова позиція : Про способи отримання адвокатами судової документації

Аналізуючи положення статті 18 КАС України до/після запровадження змін, згідно із Законом № 3200-IX, Верховний Суд зауважує, що імперативна вимога стосовно обов`язку адвокатів зареєструватися в підсистемі ЄСІТС (тобто фактично це був електронний кабінет) була незмінною з 15 грудня 2017 року, тому за правилами частини сьомої указаної норми, наявність у адвоката електронного кабінету є підставою для направлення судом будь-яких документів у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі. Надалі положення статті 18 КАС України (у редакції Закону № 3200-IX) в цій частині стали більш суворими щодо наслідків невиконання адвокатами такого обов`язку. Водночас законодавцем в обох випадках передбачена можливість для таких осіб отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою, що є додатковим інструментом реалізації права на ознайомлення зі змістом судового рішення, проте такі обставини мають значення для визначення дати початку перебігу строку, за умови, якщо учасник справи взагалі не отримував судове рішення, у тому числі і в електронному вигляді.

Історія справи

Постанова КАС ВП від 11.04.2024 року у справі №140/18281/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа №140/18281/23

адміністративне провадження № К/990/1815/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р.,

розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року (суддя-доповідач - Пліш М.А., судді - Курилець А.Р., Мікула О.І.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лавренчук О.В. - звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: поновити строк звернення до суду; визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20 вересня 2022 року №2217А «Про результати службового розслідування» та нарахувати і виплатити йому кошти, що не були виплачені внаслідок застосування дисциплінарного стягнення.

2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року визнано неповажними, указані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії повернуто без розгляду.

3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору та зазначення інших причин пропуску процесуального строку. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення копії судового рішення для усунення недоліків скарги.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 140/18281/23.

6. Предметом спору у цій справі є правомірність наказу про результати службового розслідування та стягнення невиплаченого грошового забезпечення.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. 02 січня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, так як надсилання Волинським окружним адміністративним судом ухвали від 04 вересня 2023 року до «Електронного кабінету» представника ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» не є належною формою направлення судового рішення у справі, позов у якій подано до 18 жовтня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» та суперечить висновкам Верховного Суду у справі №120/4298/21-а. Ураховуючи те, що позивача було мобілізовано, а практика Верховного Суду свідчить про те, що суворе застосування судами процесуальних строків звернення до суду у період запровадження воєнного стану може мати невиправдане обмеження доступу до суду, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення пропущених процесуальних строків є безпідставним.

9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 25 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

10. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

11. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 25 січня 2024 року направлено учасникам справи та отримано ними, проте відзив на касаційну скаргу від військової частини НОМЕР_1 не надійшов.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

12. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

13. Відповідно до частин першої, четвертої статті 18 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14. За правилами частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

15. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).

16. За приписами частин сьомої, восьмої статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

16.1. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

17. За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України ( у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

18. За визначенням наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

18.1. Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.

18.2. Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

18.3. Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

19. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд указує, що аналіз наведених норм, у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

20. З 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон №3200-ІХ), згідно з якими, окремі норми КАС України зазнали змін в частині положень щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

20.1. Зокрема, частину п`яту статті 18 КАС України викладено у такій редакції:

«Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу».

20.2. Відповідно до абзаців 1,2 частини шостої статті 18 КАС України (у редакції Закону № 3200-IX) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

20.3. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

20.4. Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (частини сьома, восьма статті 18 КАС України (у редакції Закону № 3200-IX)).

21. Аналізуючи положення статті 18 КАС України до/після запровадження змін, згідно із Законом № 3200-IX, Верховний Суд зауважує, що імперативна вимога стосовно обов`язку адвокатів зареєструватися в підсистемі ЄСІТС (тобто фактично це був електронний кабінет) була незмінною з 15 грудня 2017 року, тому за правилами частини сьомої указаної норми, наявність у адвоката електронного кабінету є підставою для направлення судом будь-яких документів у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі. Надалі положення статті 18 КАС України (у редакції Закону № 3200-IX) в цій частині стали більш суворими щодо наслідків невиконання адвокатами такого обов`язку.

21.1. Водночас законодавцем в обох випадках передбачена можливість для таких осіб отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою, що є додатковим інструментом реалізації права на ознайомлення зі змістом судового рішення, проте такі обставини мають значення для визначення дати початку перебігу строку, за умови, якщо учасник справи взагалі не отримував судове рішення, у тому числі і в електронному вигляді.

22. Порядок вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України.

22.1. Частиною п`ятою статті 251 КАС України (у редакції, чинній до внесення змін, згідно із Законом №3200-IX) встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

22.2. Частиною сьомою статті 251 КАС України обумовлено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

23. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 251 КАС України).

Аналогічні умови містяться у пункті 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, згідно з яким суд вручає судові рішення в паперовій формі.

24. Разом з тим, з огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України щодо надсилання судового рішення у паперовій формі, мають імперативний характер лише у випадку відсутності офіційної електронної адреси.

25. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

26. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

27. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

27.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

28. Поважність причин пропуску процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що повний текст ухвали суду першої інстанції отримано лише 18 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надав роздруківку з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» щодо поштового відправлення №4302526997922.

29. Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржену ухвалу суду першої інстанції доставлено 05 вересня 2023 року о 21:26 до Електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренчука О.В. - користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Волинського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа та не спростовується представником позивача.

Водночас апеляційну скаргу подано лише 03 жовтня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

29.1. На обґрунтування поважності причин поновлення строку, представник ОСОБА_1 указав саме отримання 18 вересня 2023 року оскарженої ухвали суду засобами поштового зв`язку, проте у доданій до матеріалів скарги роздруківці з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» відсутня будь-яка інформація кому і яке саме поштове відправлення було надіслане за трек-номером №4302526997922. Інших належних та допустимих доказів, що підтверджують дату отримання повного тексту оскаржуваної ухвали заявником, не надано.

29.2. Крім того, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 13 листопада 2023 року представником ОСОБА_1 подане клопотання про поновлення строку обґрунтоване лише доводами про те, що надіслання копії рішення до Електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» не підтверджує факт дати вручення представнику позивача оскаржуваного судового рішення, оскільки позов було подано до суду і отримання оскарженої ухвали відбулося до набрання чинності Законом № 3200-IX.

30. Надаючи оцінку аргументам ОСОБА_1 , зазначеним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за приписами частини сьомої статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, то вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Отож, враховуючи імперативність норм статті 18 КАС України щодо адвокатів, направлення судом 05 вересня 2023 року до Електронного кабінету представника позивача (користувача підсистеми «Електронний суд») копії оскаржуваної ухвали відповідає вимогам закону, а тому перебіг процесуального строку необхідно обчислювати саме з цієї дати.

31. Інших аргументів щодо підстав пропуску процесуального строку представник ОСОБА_1 не указав, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність указаних ним причин та відсутність підстав для поновлення процесуального строку.

32. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована подібними підставами, з посиланням на практику Верховного Суду у справі №120/4298/21-а, що не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки її сформовано, за інших, ніж установлено у цій справі обставин.

Верховний Суд ще раз зауважує, що отримання адвокатом, як представником, судового рішення через підсистему «Електронний суд» є належним способом вручення судового рішення, а тому лише посилання на необхідність обчислення дати перебігу строку виключно з дня отримання судового рішення в паперовій формі є помилковими та, як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, не свідчить про наявність поважних причин для поновлення процесуального строку.

33. Ураховуючи те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчать про те, що представником ОСОБА_1 зазначалися інші, окрім указаних, причини пропуску строку, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначених заявником причин пропуску процесуального строку недостатньо для його поновлення.

34. Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у правовідносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та законодавцем наразі урегульоване.

35. Верховний Суд перевірив і відхиляє аргументи представника ОСОБА_1 щодо запровадження воєнного стану, з посиланням на наявність у позивача статусу учасника бойових дій та мобілізацію, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність судового рішення через призму обставин, підтверджених відповідними доказами, що були предметом оцінки суду попередньої інстанції. Проте ці аргументи указані лише в касаційній скарзі, так як у клопотанні поданому на виконання ухвали суду від 13 листопада 2023 року ( про залишення апеляційної скарги без руху) такі доводи відсутні.

35.1. Суд зазначає, що поважність причин пропуску строку, в тому числі пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте жодних подібних аргументів на обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, представником ОСОБА_1 ні в апеляційній скарзі, ні в клопотанні про поновлення строку не зазначено.

36. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених ОСОБА_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

37. Виходячи з наведеного, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

38. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.Б. Прокопенко

О.Р. Радишевська