Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №816/327/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2019 року

Київ

справа №816/327/17

адміністративне провадження №К/9901/42/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів - Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року (суддя Канигіна Т. С. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (колегія суддів: Макаренко Я. М., Шевцова Н. В., Мінаєва О. М. ) в справі № 816/327/17 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд: скасувати рішення заступника Кременчуцького об'єднаного УПФУ № 81 від 02.12.2016; скасувати рішення заступника Кременчуцького об'єднаного УПФУ № 90 від 13.12.2016.

В обґрунтування адміністративного позову ОСОБА_1 вказав, що оскаржувані рішення прийняті на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте, за твердженням позивача, вказана норма на момент прийняття рішень втратила чинність.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
02.11.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та пені винесені на підставі частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в той час, коли частина 9 статті 106 Закону № 1058 виключена на підставі ~law6~ від 08 липня 2010 року, тобто до правовідносин застосовано норму, що не діяла. Крім того посилається, на те, що судами помилково встановлено дату виникнення зобов'язання 24.02.2009, а тому, як наслідок помилково обраховано фінансові санкції та пеня.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ФОП ОСОБА_1 був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

02.12.2016 Кременчуцьким об'єднаним УПФУ прийнято рішення № 81 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, відповідно до якого до ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховано пеню в розмірі ~money0~ за період з 24.02.2009 по
07.11.2016.

13.12.2016 Кременчуцьким об'єднаним УПФУ прийнято рішення № 90 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, відповідно до якого до ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховано пеню в розмірі ~money1~ за період з 24.02.2009 по
12.12.2016.

Позивачем оскаржувалися вказані рішення в адміністративному порядку до ГУПФУ в Полтавській області, проте скарги залишені без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями Кременчуцького ОУПФ, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходили з того, що на підставі абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Відтак, відповідачем правомірно нараховано фінансові санкції на підставі ч. 9 ст. 106 Закону №1058 за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 11 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідальність за несвоєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.

Також судами встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м.

Комсомольську Полтавської області 10.02.2009 за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, прийняті рішення № 47,48,49, якими нараховані фінансові санкції ФОП ОСОБА_1 на загальну суму фінансових санкцій ~money2~

Зазначені рішення позивачем отримано 10.02.2009.

Згідно з ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Враховуючи, що рішення № 47,48,49 про застосування фінансових санкцій на загальну суму ~money3~ позивачем було отримано 10.02.2009, то період сплати фінансових санкцій, визначених указаними рішеннями, настав - 24.02.2009, тобто після спливу десяти робочих днів із дня одержання рішень № 47,48,49 про застосування фінансових санкцій.

В подальшому через несплату заборгованості, орган пенсійного фонду звернувся до суду з позовом про стягнення сказаної суми

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2010 у справі № 2а-43944/09/1670 стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області загальний борг з фінансових санкцій у розмірі ~money4~

Згідно відомостей особової картки ОСОБА_1 позивачем сума заборгованості у розмірі ~money5~ сплачувалася частково, починаючи з 27.09.2013 по
07.11.2016.

Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 (в редакції до 01.01.2011) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Із набранням чинності з 01 січня 2011 року Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - ~law19~) наведена вище норма матеріального права із ~law20~ була виключена.

Відповідно до положень абзацу 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень ~law21~, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності ~law22~.

Отже, після набрання чинності ~law23~ за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Також колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення № 47,48,49 про застосування фінансових санкцій на загальну суму ~money6~ позивачем було отримано 10.02.2009, а тому враховуючи приписи ч.3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період сплати фінансових санкцій, визначених указаними рішеннями, настав
24.02.2009. Саме через відсутність добровільної сплати позивачем вказаної суми, орган Пенсійного фонду звернувся до суду про стягнення вказаної суми, рішення про яке набрало законної сили 06.12.2011у справі № 2а-43944/09/1670.

Отже, враховуючи, що позивачем вказані рішення не оскаржувались, датою виникнення зобов'язання є 24.02.2009.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук