Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2018 року у справі №820/3650/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2018 року

Київ

справа №820/3650/16

адміністративне провадження №К/9901/11690/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

Суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 820/3650/16

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області,

за участю прокурора Харківської області,

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ральченка І.М., суддів - Бершова Г.Є., Катунова В.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - відповідач), за участю прокурора Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії, які полягають у бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо не прийняття рішення про скасування свого ж рішення від 27.09.2010;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо незаконного позбавлення ОСОБА_2 громадянства України;

- скасувати рішення ГУ УМВС України в Харківській області від 27.09.2010;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийняти рішення про відновлення громадянства України ОСОБА_2 з 04.12.2009.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

06 вересня 2016 року Харківський окружний адміністративний суд вирішив:

- в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, за участю прокурора Харківської області, про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що на час винесення рішення від 27.09.2010 про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 04.12.2009, ГУМВС України в Харківській області діяло у межах та у спосіб, передбачені чинним на той час законодавством.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

22 листопада 2016 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково;

- постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2016р. по справі № 820/3650/16 скасувати;

- прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково;

- скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27.09.2010 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 04.12.2009 року про набуття громадянства України ОСОБА_2.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи частково апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення ГУМВС України в Харківській області від 27.09.2010 року про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 04.12.2009 про набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому позовна вимога про його скасування підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Заступника прокурора Харківської області, яка у січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначив, що УГІРФО ГУМВС України в Харківській області, скасовуючи рішення про набуття громадянства ОСОБА_2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про громадянство України», «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України», та на підставі відповідного рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2010, яке набрало законної сили.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 жовтня 2009 року рішенням Московського районного суду м. Харкова по справі № 2-0-418/09 задоволено заяву ОСОБА_2 та встановлено факт його постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року.

На підставі зазначеного рішення суду позивач звернувся до ГУ УМВС України в Харківській області за отриманням громадянства України. В заяві про оформлення набуття громадянства позивач зазначив про проживання на території України до 24.08.1991. Також у вказаній заяві позивача повідомлено, що в разі подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів він втратить громадянство України на підставі ст. 21 Закону України "Про громадянство України".

04 грудня 2009 року ГУ УМВС України в Харківській області прийнято рішення про оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" та видано довідку про реєстрацію особи громадянином за № 3081.

24 березня 2010 року Дніпровським РВ ГУМВС України в м. Києві видано ОСОБА_2 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1.

Крім того, судами встановлено, що 22 вересня 2010 року Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області подано заяву про відміну рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.09.2009 по справі № 2-0-418/09 за нововиявленими обставинами у зв'язку з повідомленням ОСОБА_2 завідомо неправдивих відомостей.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2010 року заяву Московського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області задоволено. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.09.2009 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання на території України до 24.08.1991 скасовано за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2010 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту залишено без розгляду.

На підставі зазначеного рішення суду ГУМВС України в Харківській області 27.09.2010 прийнято рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 04.12.2009 про набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України".

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08.09.2012 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2010 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення факту - скасовано та справу повернуто для продовження розгляду.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2013 задоволено заяву ОСОБА_2 та встановлено факт його постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначила, що фактично ГУ ДМС України в Харківській області проігнорувало той факт, що підстава, яка слугувала для позбавлення ОСОБА_2 громадянства України відпала після винесення рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2013, і вони були зобов'язані, скасувати своє рішення від 27.09.2010 року, оскільки безпідставно позбавили ОСОБА_2 громадянства.

Не погоджуючись з оскаржуваними діями відповідача позивач звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Конституція України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Закон України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 року (далі - Закону №2235-ІІІ)

Відповідно частини 2 статті 6 Закону №2235-ІІІ, громадянство України набувається за територіальним походженням.

Статтею 8 Закону №2235-ІІІ визначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Так, статтею 21 Закону №2235-ІІІ передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Згідно із ст. 17 Закону №2235-ІІІ, громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Положеннями статті 19 Закону №2235-ІІІ встановлено, що підставами для втрати громадянства України є, зокрема, набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 24 Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи здійснюють такі повноваження: приймають рішення про оформлення набуття громадянства України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4 - 10 статті 6 цього Закону; скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону.

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 №215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" (далі - Порядок №215/2001)

Вказаним Порядком №215/2001визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до пунктів 88 Порядку №215/2001, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами внутрішніх справ, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу внутрішніх справ, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу внутрішніх справ України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону).

Відповідно до п. 96 зазначеного Порядку №215/2001, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується районним, районним у місті, міським управлінням або відділом Міністерства внутрішніх справ України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ухвали Московського районного суду міста Харкова від 22.09.2010 ГУ ДМС України в Харківській області 27.09.2010 прийнято рішення про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 04.12.2009 про набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України".

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22.09.2010 року скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.10.2009, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 на території України до 24.08.1991 року, та яке слугувало підставою для прийняття 04.12.2009 року ГУУМВС України в Харківській області рішення про оформлення ОСОБА_2 набуття громадянства України за територіальним походженням.

Таким чином ухвала Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2010 про скасування рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.10.2009 набрала законної сили на час винесення спірного рішення ГУ ДМС України у Харківській області від 27.09.2010.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що ГУ МВС України в Харківській області 27.09.2010 правомірно та обґрунтовано прийнято рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 04.12.2009.

Крім того, позивачем не зазначено жодної норми закону, яка б встановлювала обов'язок скасування в даному випадку ГУ ДМС України в Харківській області рішення ГУ МВС України в Харківській області від 27.09.2010.

Відповідач, скасовуючи рішення про набуття громадянства ОСОБА_2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про громадянство України», «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України», та на підставі відповідного рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2010.

Таким чином, суд першої інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому були відсутні підстави для скасування прийнятого ним рішення.

З огляду на викладене, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року має бути скасованою, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року - залишена в силі.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1.Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області - задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року в цій справі - скасувати.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року в цій справі - залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич