Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.02.2020 року у справі №826/19353/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №826/19353/15

адміністративне провадження №К/9901/30392/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/19353/15

за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої І.В. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року (прийняту у складі головуючого судді Погрібніченка І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Чаку Є.В., суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.),

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» Волкова О.Ю. щодо невключення ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 липня 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до переліку вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Уповноважену особу включити до переліку вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додаткову інформацію про ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 липня 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) щодо виплати відшкодування у сумі 192 000 (сто дев`яносто дві тисячі) грн. 00 коп. за договором банківського рахунку № 23363-34 в національній валюті, укладеним 17 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Уповноважену особу надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 липня 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) за договором банківського рахунку № 23363-34 в національній валюті, укладеним 17 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ОСОБА_1 , відшкодування у сумі 192 000 (сто дев`яносто дві тисячі) грн. 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 липня 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Загального реєстру вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 14 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 липня 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 липня 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) за договором банківського рахунку № 23363-34 в національній валюті, укладеним 17 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ОСОБА_1 , відшкодування у сумі 192 000 (сто дев`яносто дві тисячі) грн. 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» Волкова Олександра Юрійовича на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн. (сто сорок шість гривень 16 копійок).

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою не доведено наявності, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину позивача з банком, а відтак не доведено наявності законних підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 21 червня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року - залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 21 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої І.В.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що правочин вчинений між сторонами, є таким, що штучно створює обов`язок Фонду на відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, тому такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, та відповідно порушують публічний порядок - є нікчемними згідно із пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI та статтею 228 ЦК України.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої І.В.

9. 02 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від представника позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу.

У запереченнях на касаційну скаргу представник позивача просить касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

10. 28 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: Гімон М.М. (головуючий суддя), Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 14.06.2019 №744/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. 17 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) був укладений Договір банківського рахунку № 23363-34 в національній валюті (далі - Договір).

Згідно з пп. 1.1 Договору, Банк в порядку, встановленому чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України, відкриває Клієнту поточний рахунок номер (2620171241001) в національній валюті України (надалі - Рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов`язується оплатити послуги Банку, в розмірі, встановленому Тарифами на операції та послуги Банку, що діють на дату надання послуги або проведення операції (далі - Тарифи).

У відповідності до п. 2.3 Договору, Банк прийняв на себе зобов`язання надати Клієнтові комплекс послуг з розрахунково-касового обслуговування, своєчасно здійснювати розрахункові операції та зарахування грошових коштів на Рахунок позивача, здійснювати приймання та видачу готівки.

17 березня 2015 року на поточний рахунок № НОМЕР_3 позивача від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (далі - АсМАП України) надійшли грошові кошти у сумі 192 000,00 грн. в якості поворотної фінансової допомоги, яку позивач отримав як працівник АсМАП України.

У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (далі - ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ») до категорії неплатоспроможних» від 19.03.2015 № 190, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» від 19.03.2015 № 61, згідно з яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» призначено Волкова Олександра Юрійовича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» запроваджено строком на 3 місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» № 116 від 15.06.2015 строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.2015 включно.

25 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженої особи з заявою про включення його до переліку вкладників.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» від 16 липня 2015 року № 460, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» від 17 липня 2015 року № 138, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

На офіційному сайті Фонду за посиланням http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/114-kyivska-rus/2087-1459-fond-harantuvannya-vkladiv-fizychnyh-osib-rozpochynae-vyplaty-koshtiv-vkladnykam-pat-bank-kyivska опубліковано оголошення про те, що з 24 липня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» через установи банків-агентів Фонду, для отримання яких вкладникам Банку необхідно було в строк до 03 вересня 2015 року звернутися до установ банків-агентів Фонду залежно від місця реєстрації проживання за паспортом, вказаному вкладниками при укладанні договору банківського вкладу/рахунку.

25 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до банку-агента, яким є АТ «Укрексімбанк», за отриманням суми відшкодування вкладу. Однак, у виплаті коштів йому було відмовлено у зв`язку з тим, що він відсутній в Реєстрі вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».

25 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення його до реєстру вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та виплати йому коштів.

28 вересня 2015 року Уповноважена особа своїм листом вих. № 8706/16 повідомила позивача про нікчемність правочинів.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

За визначенням статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно частин 1, 2 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним правочин щодо перерахування грошових коштів у загальній сумі 192 000 грн. з поточного рахунку Асоціації міжнародних автомобільних доріг перевізників України № НОМЕР_4 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок ОСОБА_1 № 2620171241001 з підстав, передбачених пунктами 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Разом з тим, зі змісту даної норми вбачається, що пункти 2 та 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI не можуть застосовуватися до договору, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу, а також банк не взяв на себе зобов`язань, внаслідок яких він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа №826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи уповноваженої особи Фонду про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання сум гарантованого відшкодування за рахунок Фонду у зв`язку з надходженням коштів на рахунок позивача з рахунку АсМАП України.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. При цьому і положення статті 2 Закону №4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

Як вбачається зі встановлених обставин у даній справі, 17 березня 2015 року між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ОСОБА_1 укладено Договір банківського рахунку № 23363-34 в національній валюті, за умовами якого Банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті України та зобов`язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

При цьому, укладання зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації у банку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. Водночас, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» за рахунок Фонду, на що правильно вказали суди попередніх інстанції.

Доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

16. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

17. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої І.В. - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі №826/19353/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій