Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.04.2019 року у справі №826/7234/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

Київ

справа №826/7234/17

адміністративне провадження №К/9901/41217/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя доповідач), Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В. розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют фінанси» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют фінанс» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія абсолют фінанс» звернулося до Головного управління ДФС у м. Києві з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 № 0019911404 про застосування до позивача на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 гривня за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що банк, фінансова установа у відповідності до вимог пункту 5 розділу ІІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.12.2002 № 502, здійснює валютно-обмінні операції з оформленням квитанції про здійснення такої операції за формою, передбаченою у в додатку 3 до цієї Інструкції, і не застосовує реєстратор розрахункових операцій.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 13.07.2017 відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2017 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2017 залишив без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що банки, уповноважені фінансові установи та їх агенти, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язані у своїй діяльності використовувати реєстратори розрахункових операцій.

ТОВ «Фінансова компанія абсолют фінанс» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що станом на час проведення перевірки фінансова компанія не зобов'язана була використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій. Так, у відповідності з пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.12.2002 № 502, фінансова установа здійснює валютно-обмінні операції з оформленням квитанції про здійснення такої операції за формою, передбаченою у в додатку 3 до цієї Інструкції, і не застосовує реєстратор розрахункових операцій. Норма абзацу 1 пункту 7 розділу ІІ зазначеної Інструкції не може бути застосована, оскільки наказ ДФС від 16.06.2016 № 535, до якого було внесено модель реєстратора розрахункових операцій для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, з чим пов'язувалась чинність норми абзацу 1 пункту 7 розділу ІІ зазначеної Інструкції, був скасований наказом від 28.09.2016 № 813.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.12.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 05.04.2019 призначив попередній розгляд справи на 09.04.2019.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для застосування до позивача за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій є висновки контролюючого органу про продаж 12.04.2017 100 доларів США за ціною 26,85 грн за один долар США без застосування реєстратора розрахункових операцій з розлущуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У відповідності до пункту 2 статті 4 цього Закону уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Таким чином, закон зобов'язує позивача проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через реєстратор розрахункових операцій.

Процедури реєстрації, перереєстрації та скасування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, визначені Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 919/29049 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з пунктами 1-2 частини другої розділу II цього Порядку уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку (далі - пункти обміну валюти), для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, зі сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти» за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків (пункт 3 частини другої розділу II цього Порядку).

Порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків (далі - банк), а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку (далі - фінансова установа), їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою - резидентом встановлений Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України 12.12.2002 № 502 (зі змінами) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.01.2003 за № 21/7342.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 7 розділу ІІ цієї Інструкції фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу, поміж іншим, після реєстрації РРО в органі доходів і зборів.

У даному пункті також вказано, що абзац другий пункту 7 розділу II набирає чинності через шість місяців із дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти згідно з Постановою Національного банку від 29.12.2015 № 983.

Наказом Державної фіскальної служби України 16.06.2016 № 535 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до підпункту 71 пункту 9 «Спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти» розділу І якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

Цей наказ Державної фіскальної служби України від 16.06.2016 № 535 втратив чинність на підставі Наказу Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 № 813 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій». Водночас наказом від 28.09.2016 № 813 до підпункту 75 пункту 10 «Спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти» внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

Наказ від 28.09.2016 № 813 втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 14.12.2016 № 1019 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій». Водночас наказом від 14.12.2016 № 1019 до підпункту 76 пункту 10 «Спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти» внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

Наказ від 14.12.2016 № 1019 втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 17.02.2017 № 102 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій». Водночас до підпунктів 77, 78 пункту 10 «Спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти» внесено моделі реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

Отже, абзац другий пункту 7 розділу ІІ цієї Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.12.2002 № 502, яким передбачено обов'язок фінансової установи, її відокремлених підрозділів та пунктів обміну валюти розпочати роботу тільки після реєстрації РРО в органі доходів і зборів, набрав чинності та на час вчинення позивачем розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій був чинним.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач, який здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, зобов'язаний використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій і у разі порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» має нести фінансову відповідальності у вигляді штрафу.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, спростовані наданою судом касаційної інстанції правовою оцінкою.

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют фінанси» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду