Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року

м. Київ

справа №460/2203/19

адміністративне провадження № К/9901/1795/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 (головуючий суддя: Дорошенко Н.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 (головуючий суддя: Курилець А.Р., судді: Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі №460/2203/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо складення довідки від 17.04.2018 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення;

зобов`язати відповідача подати до ГУПФУ в Рівненській області довідку, яка відображає у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 додаткові види грошового забезпечення для перерахунку і виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області пенсії ОСОБА_1 , починаючи із 01.01.2018, із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у ГУПФУ в Рівненській області та з 05.06.2017 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).

Із інформації, зазначеній у протоколі за пенсійною справою - 1701006193 (Міноборони) від 06.05.2017, судами попередніх інстанцій встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 при її призначенні обчислений виходячи із наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 1164 грн; оклад за військове звання - 130 грн; процентна надбавка за вислугу років 40% - 517,60 грн; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці: 5139,85 грн. Всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становить 6951,45 грн. Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення в сумі 4866,02 грн.

Згодом відповідно до Постанови Уряду №103 Рівненським ОВК складено довідку від 17.04.2018 №16472 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, станом на 1 березня 2018 року, яка містить такі складові за посадою начальник штабу перший заступник командира військової частини: посадовий оклад - 6060,00 грн; оклад за військове звання - 1410,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3735,00 грн. Всього 11205,00 грн.

На підставі зазначеної довідки, ГУПФУ в Рівненській області проведено позивачу перерахунок пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 05.03.2019 №Р/114/071-59 ОСОБА_1 повідомлено про порядок призначення та перерахунку його пенсії та надіслано довідку Рівненського військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 17.04.2018 №16472.

Не погодившись із тим, що відповідачем не включено в довідку про розмір грошового забезпечення додаткові види грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що набуте ним право на отримання пенсії виходячи із тих видів грошового забезпечення, які визначені законом (відповідно до первинного розрахунку при призначенні пенсії) є безстроковим і беззаперечним, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань. Відтак, за позицією позивача, перерахунок пенсії має здійснюватися з урахуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення. За вказаних вище обставин, позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав для оформлення довідки без врахуванням у ній додаткових видів грошового забезпечення, з яких обраховувалася його пенсія до її перерахунку з 01.03.2018. Також позивач послався на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що перерахунок грошового забезпечення для обчислення пенсії проведений на виконання постанови Уряду №103. Включення до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення зазначеною постановою не передбачено. Вважає, що при складанні довідки діяв у спосіб та у межах визначених законом повноважень.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у довідці визначив види грошового забезпечення, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Оскільки постановою Уряду №103 при перерахунку пенсії не передбачалось врахування інших складових грошового забезпечення, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, такі правомірно не були включені до довідки від 17.04.2018 №16472, виданої відповідачем про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Постанова Кабінету Міністрів України № 103 була чинною на час складення довідки та не була скасована, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Також за висновками судів обох інстанцій, скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не дає відповідачу на вимогу позивача додаткових або нових підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу, оскільки відповідач на момент надання довідки від 17.04.2018 № 16472 керувався чинними приписами Постанови № 103 та Порядку № 45.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник зазначає, що набув право на перерахунок пенсії у січні 2018 року в силу приписів статті 63 Закону № 2262-ХІІ, пункту 4 Порядку № 45. Згідно із пунктом 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Такі складові передбачені в Законі №2262-ХІІ. Отже, за позицією скаржника, перерахунок пенсії має здійснюватися з урахуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення.

Також з посиланням на положення статті 7 КАС України скаржник відзначив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704.

Пунктом 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березя 2018 року.

Постановою № 103 внесено також зміни до Порядку № 45, а саме:

- пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».

- додаток 2 до Порядку № 45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII.

Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 цього Закону, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону

№ 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.

При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.

Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку:

«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.…

Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов`язку вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.».

Суд не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у справі №520/2098/19 правова позиція вже застосована Верховним Судом у справах: №520/2259/19 (постанова від 14.12.2022), №520/1567/19 (постанова від 07.09.2022), №520/2727/19 (постанова від 21.12.2022), №120/1564/19-а (постанова від 27.01.2023).

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що у виданій позивачу довідці для перерахунку пенсії відповідачем не зазначено додаткових видів грошового забезпечення, які повинні враховуватись під час перерахунку пенсії.

Враховуючи наведене, а також зазначену вище позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову.

Одночасно колегія суддів враховує, що відповідно до вимог «Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року» та на виконання окремого доручення Командувача Сухопутних військ Збройних Сил від 10.01.2018 №187 Рівненський обласний військовий комісаріат переформатований у Рівненський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки без зміни організаційно-правової форми юридичної особи.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №460/2203/19 скасувати, і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Рівненського обласного військового комісаріату щодо складення довідки від 17.04.2018 №16472 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування додаткових видів грошового забезпечення.

Зобов`язати Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» враховуючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років (50%), а також 1/24 додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.06.2015 по 30.04.2017.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

О. П. Стародуб

В. М. Шарапа