Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.04.2020 року у справі №810/282/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа №810/282/16

адміністративне провадження №К/9901/35015/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 810/282/16

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідаці публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни (далі - Уповноважена особа на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал Банк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2016, ухвалену у складі головуючого судді Щавинського В.Р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючої судді Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Шурка О.І. -

ВСТАНОВИВ:

І.РУХ СПРАВИ:

1. 27.012016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал Банк» Савельєвої А.М. про нікчемність транзакції щодо перерахування грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами» на суму 200 000,00 грн, дата вчинення транзакції 09.07.2015;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал Банк» Савальєву А.М. включити його до переліку владників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

2.Київський окружний адміністративний суд постановою від 17.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. 30.10.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.10.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

ІІ. Обставини справи:

8.14.01.2013 між ОСОБА_1 та ПАТ «Радикал Банк» було укладено договір банківського рахунку №5805/П-1/980 та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Як видно з виписки ПАТ «Радикал Банк» по особовим рахункам, 09.07.2015 на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 були зараховані грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку».

З виписки по особовому рахунку позивача видно, що транзакція з поповнення рахунку позивача на суму 200 000,00 грн. в операційній системі ПАТ «Радикал банк» АБС Б-2 проведена банком 09.07.2015 о 19:15.

Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 09.07.2015 № 452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Радикал Банк`віднесено до неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2015 № 130 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 10.07.2015 по 09.10.2015.

Постановою Правління НБУ від 09.11.2015 № 769 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ «Радикал Банк».

На підставі вказаної постанови НБУ Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09.11.2015 № 203 про початок процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк», призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал Банк» - Савельєву А.М., якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Радикал Банк», визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), на два роки з 10.11.2015 до 09.11.2017 включно.

На виконання вимог статей 37, 38 Закону № 4452-VI з метою забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 вказаного Закону, Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал Банк» видано наказ від 09.11.2015 № 204 «Про визнання правочинів нікчемними", в якому визначені критерії, за якими мають оцінюватися правочини і транзакції банку на предмет висновків щодо їх дійсності.

Так, відповідно до вказаного наказу ПАТ «Радикал Банк» вирішив вважати нікчемними, зокрема:

транзакції у системі АБС Б-2 з розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через каси банку 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня;

транзакції в системі АБС Б-2 з розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки касу 09.07.2015 за одним й тим самим часом проведення транзакцій в одній касі одним і тим же касиром;

правочини, які є пов`язаними з вкладами (депозитними) операціями за договорами банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів таких осіб в ПАТ «Радикал Банк» згідно з додатком № 1 до наказу.

Повідомленням від 19.11.2015 № 3336/15 Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал Банк» Савельєва А.М., посилаючись на положення частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, повідомила позивача про те, що вважає нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) позивачем, а саме транзакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування 09.07.2015 на користь позивача грошових коштів з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» у розмірі 200 000,00 грн на підставі пунктів 1 та 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, а саме: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1) та банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7).

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення його до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9.Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що реальних коштів до банку не вносились, про що було відомо працівникам банку, тому укладання договору та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я позивача, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована, зокрема тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, відсутні належні докази, що підтверджують фіктивність трансакцій, а обґрунтування правомірності застосування відповідачем підстав нікчемності відповідно до частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI судами не надано.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.

12. Законом №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

13. За визначенням статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

14. Згідно із частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

15. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

16. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

17. Згідно із частинами першою та другою статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

18. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

19. Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

20. Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

21. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

22. Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

23. Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

24. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

25. З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

26. У повідомленні від 19.11.2015 № 3664/15 Уповноважена особа як на підставу нікчемності правочину, а саме транзакції ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» на суму 200 000, 00 грн, посилається на пункти 1 та 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

27. Разом з тим, вказана транзакція не призвела до безоплатного відчуження банком майна на користь позивача, банк не відмовлявся від власних майнових вимог, а прийняті зобов`язання виникли на підставі договору банківського рахунку після внесення коштів позивачем на рахунок в банку. Таким чином, пункт 1 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не підлягає застосуванню.

28. Крім того, пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI також не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Радикал Банк», оскільки умови цього договору не передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу чи іншим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

29. Також Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

30. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для адміністративних судів.

31. Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського рахунку чи здійснення транзакції щодо зарахування суми коштів на поточний рахунок ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

32. Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

33. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

34. Таким чином, з матеріалів справи убачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Радикал Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.

35. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду.

36. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 810/530/16.

37. При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

38. Також безпідставними є посилання Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал Банк» на те, що спірні операції були здійснені в післяопераційний час, як на підставу їх нікчемності, оскільки такі обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського вкладу (рахунку). Доводи про наявність у працівників банку та позивача спільного умислу на неправомірні дії не підтверджуються жодними доказами, а факт знаходження коштів на рахунку позивача не заперечується відповідачем.

39. Таким чином, обставини здійснення переказу коштів на рахунок позивача в післяопераційний час не можуть бути доказом нікчемності укладеного договору, оскільки вкладник не несе відповідальності за фактичне здійснення переказу працівниками банку в післяопераційний час.

40. Отже, колегія суддів не погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції, що позивач не є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал Банк» подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду.

41. Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим їх дій .

42. В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

43. Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15 Верховним Судом зазначено, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

44. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

45. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

46. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

47. В той же час, у постанові від 04.07.2018 №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

48. Так, у постанові суд зазначив про те, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєвої А.М. про нікчемність транзакції щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами» на суму 200 000,00, укладеного між банком та позивачем, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

49. За таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

50. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

51. Статтею 354 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись статтями 349, 351, 354, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково:

зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєву Анну Миколаївну включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер обліково картки платника податків - НОМЕР_2 ) до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за владами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєвої Анни Миколаївни про нікчемність транзакції щодо перерахування на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами», - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду