ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 805/3373/16-а

касаційне провадження № К/9901/41974/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 (суддя Кошкош О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 (головуючий суддя - Ханова Р.Ф.; судді: Василенко Л.А., Гайдар А.В.) у справі № 805/3373/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» звернулось до суду з адміністративним позовом до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2016 № 0015021201 та від 12.09.2016 № 0015031201.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 14.12.2016 позов задовольнив.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.08.2017 залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Слов`янська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Слов`янська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57, статей 100, 191, 203 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

При цьому наголошує на правомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) згідно з оскаржуваними актами індивідуальної дії у зв`язку з порушенням ним граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 26.08.2016 № 4471/12-01/33705255.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з порушенням граничного строку сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 12.09.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0015021201, згідно з яким визначено штраф у розмірі 25017,52 грн.; № 0015031201, згідно з яким визначено штраф у розмірі 19372,39 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За правилами пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків або відображених у системах електронного адміністрування податку на додану вартість та електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

В свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності та даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість або електронного адміністрування реалізації пального арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою на час виникнення спірних правовідносин не охоплювалась.

У спірній ситуації фактичною підставою для визначення позивачу штрафів згідно з оскаржуваними актами індивідуальної дії став висновок контролюючого органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» граничних термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

А відтак, оскільки в контролюючого органу були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки в серпні 2016 року досліджувати своєчасність сплати платником узгоджених сум податкових (грошових) зобов`язань, Слов`янська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, здійснюючи розглядуваний контрольний захід, вийшла за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняла протиправні податкові повідомлення-рішення про визначення штрафів.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі № 805/3373/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк