Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.11.2019 року у справі №2040/7427/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2019 року

Київ

справа №2040/7427/18

адміністративне провадження №К/9901/30166/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л. В.,

суддів: Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє через представника - адвоката Репетун Катерину Володимирівну, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Катунова В. В., суддів: Бершова Г. Є., Ральченка І. М. ) у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в інтересах малолітніх дітей, - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1, в стан, що існував до початку реконструкції та відповідає поповерховому плану житлового будинку від 11 березня 2003 року, виготовленому КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12 грудня 2018 року позов задовольнив.

Зобов'язав ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1, в стан, що існував до початку реконструкції та відповідає поповерховому плану житлового будинку від 11 березня 2003 року, виготовленому КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

17 січня 2019 року Репетун К. В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 квітня 2019 року поновив строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

18 червня 2019 року Другий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Репетун К. В. закрив на підставі пункту 2 частини 1 статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України через те, що документів на підтвердження повноважень Репетун К. В. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Другому апеляційному адміністративному суді в судовому засіданні не надано, не містять таких документів і матеріали справи, отже, після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.

15 липня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження. Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення посилалася на те, що первинну апеляційну скаргу подано в межах строку на оскарження, а закриття провадження через те, що апеляційна скарга від імені відповідача підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги, не може позбавляти права на апеляційне оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 липня 2019 року визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовив у задоволенні клопотання про поновлення цього строку.

Цей же суд ухвалою від 24 липня 2019 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків. Зокрема, зазначив, що апелянту необхідно протягом цього строку надати клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших причин пропуску, надати докази на їх обґрунтування, та доплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір".

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 вересня 2019 року відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 від 12 серпня та 16 вересня 2019 року про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

ОСОБА_1 не погодилася із цією ухвалою суду апеляційної інстанції та через представника 29 жовтня 2019 року подала касаційну скаргу про скасування ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою від 05 листопада 2019 року Верховний Суд поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та відкрив касаційне провадження.

У скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що перша апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції представником була подана в межах тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. Проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року апеляційне провадження закрито, оскільки апеляційну скаргу підписано особою, яка не мала на це права.

Зазначає, що ухвалу про закриття апеляційного провадження вона (ОСОБА_1) отримала 03 липня 2019 року, тому повторно із апеляційною скаргою вона звернулася 15 липня 2019 року, тобто через 12 днів після отримання копії ухвали про закриття апеляційного провадження від 18 червня 2019 року.

Йдеться у скарзі про те, що законодавчо встановлених обмежень щодо можливості представляти інтереси ОСОБА_1 адвокатом Репетун К. В. в суді апеляційної інстанції не було. Думка ОСОБА_1 не з'ясовувалась, не пропонувалось надати документи, що підтверджують повноваження представника. Особисто ОСОБА_1 судові повістки не отримувала. Фактично між ОСОБА_1 та Репетун К. В. був підписаний договір про надання адвокатських послуг, який передбачав право представника подавати апеляційну скаргу. Отже Репетун К. В. мала право подавати апеляційну скаргу, проте нею помилково не було додано до апеляційної скарги ордер на підтвердження своїх повноважень, про що звісно ОСОБА_1 не мала жодного уявлення до моменту отримання копії ухвали від 18 червня 2019 року.

За таких обставин, ОСОБА_1 не було реалізовано своє право на перегляд в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, що позбавляє її доступу до правосуддя.

Таким чином, увесь час поки справа перебувала в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не вважала, що пропускає строк на апеляційне оскарження, оскільки апеляційне провадження було відкрито. А після його закриття, відповідач знову звернулася з апеляційною скаргою через 7 робочих днів з моменту отримання копії ухвали про закриття апеляційного провадження.

Вважає, що ці обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тому суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті провадження. Понад те, у разі невиконання вимог ухвали про сплату судового збору у визначений строк, наслідком має бути повернення апеляційної скарги, а не відмова у відкритті апеляційного провадження.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких було прийнято оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених КАС, застосовуються положення КАС. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як видно з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції ухвалою від 24 липня 2019 року визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовив у задоволенні клопотання про поновлення цього строку.

Цей же суд ухвалою від 24 липня 2019 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків. В ухвалі зазначив, що апелянту необхідно протягом цього строку надати клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших причин його пропуску, надати докази на їх обґрунтування, та доплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (6106412175799) ухвалу апеляційного суду від 24 липня 2019 року про усунення недоліків скарги ОСОБА_1 отримала 31 липня 2019 року.

12 серпня 2019 року ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням аналогічних підстав для поновлення строку, що були зазначені і в клопотанні, яке було подано разом з апеляційною скаргою.

Фактично ОСОБА_1 посилалася на те, що вперше апеляційна скарга була подана вчасно, про наявність ухвали апеляційного суду від 18 червня 2019 року про закриття апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою, їй стало відомо 03 липня 2019 року, коли вона отримала її копію. І з цього моменту через 7 робочих днів вона подала апеляційну скаргу повторно. Те, що представником помилково не було додано до апеляційної скарги ордер на підтвердження своїх повноважень, про що звісно ОСОБА_1 не мала жодного уявлення до моменту отримання копії ухвали від 18 червня 2019 року, не може бути причиною позбавлення її права доступу до правосуддя.

16 вересня 2019 року ОСОБА_1 знову подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому вона просить прийняти квитанцію про сплату судового збору та продовжити строки виконання ухвали про усунення недоліків до 16 вересня 2019 року.

Суд апеляційної інстанції підстави вказані відповідачем у клопотаннях про поновлення строку визнав неповажними та ухвалою від 23 вересня 2019 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Верховного Суду, у зв'язку із наступним.

Згідно з частиною 2 статті 295 КАС учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у цій справі було отримано відповідачем 21 грудня 2018 року.

Проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 15 липня 2019 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 24 липня 2019 року визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовив у задоволенні клопотання про поновлення цього строку. Цей же суд ухвалою від 24 липня 2019 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що первинна апеляційна скарга була підписана особою, яка не має права її підписувати, тому на підставі статті 305 КАС суд апеляційної інстанції ухвалою від 18 червня 2019 року закрив апеляційне провадження (дана ухвала ОСОБА_1 не оскаржена).

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли статті 121 КАС встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення суддею (судом) питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку касаційного оскарження в конкретній справі залежить від вказаних у клопотанні причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Обставини, які скаржник вважає поважними і такими, що перешкодили здійснити процесуальне право на апеляційне оскарження, підлягають оцінці щодо їхньої справжності, об'єктивності, часу виникнення й обізнаності з ними сторони, того, наскільки вони завадили чи могли перешкодити своєчасно подати скаргу. І залежно від змісту та обсягу цих обставин суд визначає, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини у вимірі положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Так, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, визнавши причини пропуску процесуального строку неповажними, виходив із того, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження від 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 не наведено інших підстав для поновлення строку, ніж ті що були визнані неповажними судом апеляційної інстанції раніше ухвалою від 24 липня 2019 року, у якій суд вказав, що невиконання вимог щодо належного підтвердження повноважень представника на подання апеляційної скарги, що зумовило закриття апеляційного провадження вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізувати право на оскарження судового рішення, крім того, клопотання про поновлення строку від 16 вересня 2019 року та квитанція про доплату судового збору надійшли поза межами процесуального строку встановленого судом ухвалою від 24 липня 2019 року про усунення недоліків апеляційної скарги, при цьому протягом цього строку - з 01 по 12 серпня 2019 року - клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги до суду не надходило.

Отже, у справі, що розглядається, комплексна оцінка вказаних у клопотанні обставин не дала суду можливість за внутрішнім переконанням визнати обставини, на які покликається скаржник, непереборними чи такими, що об'єктивно не дали можливість йому своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Відповідач в касаційній скарзі не наводить жодних доводів, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Крім того, касаційна скарга не містить доводів щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які регулюють порядок прийняття апеляційної скарги.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє через представника - адвоката Репетун Катерину Володимирівну, залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець