Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2020 року

Київ

справа №826/11811/15

адміністративне провадження №К/9901/12246/18

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вищої ради юстиції, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрите

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Мазур А.С., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Губської Л.В., суддів Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

УСТАНОВИВ:

1. У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, в якому просила:

- визнати протиправними дії Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції з проведення перевірки заяви заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. на підставі Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та складання висновку №28/02-15 від 19.05.2015 за результатами проведеної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати висновок №28/02-15 від 19.05.2015 за результатами проведеної перевірки на підставі Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» про встановлення в її діях наявності ознак порушення присяги судді.

2. На обґрунтування позову зазначає про протиправність оскарженого висновку з огляду на відсутність компетенції цього органу проводити таку перевірку, порушення принципів призумпції невунуватості і неупередженності під час складання висновку, порушення гарантії незалежності суддів.

II. Встановлені судами обставини справи

3. Заступник Генерального прокурора Бачун О.В. звернувся до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції із заявою від 05.12.2014 №05/1/1-147вих-14 про проведення спеціальної перевірки судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» у зв`язку з тим, що в ухвалі від 23.01.2014 у справі №760/376/14 слідчий суддя ОСОБА_1 обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо особи - учасника масових акцій протесту у період з 21.11.2013 до дня набрання чинності Законом. Тому позивачка підлягає перевірці, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

4. За розглядом вказаної заяви та проведеної відповідної перевірки Тимчасовою спеціальною комісією складено висновок від 19.05.2015 №28/02-15, яким визнано наявність в діях судді ознак порушення присяги та ухвалено направити висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.

5. Дисциплінарна секція Вищої ради юстиції за результатами розгляду висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 19.05.2015 №28/02-15 стосовно судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 складено висновок від 13.10.2015, згідно з яким рекомендовано Вищій раді юстиції відмовити у внесенні Президентові України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва, а висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 19.05.2015 №28/02-15 за заявою заступника Генерального прокурора України Бачуна О. В. стосовно судді Соломянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 направити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6. На засіданні Вищої ради юстиції 03.12.2015 за результатами таємного голосування вирішено відмовити у внесенні подання Президентові України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді та направити висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції за заявою заступника Генерального прокурора України Бачуна О .В. стосовно вказаної судді з матеріалами перевірки до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

7. Незгода з вказаним висновком стала підставою для звернення позивачки до суду з цим позовом.

III. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Постановою від 01 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року, Окружний адміністративний суд міста Києва у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.

9. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що права позивача не підлягають захисту у визначений нею спосіб шляхом визнання протиправним та скасування висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, як і визнання протиправними дій з його складення.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін

10. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість оскаржених рішень судів попередніх інстанцій, просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

11. На обґрунтування касаційної скарги позивачка зазначає про помилковість висновків щодо обрання нею неналежного способу захисту.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

12. За правилами ч. 3 статті З КАС України (в редакції, чинний з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів) як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв`язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості визначено Законом України "Про відновлення довіри до судової влади" від 08.04.2014 № 1188-УІІ.

14. З метою реалізації Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" створено Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

15. Згідно п. 3 ч.1 статті 1 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" метою перевірки суддів є з`ясування фактів, що свідчать про порушення суддями присяги, наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.

16. Приписами п. З ч. 1 статті З Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" визначено, що суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці, зокрема, у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень: про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв`язку з їх участю у таких акціях.

17. Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність на підставі цього Закону, відповідно до Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, що затверджується на першому засіданні Тимчасової спеціальної комісії.

18. Відповідно до ч. 13 статті 4 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" Тимчасова спеціальна комісія діє при Вищій раді юстиції.

19. Статус ВРЮ визначено у статті 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції', згідно з якою Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність (частина перша).

20. Частиною другою статті 19 Закону України "Про Вищу раду юстиції' передбачено, що при Вищій раді юстиції можуть утворюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законом. Вища рада юстиції може залучати до своєї діяльності органи суддівського самоврядування, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів за їхньою згодою для виконання допоміжних і консультативних функцій на громадських засадах, без делегування повноважень Вищої ради юстиції чи її членів.

21. Регламент Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції був затверджений рішенням Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 03.07.2014 № 1 (далі - Регламент).

22. Відповідно до п. 3.4.1 Регламенту розгляд та вирішення питань на засіданнях і прийняття рішень проводяться Комісією колегіально.

23. Згідно п. 3.3.1. Регламенту рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх на засіданні членів Комісії.

24. Приписами п. 3.3.3. Регламенту встановлено, що за результатами розгляду питань, віднесених до повноважень Комісії, Комісія ухвалює висновок або рішення.

25. Відповідно до ч. 2 статті 7 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Порушення даного строку Вищою радою юстиції не є підставою для припинення процедури перевірки судді. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

26. Висновок Тимчасової спеціальної комісії або у передбачених цією статтею випадках- матеріали перевірки направляються до відповідних органів протягом семи днів з дня ухвалення висновку або проведення засідання, на якому розглядалися матеріали перевірки, що направляються (ч. 2 статті 7 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні").

27. Аналогічні приписи містяться і у п. 6.9.1 Регламенту.

28. Згідно приписів ч. 3, 4, 5 статті 7 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" в залежності від встановлених Тимчасовою спеціальною комісією обставин, що містять ознаки дисциплінарного порушення або кримінального правопорушення, матеріали перевірки направляються до відповідних органів, а відсутність встановлення фактів, що свідчать про порушення суддею присяги судді, наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної або кримінальної відповідальності має наслідком прийняття рішення про припинення перевірки щодо судді.

29. Частиною першою статті 6 КАС України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржених судових рішень), встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

VI. Позиція Верховного Суду

30. Як зазначалося, за результатами розгляду оскарженого висновку Дисциплінарною секцією Вищої ради юстиції 13.10.2015 був прийнятий висновок та Вищою радою юстиції рішення від 03.12.2015 про відмову у внесені подання Президентові України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді та направлення висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції за заявою заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. стосовно вказаної судді з матеріалами перевірки до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

31. Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

32. Разом з тим, висновок Тимчасової спеціальної комісії не має наслідком звільнення судді за порушення присяги, а відповідно, не несе жодних правових наслідків для особи, щодо якої він прийнятий.

33. На підставі зазначеного висновку, у подальшому, Вищою радою юстиції приймається рішення з урахуванням дискреційних повноважень, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції».

34. Норми Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" не передбачають права на оскарження висновку або рішення Тимчасової спеціальної комісії, проте передбачають право судді на оскарження рішення Вищої ради юстиції, прийняте за наслідками розгляду такого висновку в порядку адміністративного судочинства.

35. Отже, зважаючи на наведене правове регулювання, а також статус та повноваження Тимчасової спеціальної комісії Суд дійшов висновку, що судовий контроль має здійснюватися лише щодо остаточного рішення, на прийняття якого уповноважена Вища рада юстиції.

36. З метою виконання завдання адміністративного судочинства під час розгляду справи має бути встановлено, чи мало місце порушення прав позивача внаслідок рішення, дії чи бездіяльності чітко визначеного суб`єкта владних повноважень, яким стосовно позивача було прийнято рішення, допущено дію або бездіяльність.

37. Враховуючи наведені обставини, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушеного права позивачки оскарженим висновком Тимчасової спеціальної комісії, оскільки наслідком такого висновку не була зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків.

38. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

39. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. З урахуванням наведеного, Суд уважає, що оскаржені судові рішення ґрунтуються на належно встановлених обставинах справи, правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

41. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська