Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.10.2019 року у справі №823/905/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2019 року

Київ

справа №823/905/17

адміністративне провадження №К/9901/148/17, № К/9901/16295/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Стеценка С. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (суддя - Рідзель О. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від и16 листопада 2017 року (колегія суддів: Лічевецький І. О., Мельничук В. П., Мацедонська В. Е.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №6 від 29.06.2017 про визнання недійсним посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році серії НОМЕР_1 2 категорії, виданого позивачу;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії та відказних справ при управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, яке оформлено протоколом №30/2 від 26.04.2017 про відмову позивачу в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідачі подали касаційні скарги, в яких просять скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації оскаржує судові рішення попередніх інстанцій лише в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 640 грн, оскільки органи соціального захисту населення звільнені від сплати судового збору.

В касаційній скарзі УПФУ в м. Черкасах просить скасувати судові рішення та відмовити позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки у позивача відсутні документи, підтверджуючі фактичну участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що відповідно до запису у військовому квитку НОМЕР_2 від
05.05.1982 ОСОБА_1 з 28.09.1986 по 14.10.1986 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно із Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 має право на пільги. Отримав дозу опромінення 10,01 Бер.

Відповідно до довідки військової частини 34003 від 14.10.1986 № 282/фін. сл. ОСОБА_1, під час перебування на учбових зборах, був прикомандирований із військової частини 44332 з 28.09.1986 по 14.10.1986 (всього 17 днів) в зоні підвищеної радіації Чорнобильської АЕС.

Рішенням тимчасової комісії при Черкаській обласній державній адміністрації позивачу було встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 А та видано посвідчення серії НОМЕР_1.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області із заявою про призначення пенсії.

Проте, рішенням комісії по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії та відказних справ при управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, яке оформлене протоколом №30/2 від 26.04.2017, ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з тим, що згідно довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України підтвердити факт участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 28.09.1986 р. по 14.10.1986 р. неможливо.

Рішенням комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 29.06.2017 (протокол № 6), на підставі запиту управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 24.02.2017, довідок ЦАМО РФ від 13.12.2016 №4/113553 та від 21.02.2017 №4/49410 визнано недійсним посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується належними доказами, а відтак Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації протиправно визнав недійсним посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році серії НОМЕР_1 2 категорії. Зважаючи на протиправне визнання недійсним посвідчення учасника ліквідації та фактично підтверджену участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, суди дійшли висновку, що відмова у призначенні пенсії є також протиправною.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 55 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ~law11~).

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими ~law13~, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17,22 березня 2018 року у справі № 588/538/16-а.

Відповідно до записів у військовому квитку ОСОБА_1 у період з 27.08.1986 по
15.10.1986 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також у період з 28.09.1986 по 14.10.1986 виконував важливе Урядове завдання в зоні підвищеної радіації Чорнобильської АЕС. Крім того, довідкою командира військової частини 34003 від 14.10.1986 підтверджується участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 28.09.1986 по 14.10.1986.

Колегія суддів зазначає, що Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації в апеляційній скарзі та касаційній скарзі оскаржує судові рішення лише в частині розподілу судового збору.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, відтак рішення Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №6 від 29.06.2017 про визнання недійсним посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році серії НОМЕР_1 2 категорії, виданого позивачу є скасованим.

Тобто наведені документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ~law14~.

Стосовно доводів касаційної скарги Департаменту щодо розподілу судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, та їх задоволено, судом першої інстанції вірно стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачену суму судового збору на користь позивача.

Відповідно до п. 18, 19 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України; органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.

Проте звільнення від сплати судового збору не є тотожним відсутності обов'язку по відшкодуванню позивачу, на користь, якого ухвалено судове рішення витрат про сплаті судового збору.

Відтак, колегія суддів погоджується висновками судів попередніх інстанцій щодо правильності розподілу судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

С. Г. Стеценко