Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.12.2019 року у справі №826/3102/16

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа №826/3102/16

адміністративне провадження №К/9901/14212/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуКиївської міської митниці Державної фіскальної службина постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2016 (головуючий суддя - І. М. Погрібніченко)та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (колегія у складі суддів: О. Є. Пилипенко, Я. Б. Глущенко, С. Б. Шелест)у справі № 826/3102/16за позовомПублічного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" доКиївської міської митниці Державної фіскальної службипровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - Товариство), звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації №100250002/2015/060859 від 09.11.2015;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/00150/2 від 09.11.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС;

- скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00199 від 10.11.2015, складену відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2016 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, позов задоволено частково. Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/00150/2 від 09.11.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00199 від 10.11.2015, складену відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС. В решті позовних вимог - відмовлено.

Мотивами вказаних висновків стало те, що декларантом позивача під час процедури консультацій надано до контролюючого органу документи, які у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару та дають підстави для її визначення за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Отже, у митниці у спірних правовідносинах були відсутні підстави визначення митної вартості за другорядним методом і, як наслідок, прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації.

Відмовляючи у задоволені позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250002/2015/060859 від
09.11.2015, суди зауважили про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є скасування рішення, яке було прийнято за наслідками таких дії, власне, що було зроблено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема не дослідження судами факту заниження позивачем митної вартості імпортованого товару з-за кордону, постачальник (продавець) якого є пов'язаною особою.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.01.2015 між IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) (за контрактом - продавець) та Товариство (Україна) (за контрактом - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501, згідно умов якого, продавець продає, а покупець - придбає мінеральну воду "Боржомі" окремими партіями на умовах СІР Одеса Західна, згідно ІНКОТЕРМС 2010.

02.03.2015 між покупцем та продавцем було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту, згідно умов якої ціну товару за вказаним контрактом було змінено (знижено), з урахуванням різних економічних чинників.

На виконання умов контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на підставі інвойсу № GE20150322 від 20.10.2015 була здійснена поставка товару.

09.11.2015 позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до ВМО м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100250002/2015/060859 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року, а саме: вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильногазована. Виготовлена 21 жовтня 2015 року. Розфасована: 12 скляних пляшок по 0,5 л. у поліетиленових упаковках - 2166 поліетиленових упаковок: 25992 скляних пляшок. Термін придатності 24 місяці.

Відповідає вимогам ДСТУ 878-93 та СТГ 50:2010. Всього: 12996 л. Виробник - IDS Borjomi Georgia, а Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co. N.V. Країна виробництва: GE. Торговельна марка - "BORJOMI".

Одночасно, з вказаною вище митною декларацією декларантом було подано до органу доходів і зборів перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 449001 від
27.10.2015; інвойс № GE20150322 від 20.10.2015; пакувальний лист б/н від
20.10.2015; додаток № 1 від 02.03.2015 до контракту № СТ20-001/1501 від
13.01.2015; додаток № 2 від 10.06.2015 до контракту № СТ20-001/1501 від
13.01.2015; додаток № 3 від 12.06.2015 до контракту № СТ20-001/1501 від
13.01.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501 від
13.01.2015; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару № 2730 від 21.10.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO2015 01/003630 від 21.10.2015; копію митної декларації країни відправлення № С2492 від 27.10.2015.

За наслідками опрацювання наданих декларантом позивача документів Київська міська митниця ДФС України встановила, що вони містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Крім того, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що під час митного оформлення товару у контролюючого органу була наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, у зв'язку з чим відповідач запропонував декларанту позивача надати основні та додаткові документи згідно положень статті 53 МК України шляхом надсилання електронного повідомлення, а саме: якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант листом вих. № 09-11-001/2 від 09.11.2015 повідомив митний орган про те, що ним було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, передбачені частиною 2 статті 53 МК України та додатково надав: прайс-лист, видаткові накладні, виписку з бухгалтерських та банківських документів, довіреності, експертизу Держзовнішінформ, платіжні доручення, лист страхового поліса, свифти, вартісну довідку, калькуляцію від виробника, ISD-лист, policy.

За наслідками опрацювання додатково наданих Товариством документів на вимогу митного органу, останнім виявлено відсутність у них відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема у зв'язку із тим що наданий декларантом прайс-лист виданий на умовах поставки CIP Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін позивачем (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до контракту.

Київською міською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00199 від 10.11.2015.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000150/2 від
09.11.2015. В якому зазначено, що в графі 14 міжнародної автомобільної накладної (CMR) №449001 від 27.10.2015 зазначений номер документа, який також зазначений у наданій експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено у перекладі, який надано митного оформлення. В графі 14 зазначаються умови оплати, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товару, розрахунок здійснено за первинною контрактною ціною: 0,51 USD * 25 992 пл. / 12 996 л = 1,02 USD/л.

Також митний орган зазначає, що відповідно до умов поставки СІР за контрактом від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, проте декларантом надані страхові документи, які неможливо обрахувати. У відкритому страховому полісі страхування зазначено "Страховий період 28.01.2015-04.03.2015", таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару.

Враховуючи те, що покупець товару позивач у справі (Україна) є офіційним дистриб'ютором товару мінеральної води "Боржомі", а також законним користувачем товарного (колективного) знаку, а відповідно до положень угоди №1 до Контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501,0, в якому ціна товарів була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем і вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Вважаючи рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених частини 1 статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті 57 МК України.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статей 59 і 60 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статей 59 і 60 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статей 59 і 60 МК України.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, Товариство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.

З урахуванням чого, рішення судів попередніх інстанцій є законними та відповідають сталій практиці щодо вирішення подібних спорів, сформованій в тому числі Верховним Судом України, правова позиція якого висловлена в постановах від
31.03.2015 (справа № 21-127а15) і від 30.06.2015 (справа № 21-591а15).

Крім того, є вірними висновки судів про відсутність в рішенні відповідача інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд зауважує, про те, що ціна поставленого позивачем товару до розмитнення придбаного у нерезидента, згідно Контракту СТ20-001/1501 від
13.01.2015 була заявлена позивачем у відповідності до Додаткової угоди №1
02.03.2015 до такого Контракту. Позивачем в ході розгляду даної справи було надано належні докази дійсної ціни за якою такий товар був придбаний, що не спростовано відповідачем.

Також не є обґрунтованими доводи заявника касаційної скарги, які є аналогічні висновкам спірного у даній справі рішення про пов'язаність позивача та його контрагента згідно Контракту СТ20-001/1501 від 13.01.2015, так як у відповідності до частини 5 статті 58 МК України передбачено, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Проте необхідно підкреслити, що наведене положення закріплює за декларантом право, а не обов'язок.

Таке тлумачення цього положення забезпечує його узгодженість із частинами 12 , 13 та 14 статті 58 МК України, згідно із приписами яких, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, обов'язок доведення того, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, покладається на орган доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов'язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

В ході розгляду справи, судами попередніх інстанцій було вірно встановлено, що Митниця не підтвердила факту про те, що взаємозв'язок між покупцем та продавцем якимось чином вплинув на заявлену митну вартість задекларованого товару.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не спростованими доводами касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду