Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2018 року у справі №820/990/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 820/990/16

адміністративне провадження № К/9901/33234/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року (суддя - Панченко О. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року (головуючий суддя - Бегунц А. О., судді: Рєзнікова С. С., Старостін В. В. ) у справі №820/990/16,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви та заяви про відкликання частини позовних вимог від 15.11.2016, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015 №000692201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року у загальному розмірі на 294801,00грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що господарські операції по придбанню позивачем у Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" товару (паливно-мастильних матеріалів) здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, що є свідченням їх реальності та фактичного виконання, чим спростовується висновок контролюючого органу щодо безтоварності проведених взаємовідносин та порушення позивачем положень податкового законодавства. За викладеного, товариство вказує, що оскільки факт здійснення поставок товару підтверджено документально, підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року відсутні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
13.02.2017, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.07.2015 №000692201.

4. Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, мотивовано безпідставністю зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" мало право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х", оскільки первинні документи, якими позивач доводить фактичне здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст таких операцій та не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів. Суди також зазначили, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв'язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача, підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015 №000692201 відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо реальності здійснення операцій при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" (код ЄДРПОУ 37365100) за період з 01.03.2015 по
31.03.2015.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" розміру податкового кредиту на загальну суму 2205824,99грн у березні 2015 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 24.06.2015 №5/04-10-22-01-37233121 та прийнято оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015 №000692201, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень на суму 294801,00грн.

Фактичною підставою для зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року, став висновок контролюючого орану про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за результатом господарських операцій по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" паливно-мастильних матеріалів, з огляду на ненадання позивачем до перевірки належного документального підтвердження фактичного проведення взаємовідносин між сторонами, зокрема накладних, виписаних від продавця до позивача, документів, які підтверджують транспортування придбаних нафтопродуктів, актів приймання отриманих послуг щодо транспортування придбаних нафтопродуктів, банківських виписок, що ставить під сумнів реальність проведених операцій. На переконання контролюючого органу, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що у періоді, в якому проводилася перевірка, позивач (Покупець) на підставі договорів поставки №КХ-0019 від 01.03.2015 №КХ-0057 від 05.03.2015, №КХ-0088 від 10.03.2015, №КХ-0123 від 13.03.2015, №КХ-0153 від 20.03.2015, №КХ-0196 від 25.03.2015 мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" (Постачальник) по придбанню нафтопродуктів. Згідно умов названих Договорів, Покупець придбавав у Постачальника нафтопродукти, асортимент яких визначено сторонами у Додаткових угодах до зазначених вище Договорів. Згідно пункту 4.2 Договорів поставки, товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах EXW (франко-завод) - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" та інших нафтобаз, що належать останньому на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

На виконання умов вищеназваних договорів поставки паливно-мастильних матеріалів сторонами було укладено додаткові угоди №150331000000019 від 01.03.2015, №150331000000057 від 05.03.2015, №150331000000088 від 10.03.2015, №150331000000123 від 13.03.2015, №150331000000153 від 20.03.2015, №150331000000196 від 25.03.2015 згідно яких постачальник зобов'язується поставити на умовах ЕХW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать останньому на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.03.2015 зазначені в додаткових угодах види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів з відповідним зазначенням кількості товарно-матеріальних цінностей і загальної вартості реалізованого позивачу товару та податковими накладними, наявність та належне документальне оформлення яких сторонами у справі не заперечується. Крім того листами Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" ПАТ "Дніпронафтопродукт" був повідомлений про перехід права власності на нафтопродукти до позивача.

Якість переданих позивачу нафтопродуктів підтверджена паспортами якості, виданими відповідними випробувальними лабораторіями та сертифікатом відповідності.

Оплата за придбані нафтопродукти здійснена позивачем у повному обсязі грошовими коштами. Кредиторська заборгованість позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" в розмірі 13234949,90грн погашена, що відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 та підтверджується платіжними дорученнями про сплату за товар.

Як встановлено судами, позивачем, у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, було надано копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час виїзної позапланової перевірки, зокрема договорів поставки нафтопродуктів та додаткових угод до них, актів приймання-передачі нафтопродуктів, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, платіжних доручень та банківських виписок.

Щодо транспортування та зберігання придбаних позивачем нафтопродуктів судами встановлено, що таке зберігання здійснювалось відповідно до договору зберігання №4499, укладеного 05.01.2015 між позивачем та ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, на момент укладання договорів з придбання нафтопродуктів та додаткових угод до них, реалізовані позивачу нафтопродукти були в наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" (перебували на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт"), у зв'язку з чим необхідність їх транспортування була відсутня. Транспортування здійснювалось лише з місць зберігання нафтопродуктів до місць їх реалізації (АЗС) згідно договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом, що укладались позивачем з окремими перевізниками.

Фактичне переміщення нафтопродуктів підтверджується наданими позивачем копіями товарно-транспортних накладних, актами здачі-прийомки виконаних робіт, які також були предметом дослідження під час виїзної позапланової перевірки, та на підставі яких паливно-мастильні матеріали оприбутковувались відповідальними особами Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" відповідно до положень Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від
20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
02.09.2008 за №805/15496.

Вподальшому, як встановлено судами попередніх інстанцій, придбані позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" нафтопродукти було реалізовувано третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТФ "Авіас", про що свідчить договір поставки №П15-24 від 05.01.2015 та складені на його виконання первинні документи.

Спірні господарські операції були належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ".

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем даних податкового обліку за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані" у лютому 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас" у червні 2015 року, з огляду на відсутність фактичного проведення господарських операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів), що свідчить про укладання угод без мети настання реальних правових наслідків з метою ухилення від сплати податків до бюджету. Також відповідач зазначає, що надані позивачем до перевірки первинні документи на підтвердження фактичного придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас", зокрема товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі наданих послуг та виконаних робіт тощо, оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, а діяльність вказаних суб'єктів господарювання спрямована виключно на вчинення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Контролюючий орган стверджує, що оскільки позивач не підтвердив факт реального постачання нафтопродуктів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас", з яким закон пов'язує право на формування податкового кредиту (факт отримання товарів), Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" не мало права на формування показників податкової звітності за результатом таких господарських відносин.

Скаржник вважає, що в розглядуваному випадку, формування позивачем даних податкового обліку за господарськими операціями з названими контрагентами є неправомірним, а тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення - відсутні.

9. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податковий кодекс України.

10.2. Пункт 44.1 статті 44

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункт 198.1 статті 198

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.4. Пункт 198.2 статті 198

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

10.5. Пункт 198.3 статті 198

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до Податковий кодекс України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою Податковий кодекс України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.6. Пункт 198.6 статті 198

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими Податковий кодекс України.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податковий кодекс України.

10.7. Пункт 201.4 статті 201

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

10.8. Пункт 201.10 статті 201

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

10.9. Пункт 201.8 статті 201

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому Податковий кодекс України.

11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

15. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

16. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

17. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

20. Як вбачається зі змісту поданої Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області касаційної скарги, доводи відповідача містять обґрунтування виключно щодо безпідставності формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані" у лютому 2015 року та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" у червні 2015 року товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів), в той же час, як предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015 №000692201 щодо зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень в результаті неправомірного формування позивачем податкового кредиту за результатом господарських операцій по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" у березні 2015 року паливно-мастильних матеріалів про що зазначено у актів перевірки від 24.06.2015 №5/04-10-22-01-37233121.

21. В свою чергу, Верховний Суд звертає уваг, що у ході розгляду справи №820/990/19 судами попередніх інстанцій було надано умотивовану оцінку доказам, представлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту за результатом господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х". Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії) є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій, підтверджують їх фактичне здійснення.

22. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність їх здійснення.

Зокрема, судами попередніх інстанцій під час дослідження долучених до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, стосуються господарських операцій за участі контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х", та фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, а саме придбання паливно-мастильних матеріалів на підставі договорів укладених з метою здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ".

23. Досліджені судами документи, складені за результатом проведених операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" відповідають вимогам первинних документів встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містять всі необхідні реквізити, виписані суб'єктом господарювання, який, на момент взаємовідносин з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість, не був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в органах державної фіскальної служби.

Контролюючий орган у встановленому законом порядку не довів факту підробки, недостовірності чи неналежного оформлення цих документів.

24. Доводи контролюючого органу щодо відсутності документів, які підтверджують транспортування придбаних нафтопродуктів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" до позивача, а також про зазначення згідно товарно-транспортних документів пунктів навантаження нафтопродуктів за адресами, які є відмінними від юридичної адреси постачальника, як на підставу правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, з огляду на відсутність необхідності транспортування нафтопродуктів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" безпосередньо до позивача за умови їх фактичної наявності на складі зберігача, а також можливість за умовами укладених договорів між покупцем та постачальником відпуску нафтопродуктів у місцях, які є відмінними від місця розташування продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х".

Суд касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості посилань податкового органу, як на підставу для відмови в позові, на відсутність у позивача накладних, актів приймання отриманих послуг щодо транспортування придбаних нафтопродуктів, банківських виписок тощо, оскільки такі документи були надані позивачем до перевірки про що зазначено у акті від 24.06.2015, та долучено позивачем до матеріалів справи з подальшим їх дослідженням судами першої та апеляційної інстанцій.

25. Чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, чітко визначено, що подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення підприємством розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

26. Верховний Суд зазначає, що контролюючим органом, всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами) також не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Х" та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між позивачем та його контрагентом.

27. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х", за результатом проведення яких Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" було сформовано податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції", Суд звертав увагу на необхідність покладення обов'язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем у свою чергу не наведено переконливих доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних дій, а вказані у касаційній скарзі доводи є такими, що не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем показників податкового обліку за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Х".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. З урахуванням досліджених первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності товариства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАГОМЕЯ" підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій. Натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, з огляду на їх безпідставність, як таких, що не відносяться до предмета доказування.

29. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області без задоволення, а постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 у справі №820/990/16 без змін.

30. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

31. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 у справі №820/990/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова