Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2018 року

м. Київ

справа №490/5298/17

адміністративне провадження №К/9901/45921/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року (головуючий суддя Осіпов Ю.В., судді: Бойко А.В., Скрипченко В.О.) про повернення апеляційної скарги Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2017 року у справі №490/5298/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетик-1» до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування акту, визнання неправомірними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2017 року адміністративний позов ТОВ «Естетик-1» задоволено частково. Визнано протиправними дії щодо складання Акту №14 обстеження зайнятих земельних ділянок, складеного Комісією Миколаївської міської ради з питань упорядкування розміщених об'єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Миколаєва від 18.05.2017 року щодо обстеження пересувних тимчасових споруд - 10 кіосків білого кольору навпроти будинку №311 по пр.Богоявленському. Визнано протиправними дії Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради щодо демонтажу 10 споруд, які належать ТОВ «Естетик-1» та знаходились за адресою м. Миколаїв, пр. Богоявленський, поблизу будинку №311. Стягнуто на користь ТОВ «Естетик-1» з Миколаївської міської ради та Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради по 1600 грн. судового збору з кожного.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 11 грудня 2017 року Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради подала апеляційну скаргу у цій справі. Одночасно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано неможливістю своєчасної його сплати.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у повному обсязі.

Не погодившись з ухвалою суду про повернення апеляційної скарги, Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було надано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 1700грн. та повідомлено про подання органу Казначейської служби службової записки від 12 січня 2018 року про необхідність сплати 1820грн. Повідомлено, що для фактичної подачі суду платіжного доручення необхідний триваліший строк. Кошти у сумі 1820грн. були фактично сплачені 23 січня 2018 року. Тобто, як зазначає скаржник, на момент постановлення оскарженої ухвали, недоліки апеляційної скарги були усунуті, і судовий збір було сплачено у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою), що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху і надано строк для усунення недоліків (зокрема, подачі документу про сплату судового збору та заяви) - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Копію вказаної ухвали суду отримано апелянтом 11 січня 2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення та про що зазначено в оскарженій ухвалі суду (а.с.96).

Пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

На виконання ухвали суду, 26 січня 2018 року подана заява-клопотання від представника Адміністрації Центрального району Миколаївської МР про поновлення пропущеного строку у зв'язку з несвоєчасним отриманням копії оскаржуваної постанови та про відстрочення сплати частини судового збору.

Ухвалою суду від 8 лютого 2018 року поновлено строк апеляційного оскарження. Водночас, оскільки апелянтом не виконано в повній мірі вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року та не сплачено судовий збір у повному обсязі за подання апеляційної скарги, суд вказав про наявність підстав для повернення вказаної апеляційної скарги апелянту.

Суд касаційної інстанції вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, оскільки Законом України «Про судовий збір» визначений як порядок сплати судового збору так і зарахування судового збору до Державного бюджету України.

Так, відповідно до частини другої ст.9 Закону, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Натомість, з огляду на оскаржену ухвалу, судом апеляційної інстанції не виконано вказану норму процесуального права, та не перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за подання апеляційної скарги у даній справі. Оскаржена ухвала суду не містить оцінки платіжному дорученню, наданому апелянтом на виконання ухвали суду про залишення його апеляційної скарги без руху, як не містить і оцінки службовій записці від 12 січня 2018 року про подання органу Казначейської служби повідомлення про необхідність доплати судового збору.

Тобто, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Адміністрації Центрального району Миколаївської МР послався на відсутність підстав для звільнення від сплати чи відстрочення стороні сплату судового збору, натомість не надав оцінки тим обставинам, які зазначені апелянтом в клопотанні, поданому на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та безпосередньо перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги не пересвідчився у фактичній відсутності доказів зарахувань судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, в той час як відповідач платіжним дорученням №14 від 22 січня 2018 року доплатив судовий збір в сумі 1820грн..

Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року про повернення апеляційної скарги Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2017 року у справі №490/5298/17 скасувати.

Справу №490/5298/17 направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду