Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.01.2020 року у справі №640/3757/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2020 року

Київ

справа №640/3757/19

адміністративне провадження №К/9901/36648/19

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 640/3757/19

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Будсервіс"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, прийняту колегією суддів у складі: (головуючий суддя - Кобаль М.І., судді: Беспалов О.О., Степанюк А.Г.)

у справі №640/3757/19

за позовом Головного управління Держпраці у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Будсервіс"

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2019 року Головне управління Держпраці у Київській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Будсервіс" про застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення 11 мікрорайону житлового масиву «Позняки» будинок № 4 за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Дніпровська набережна, 18 до усунення відповідачем порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Будсервіс» порушило вимоги чинного законодавства про охорону праці, існує загроза життю та здоров`ю людей, а тому наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду справи на підтвердження усунення виявлених під час проведення перевірки порушень надано акт ТОВ «Моноліт Будсервіс» про усунення порушень вимог законодавства з охорони праці, які було виявлено під час позапланової перевірки ТОВ «Моноліт Будсервіс» Головним управлінням Держпраці у Київській області та відображено у акті перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 18.09.2019 № 5.3.306.-38-А, з матеріалами фотофіксації усунених порушень вимог законолдавства.

5. Судом першої інстанції враховано, що представником відповідача під час розгляду справи надано копію листа від 04.03.2019, яким ТОВ "Моноліт Будсервіс" повідомило Головне управління Держпраці у Київській області про усунення всіх порушень виявлених під час перевірки, в зв`язку з чим просило дозволити поновити будівельно-монтажні роботи на об`єкті.

6. Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що з огляду на надані ТОВ "Моноліт Будсервіс" докази на підтвердження усунення порушень вимог законодавства про охорону праці відсутні правові підстави щодо застосування заходів реагування.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Будсервіс» (код ЄДРПОУ 39778632) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт, а саме: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Моноліт Будсервіс» виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення 11 мікрорайону житлового масиву «Позняки» будинок № 4 за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Дніпровська набережна, 18, до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.

8. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази проведення ГУ Держпраці повторної перевірки позивача, після отримання листа вх. № 440 від 04.03.2019, та надання погодження на поновлення будівельно-монтажні роботи на об`єкті ТОВ «Моноліт Будсервіс», відповідно до норм чинного законодавства.

При цьому суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд і які, в свою чергу, є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем на підприємстві, а тому належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки (складений повторно), в якому має бути зазначено про відсутність порушень та норм чинного законодавства.

9. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що судом першої інстанції помилково взято до уваги докази надані ТОВ «Моноліт Будсервіс» - фотофіксацію усунених порушень та інші, оскільки законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

10. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що підтвердження у ході розгляду справи вчинення відповідачем дій з часткового усунення порушень чинного законодавства у сфері державного нагляду у вигляді виконання будівельно-монтажних робіт не може бути безумовною ознакою відсутності правових підстав для вжиття заходів реагування, оскільки перелік не усунутих порушень ТОВ «Моноліт Будсервіс», які зазначені апелянтом в акті від 18.02.2019, є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Крім того, виявлені позивачем та не усунуті відповідачем порушення законодавства у сфері охорони праці, які допущені ТОВ «Моноліт Будсервіс», у сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

11. 27.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга - ТОВ «Моноліт Будсервіс» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019.

12. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що за результатами позапланової перевірки відповідача на предмет виконання вимог припису від 25.01.2019 №5.3.306.18-П позивачем в акті перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкту) від 18.02.2019 р. №5.3.306.38-А було зафіксовано 12 порушень нормативних актів з охорони праці, а відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції надано докази відносно усунення усіх цих 12 порушень.

Відповідач зазначає, що позивачем на підставі наказу №2828 від 05.06.2019 та направлення на проведення перевірки №5.3.226 від 05.06.2019 проведено позапланову перевірку відповідача на предмет виконання вимог припису від 25.01.2019 №5.3.306.18-П, за результатами якої порушень не виявлено, однак позивач під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції не вказав цей факт. При цьому відповідачу про результати такої перевірки стало відомо лише після отримання від позивача листа від 11.12.2019 №53/319/21376.

До касаційної скарги відповідачем додано акт перевірки дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ТОВ Моноліт Будсервіс» від 14.06.2019 № 5.3.306.176-А, складений ГУ Держпраці у Київській області.

Крім того відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції задовольняючи позов не дослідив питання відносно в якому саме обсязі повинно бути зупинено виконання робіт за рішенням суду повністю чи частково.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій в період з 21.01.2019 по 25.01.2019 ГУ Держпраці у Київській області, на підставі наказу № 305 від 17.01.2019 та направлення на перевірку № 5.3-33 від 17.01.2019, проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Моноліт Будсервіс» вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на будівництві житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення 11 мікрорайон житлового масиву «Позняки» будинок № 4, за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Дніпровська Набережна, 18, у зв`язку з настанням нещасного випадку.

14. За результатами проведеної перевірки ГУ Держпраці у Київській області складено акт перевірки № 5.3.306.18-А суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) - ТОВ «Моноліт Будсервіс» від 25.01.2019, яким встановлено порушення позивачем вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці».

15. ГУ Держпраці у Київській області 25.01.2019 складено припис №5.3.306.18-П про усунення ТОВ «Моноліт Будсервіс» порушень виявлених під час проведення перевірки.

16. ТОВ «Моноліт Будсервіс» 01.02.2019 звернулося до ГУ Держпраці у Київській області з листом, яким повідомило про усунення всіх порушень виявлених під час перевірки за виключенням пунктів 14 та 15, оскільки на складах відсутні подмості для мулярів і потребує деякий час на їх виготовлення. У зв`язку з наведеним ТОВ «Моноліт Будсервіс» просило дозволити поновити будівельно-монтажні роботи на об`єкті.

17. З метою проведення перевірки виконання вимог припису, ГУ Держпраці у Київській області в період з 15.02.2019 по 18.02.2019, на підставі наказу № 917 від 13.02.2019 та направлення на перевірку № 5.3-52 від 13.02.2019, проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Моноліт Будсервіс» вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на будівництві житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення 11 мікрорайон житлового масиву «Позняки» будинок № 4, за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Дніпровська Набережна, 18, у зв`язку з настанням нещасного випадку.

18. За результатами проведеної перевірки ГУ Держпраці у Київській області складено акт перевірки №5.3.306.38-А суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 18.02.2019, яким встановлено порушення ТОВ «Моноліт Будсервіс», вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці», а саме: 1. окремі зони потенційно небезпечних факторів не мають сигнального огородження, чим порушено пункт 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 «ССБТ». Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», НПАОП 45.2-7.02-12; 2. допускається складування будівельних матеріалів в потенційно небезпечній зоні, а саме: біля будинку, що споруджується. В той же час в ПВР не передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці та не передбачено необхідність виконання будівельно-монтажних робіт у цій зоні, чим порушено п. 4.16, п. 4.19 НПАОП 45.2-7.02-12; 3. не всі технологічні отвори в перекриттях та покриттях для запобігання доступу до них працюючих не закриті суцільними настилами та не огороджені вздовж периметра згідно ГОСТ 23407, ГОСТ 12.4.059, чим порушено п. 6.2.19 НПАОП 45.2-7.02-12; 4. щити опалубки для вертикальних конструкцій зберігаються не в спеціальних касетах, чим порушено пункт 13.4.14 НПАОП 45.2-7.02-12; 5. кабелі електроживлення напругою 220В (380В) прокладені безпосередньо під ногами у працівників в місцях, де є проходи та на робочих місцях, а не підвішені на опорах на висоті не менше 2,5 м над робочими місцями та 35 м над проходами, чим порушено пункт 6.4.3 НПАОП 45.2-7.02-12; 6. штепсельні розетки на номінальні струми до 20 А, призначені для живлення переносного електроустаткування і ручного електроінструменту, що застосовується поза приміщеннями, не обладнані пристроями захисного відключення (ПЗВ), чим порушено пункт 6.4.7 НПАОП 45.2-7.02-12; 7. під час виконання будівельно-монтажних робіт застосовуються не інвентарні засоби підмощування, чим порушено пункт 7.3.3 НПАОП 45.2-7.02-12; 8. допускаються до експлуатації саморобні та інвентарні помости без приймання їх керівником робіт (виконробом або майстром) та реєстрації в журналі робіт, чим порушено пункт 7.3.13 НПАОП 45.2- 7.02-12; 9. на драбині, яка спускається в котлован поблизу крана відсутні написи: інвентарний номер, дата проведення наступного випробування, належність якому підприємству, чим порушено пункт 7.14 НПАОП 0.00-1.71-13 Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями; 10. драбина періодично 1 раз на рік не пройшла випробування статичним навантаженням, чим порушено пункт 7.27 НПАОП 0.00-1.71-13 Правил охорони праці під роботи з інструментом та пристроями; 11. ходіння по укладеній арматурі здійснюється без спеціальних настилів завширшки не менше ніж 0,6 м, закріплених на арматурному каркасі, чим порушено п. 13.3.10 НПАОП 45.2- 7.02.12; 12. не всі працівники, які виконуються будівельно-монтажні роботи використовують захисні каски, чим порушено п. 4.30 НПАОП 45.2- 7.02-12.

19. Позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

20. 27.12.2019 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Будсервіс" надійшла до Верховного Суду.

21. Ухвалою Верховного Суду від 03.01.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Будсервіс".

22. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 для розгляду справи № 640/3757/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.

23. Ухвалою судді Верховного Суду від 06.04.2020 дану адміністративну справу призначено до касаційного розгляду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

(в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

24. Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

24.1. Частина 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

24.2. Частина 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

23. Закон України «Про охорону праці».

23.1. Частина перша статті 4. Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

32.2. Частина перша статті 6. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

23.3. Частина перша статті 13. Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

23.4. Частина перша статті 38. Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

24. Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 №826 (в редакції від 21.05.2017).

24.1. Пункт 1.4. Загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

24.2. Пункт 2.26. Право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

25. З матеріалів справи вбачається, що позивачем у січні 2019 року проведено перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці та встановлено порушення вимог законодавства, окремі з яких визнано такими, що загрожують життю людей. Також з матеріалів справи встановлено, що акт перевірки представником відповідача підписано без зауважень та заперечень.

26. В подальшому у лютому 2019 року позивачем проведено позапланову перевірку на об`єкті позивача та повторно встановлено порушення вимог законодавства у сфері охорони праці (акт перевірки №5.3.306.38-А суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 18.02.2019).

27. Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги вказав, що на час подання адміністративного позову не надано доказів щодо проведення заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

28. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог встановив, що відповідачем усунуто виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері охорони праці з посиланням на надані відповідачем матеріали та фотофіксацію.

29. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що матеріали фотофіксації усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, надані суду першої інстанції відповідачем не свідчать про їх усунення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази проведення ГУ Держпраці перевірки позивача після усунення відповідачем усіх виявлених порушень вимог законодавства.

30. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на час розгляду справи відсутні докази проведення ГУ Держпраці перевірки позивача, після отримання листа від відповідача за вх. № 440 від 04.03.2019, а тому повноважним державним органом у відповідності до вимог ч. 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не здійснено оцінку повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

31. Разом з тим, зі змісту касаційної скарги випливає, що скаржник вказує на те, що відповідачем проведено позапланову перевірку відповідача на основі листа від відповідача за вх. № 440 від 04.03.2019 та актом від 14.06.2019 встановлено усунення виявлених порушень вимог законодавства, що унеможливлює застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт.

32. Аналізуючи наведені доводи скаржника колегія суддів Верховного Суду зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

33. Процесуальним законом передбачено різні шляхи отримання судом доказів: 1) надання учасником справи з його власної ініціативи; 2) надання доказів учасниками справи за пропозицією суду; 3) збирання доказів судом з власної ініціативи (ч. 3 ст. 77 КАС України), 4) витребування доказів судом (ст. 80 КАС України). Вони відрізняються наслідками.

34. Пропозиція суду надати докази має рекомендаційний характер для сторони. Частиною п`ятою статті 77 КАС України встановлено, що у випадку ненадання учасником справи без поважних причин доказів на пропозицію суду, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. В той же час, статтею 80 КАС України передбачено повноваження суду збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвали про витребування доказів. Її виконання є обов`язковим. Невиконання ухвали передбачає застосування заходів процесуального примусу.

35. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

36. Колегія суддів Верховного суду звертає увагу, що всупереч вимог статей 317 та 322 КАС України, апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції обмежився лише констатацією того, що повноважним органом не перевірено факт усунення порушень вимог законодавства на об`єкті будівництва відповідача, при цьому судом апеляційної інстанції не досліджено тих обставин, чи здійснювалася позивачем перевірка об`єкту відповідача на підставі листа ТОВ "Моноліт Будсервіс" від 04.03.2019 до часу звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

37. З огляду на визначений законодавством порядок встановлення факту усунення порушень вимог законодавства, що раніше встановлені контролюючим органом шляхом проведення позапланової перевірки на підставі повідомлення суб`єкта господарювання, встановлення обставин щодо здійснення перевірки на підставі листа від відповідача за вх. № 440 від 04.03.2019, або ж її нездійснення з одночасним поданням позову до адміністративного суду має суттєве значення для правильного вирішення справи

38. Відтак суд касаційної інстанції не має права та повноважень встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні у рішенні або постанові суду.

39. Таким чином Верховний Суд приходить до переконання, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції не виклав належного правового обґрунтування відхилення обставин, встановлених в постанові суду першої інстанції, зокрема щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та інформування контролюючого органу про це у березні 2019 року. При цьому вважаючи позовні вимоги обгрунтованими, судом апеляційної інстанції не встановлено чи реалізовано контролюючим органом свої повноваження щодо проведення перевірки об`єкта згідно повідомлення відповідача за вх. № 440 від 04.03.2019 до звернення до адміністративного суду.

40. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

41. Судове рішення має містити пояснення, чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму закону, а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок.

42. Підставою для скасування судових рішень згідно частини 2 статті 353 КАС України, судів першої або апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

43. Відповідно до ч. 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

44. Згідно з вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. суд касаційної інстанції не має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні у рішенні або постанові суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій винесено необґрунтоване рішення, ухвалене без дотриманням норм матеріального та процесуального права.

46. Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Будсервіс" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 підлягає частковому задоволенню, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

47. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, зокрема щодо підставності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції.

У разі необхідності суд може зобов`язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з`ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

48. Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

49. Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Будсервіс" задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 скасувати, а справу № 640/3757/19 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Жук А.В

Білак М.В.

Калашнікова О.В.

Судді Верховного Суду