ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2019 року

Київ

справа №813/2125/16

адміністративне провадження №К/9901/21841/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Артеміда" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 у складі колегії суддів: Шавеля Р.М. (головуючий), Гулида Р.М., Бруновської Н.В. у справі №813/2125/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Артеміда" до Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Артеміда" (надалі - ТОВ "Фірма "Артеміда") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області (надалі - ГУ ДКСУ) про:

1.1.визнання протиправною відмови ГУ ДКСУ щодо прийняття до виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 по справі №13/11А;

1.2.зобов'язання ГУ ДКСУ прийняти до виконання виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 по справі №13/11А;

1.3.зобов'язання ГУ ДКСУ виконати виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 по справі №13/11А шляхом перерахування на користь ТОВ "Фірма "Артеміда" бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2497770 грн. із відповідного рахунку Державного бюджету України.

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 позовні вимоги задоволено частково.

2.1.Визнано протиправною відмову ГУ ДКСУ щодо прийняття до виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 по справ № 13/11А, викладену у листі 12-10/1/2324 від 24.03.2016.

2.2.Зобов'язано ГУ ДКСУ прийняти до виконання виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 по справі №13/11А.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 скасовано і прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1.Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 у справі №13/11А, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015, задоволено заяву ТОВ "Фірма "Артеміда" про перегляд постанови Господарського суду Львівської області від 25.05.2010 по справі №13/11А за нововиявленими обставинами. Постанову Господарського суду Львівської області від 25.05.2010 по справі №13\11А скасовано. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2004 №361/23-0/23973113/5701, видане Державною податковою інспекцією м. Трускавець та стягнуто з УДК України у Львівській області на користь ТОВ "Фірма "Артеміда" бюджетну заборгованість з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2497770 грн.

4.2.14.03.2016 Львівським окружним адміністративним судом на виконання даного судового рішення видано виконавчий лист №13/11А про стягнення з УДК України у Львівській області на користь ТОВ "Фірма "Артеміда" бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2497770 грн.

4.3.18.03.2016 ТОВ "Фірма "Артеміда" звернулося до ГУ ДКСУ із заявою про прийняття вказаного виконавчого листа до виконання.

4.4.Листом №12-10/1/2324 від 24.03.2016 ГУ ДКСУ повернуло виконавчий лист №13/11А від 14.03.2016 без виконання та зазначило, що у виконавчому документі вказано боржника - юридичну особу, яка 21.11.2006 ліквідована і виключена з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій України. Окрім того, у виконавчому документі відсутні відомості про ідентифікаційний код боржника, що є порушенням статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". Також, ГУ ДКСУ послалось на те, що судове рішення виконати неможливо, оскільки відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ здійснюється виключно з державного бюджету та не може здійснюватись з рахунків органу казначейства як юридичної особи, а ТОВ "Фірма "Артеміда" слід звернутись до Львівського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №13/11А.

5. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем у листі обставини не можуть слугувати підставою для повернення виконавчого документа без виконання. Тому, відмова відповідача є неправомірною і виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду №13/11А від 14.03.2016 повинен бути прийнятий ГУ ДКСУ до виконання. Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ГУ ДКСУ виконати цей виконавчий лист шляхом перерахування на користь стягувача бюджетної заборгованості з ПДВ з відповідного рахунку Державного бюджету України, то судом першої інстанції вказано, що визначення порядку виконання судового рішення є дискреційними повноваженнями ГУ ДКСУ, які не можуть підмінятися судом.

6. Скасовуючи постанову суду першої інстанцій та відмовляючи у задоволенні позовних вимог повністю, суд апеляційної інстанції послався на те, що виконання судового рішення про відшкодування ПДВ шляхом стягнення коштів з УДК України у Львівській області є неможливим, оскільки відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ здійснюється виключно з Державного бюджету України, а не з рахунків органу казначейства як юридичної особи. Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідач не відмовив ТОВ "Фірма "Артеміда" у виконанні судового рішення, а лише вказав на недоліки, допущені під час оформлення виконавчого документа, після усунення яких він зможе бути прийнятий до виконання.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Позивач - ТОВ "Фірма "Артеміда", подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 і залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2016.

7.1.Аргументи скаржника полягають у тому, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права. Скаржник наголошує, що протягом тривалого часу судове рішення у справі №13/11А, яке набрало законної сили, не виконується з вини державних органів. Вказує, що він звертався у встановленому КАС України порядку до суду із заявами про роз'яснення, а також про зміну способу і порядку виконання даного судового рішення, в задоволенні яких судами було відмовлено.

8. Відповідачем подані заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

8.1.На обґрунтування заперечень вказує, що оскаржуване судове рішення постановлене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція):

Стаття 6. Право на справедливий суд

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення <…>".

10. Протокол до Конвенції (далі - Протокол):

Стаття 1 Захист власності

"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права <…>".

11. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал суду, надалі - КАС України):

Стаття 255. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням

"1. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України".

12. Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №606-ХІV):

Стаття 3. Виконання рішень іншими органами

"…2. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів".

Стаття 18. Вимоги до виконавчого документа

"1. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання".

13. Бюджетний кодекс України (далі - БК України):

Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

"…9. Установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету:

1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань".

14. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок):

"1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

…виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";

…5. Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; <…>

…9. Орган Казначейства повертає:

1) виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства <…>

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

…16. Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

…6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

15. Стаття 6 Конвенції гарантує особі право на справедливий суд. У свою чергу, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголосив, що "<…> це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію <…>. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, пункт 41). "<…> Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок <…> саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції" (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 (заява №40450/04), пункти 51, 54).

16. З урахуванням зазначених принципів, стаття 6 Конвенції (що застосовується у відношенні позивача в контексті прав, визначених статтею 1 Протоколу до Конвенції) гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.

17. Враховуючи норми частини 2 статті 3 Закону №606-ХІV та пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України, судові рішення про стягнення коштів з Державного бюджету України виконуються виключно органами Казначейства відповідно до Порядку.

18. Так, пунктом 9 Порядку визначено вичерпний перелік причин, за наявності яких виконавчий документ підлягає поверненню стягувачеві, до яких віднесено, зокрема, те, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства та/або виданий чи оформлений з порушенням установлених законодавством вимог.

19. Саме вказані причини стали підставою для повернення виконавчого листа №13/11А від 14.03.2016 без виконання ТОВ "Фірма "Артеміда", що відображено у листі ГУ ДКСУ №12-10/1/2324 від 24.03.2016.

20. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає, що за приписами підпункту 6 пункту 16 Порядку судові рішення щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість виконуються органами Казначейства шляхом здійснення безспірного списання відповідних сум коштів з Державного бюджету України.

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій на основі досліджених доказів, виконавчий лист №13/11А від 14.03.2016, стосується стягнення з УДК України у Львівській області на користь ТОВ "Фірма "Артеміда" бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2497770 грн.

22. Постановою Верховного Суду від 06.11.2018, прийнятою за наслідками касаційного перегляду постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №13/11А, встановлено ті обставини, що звертаючись до суду позивач просив про зобов'язання відділення Державного казначейства у м. Трускавець здійснити ТОВ "Фірма "Артеміда" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2497770,00 грн. Судами попередніх інстанцій остаточно вирішено спір та стягнуто з Управління державного казначейства України у Львівській області на користь ТОВ "Фірма "Артеміда" бюджетну заборгованість. Вирішуючи спір у цей спосіб суди попередніх інстанцій не мали наміру здійснити бюджетне відшкодування позивачу за рахунок асигнувань передбачених на фінансування органу Казначейства, як установи. У даному рішенні Верховний Суд прямо зазначив, що відповідне бюджетне відшкодування має відбутися за рахунок коштів державного бюджету.

23. Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

24. Тобто, судове рішення у справі №13/11А, на виконання якого було видано виконавчий лист від 14.03.2016, за своєю суттю, є рішенням про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та повинно виконуватись органами Казначейства відповідно до вимог Порядку.

25. Що стосується необхідності звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №13/11А відповідно до статті 263 КАС України, то як слідує з матеріалів адміністративної справи, ТОВ "Фірма "Артеміда", зверталось до суду із заявами про роз'яснення та зміну способу і порядку виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 у справі №13/11А, в яких просило привести резолютивну частину судового рішення у відповідність до вимог Порядку та стягнути бюджетну заборгованість з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2497770 грн. не з УДК України у Львівській області, а з Державного бюджету України. Проте, ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 та від 12.12.2018 у справі №13/11А, які залишені без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019, у задоволенні вказаних заяв позивачу відмовлено.

26. При цьому, колегія суддів Верховного Суду наголошує, що відповідач також наділений повноваженнями повідомляти орган, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, визначені таким документом та звертатися до нього із заявами про роз'яснення рішення, встановлення чи зміну порядку і способу його виконання (підпункти 1, 2 пункту 5 Порядку).

27. Стосовно посилань ГУ ДКСУ на вказівку у виконавчому листі в якості боржника юридичної особи - УДК України у Львівській області, яка з 21.11.2006 припинена, то відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 №460/2011 "Про Положення про Державну казначейську службу України", Державна казначейська служба України є правонаступником прав та обов'язків Державного казначейства України, а отже ГУ ДКСУ виступає правонаступником ліквідованого Головного управління Державного казначейства України у Львівській області і згідно статті 255 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) судове рішення у справі №13/11А є для нього обов'язковим. Крім того, КАС України передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, яка може бути здійснена до його закінчення, тому наведена обставина не може слугувати самостійною підставою для повернення виконавчого листа без виконання.

28. Щодо відсутності у виконавчому документі відомостей про ідентифікаційний код боржника, що на думку відповідача є порушенням норм статті 18 Закону №606-ХІV, то як передбачено підпунктом 3 пункту 5 Порядку (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію. Тому, відсутність у виконавчому листі відомостей про ідентифікаційний код боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання. Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 471/283/17-ц.

29. Відтак, у ГУ ДКСУ не було визначених законодавством підстав для повернення стягувачу виконавчого листа №13/11А, виданого Львівським окружним адміністративним судом 14.03.2016, без виконання з підстав, зазначених у листі №12-10/1/2324 від 24.03.2016 і судом першої інстанції, на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права прийнято законне рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Фірма "Артеміда" частково, яке було безпідставно скасоване судом апеляційної інстанції.

30. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Касаційна скарга не містить доводів з приводу неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ДКСУ виконати виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 по справі №13/11А шляхом перерахування на користь ТОВ "Фірма "Артеміда" бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2497770 грн. із відповідного рахунку Державного бюджету України. Тому, оскаржуване судове рішення не перевіряється судом касаційної інстанцій у відповідній частині.

32. Згідно з частиною 1 статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

33. З огляду на це, касаційна скарга підлягає до задоволення.

ПОСТАНОВИВ:

34. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Артеміда" задовольнити.

35. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 у справі №813/2125/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Артеміда" до Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії скасувати і залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2016.

36. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддяВ.М. ШарапаСуддіВ.М. Бевзенко Н.А. Данилевич