Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.10.2018 року у справі №804/8785/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа №804/8785/17

адміністративні провадження №К/9901/63901/18, № К/9901/64295/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 804/8785/17

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Управління культури Дніпропетровської ОДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Дім-Сервіс", Дніпропетровській обласний центр з охорони історико-культурних цінностей, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами ТОВ "Дім-Сервіс" та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2018, ухвалене у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
12.09.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Щербак А. А., суддів Малиш Н. І., Баранник Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.18.12.2017 ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили зобов'язати Управління культури Дніпропетровської ОДА затвердити науково-проектну документацію (проект) "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний номер 6156, м. Дніпропетровськ, вул.

Ленінградська, 11 (розробник Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, м. Київ).

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що у 2014 році Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України (далі - НДІ пам'яткоохоронних досліджень) за рахунок коштів державного бюджету, на прохання усіх зацікавлених сторін, в тому числі громадськості, було розроблено науково-проектну роботу "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби XIX ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадєєвих", м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 11 (охоронний номер 6156), за тематичним планом інституту, затвердженим наказом Міністерством культури України від 26.02.2014 № 123. У 2015 році для затвердження проект було направлено до Управління культури Дніпропетровської ОДА, проте не було отримано позитивного результату, а зауваження, які надходили від начальника Управління культури Дніпропетровської ОДА до керівництва НДІ пам'яткоохоронних досліджень - розробника проекту, здебільшого відносилися не до самого проекту, а порушували конкретні земельні питання, які не є сферою науково-дослідної роботи. Адже вирішення земельних відносин відбувається на стадії розробки землевпорядної документації і юридичного оформлення меж земельних ділянок.

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 31.05.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, частково задовольнив позовні вимоги:

зобов'язав Управління культури Дніпропетровської ОДА розглянути питання про затвердження науково-проектної документації (проекту) "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О. П.

Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний номер 6156, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 11 (розробник НДІ пам'яткоохоронних досліджень, м. Київ) при наданні позивачами доопрацьованих матеріалів в частині уточнення меж території пам'ятки та меж зони охорони пам'ятки;

в іншій частині позовних вимог - відмовив.

3.12.10.2018 ТОВ "Дім-Сервіс" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4.16.10.2018 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просять скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Управління культури Дніпропетровської ОДА затвердити науково-проектну документацію (проект) "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний номер 6156, м. Дніпропетровськ, вул.

Ленінградська, 11 (розробник Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України).

5. Верховний Суд ухвалами від 24.10.2018 та від 22.11.2018 відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами ТОВ "Дім-Сервіс" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідно, та витребував матеріали справи із суду першої інстанції першою ухвалою.

6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 №787/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від
20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

7. Протоколом розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І. - головуючий суддя, судді: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

8. Ухвалами судді Верховного Суду від 24.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Суди встановили, що рішенням виконкому Дніпропетровської ради народних депутатів від 16.04.1987 №180 будинок № по вул. Ленінградській в м.

Дніпропетровську отримав статус пам'ятки історії місцевого значення - "Будинок, в якому жила перша російська письменниця-романістка О. А. Ган", охоронюваний №
6156. На період розроблення історико-архітектурного опорного плану м.

Дніпропетровськ (затверджений рішенням міської ради від 25.07.2007 № 2/17 у складі Генерального плану) пам'ятка також мала найменування - "Будинок, в якому жила перша російська письменниця-романістка О. А. Ган". Найменування пам'ятки було змінено наказом Міністерства культури України від 30.05.2013 № 468 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України - "Будинок міської садиби XIX ст., де народилася О. П. Блаватська і жила династія Фадєєвих". В тому ж наказі пам'ятку "Будинок міської садиби XIX ст., де народилася О. П. Блаватська і жила династія Фадєєвих" рекомендовано для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення.

Співробітниками відділу пам'яткоохоронних досліджень південного регіону НДІ пам'яткоохоронних досліджень на замовлення Міністерства культури України за тематичним планом, затвердженим наказом Міністерства культури України 26.02.2014 №123, в 2014 році виконано проект "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадеєвих", (охоронний номер 6156, м. Дніпропетровськ, вул.

Ленінградська, 11).

Науково-проектну документацію з визначення меж і режимів використання території та зон охорони пам'ятки історії місцевого значення було розглянуто та схвалено на засіданні Вченої ради НДІ пам'яткоохоронних досліджень, що підтверджується витягом з протоколу від 23.12.2014 № 6, та рекомендовано на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради, що підтверджується витягом з протоколу від 23.07.2015 № 2-1-КР-15.

Зазначений проект рекомендовано до затвердження в установленому порядку рецензентом - кандидатом архітектури, лауреатом Державних премій України в галузі архітектури, членом Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць, заслуженим працівником культури України, доцентом з/н кафедри музеєзнавства і пам'яткознавства Київського національного університету культури і мистецтв ОСОБА_5.

Крім того, юридичне управління Дніпропетровської ОДА після ознайомлення з проектом надало висновок, в якому, серед іншого, вказано, що підстав для відмови у затвердженні проекту немає, що підтверджується листами від 01.02.2017 № 23-166/0/139-17 та від 28.08.2017 № 23-1488/0/139-17).

Також суди встановили, що у 2015 році для затвердження науково-проектної документації (проект) "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний номер 6156, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 11 (розробник НДІ пам'яткоохоронних досліджень, м. Київ) вказаний проект було направлено до Управління культури Дніпропетровської ОДА.

Зазначена науково-проектна документація "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби XIX ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадєєвих" розглядалася на засіданні містобудівної ради головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та була відхилена, що підтверджується витягом з протоколу від 21.07.2017 №143.

Підставою для відхилення стала необхідність доопрацювання матеріалів в частині уточнення меж території пам'ятки та меж зони охорони пам'ятки відповідно до наведених історичних досліджень та доповнення їх інформацією щодо допустимої висоти забудови в цій зоні.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що затвердження відповідачем науково-проектної документації можливо лише після доопрацювання матеріалів проекту в частині уточнення меж території пам'ятки та меж зони охорони пам'ятки. При цьому, суди виходили із того, що землевпорядний процес не є предметом спору у цій справі та не вирішується під час затвердження проектів зон охорони.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга ТОВ "Дім-Сервіс" мотивована, зокрема тим, що вимоги позивачів задоволено на майбутнє, оскільки суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимог, відновили права позивачів, які не були порушені.

12. Касаційна скарга позивачів мотивована тим, що суд апеляційної інстанції застосував положення статті 47 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі-Закон № 858-IV), які не підлягали застосуванню та невірно застосував Закон України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - ~law10~). Також позивачі вказали на те, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, неефективно захистив їх порушене право, оскільки зобов'язав відповідача розглянути питання про затвердження науково-проектної документації (проекту) за умови надання ними (пересічними громадянами) доопрацьованих матеріалів в частині уточнення меж території пам'ятки та меж зони охорони пам'ятки.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; (далі - ~law12~)], колегія суддів виходить із такого.

14. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відносини щодо охорони культурної спадщини регулюються не лише українським законодавством, а й на міжнародно-правовому рівні, зокрема Конвенцією ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної спадщини від 16.11.1972.

16. Відповідно до статті 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

17. Законом України від 20.04.2004 № 1692-IV "Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки" затверджена Загальнодержавна програма заходів збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки. Мета цієї програми полягає у створенні більш сприятливих умов для розвитку сфери охорони культурної спадщини, забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті.

18. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює ~law14~.

19. Відповідно до ~law15~ охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

20. ~law16~ передбачено такий вид об'єкту культурної спадщини як історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

21. Встановлення режиму використання пам'яток національного значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (~law17~).

22. Визначення меж територій пам'яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (пункт 12 частини другої статті 5 Закону №№ 1805-III).

23. Повноваження інших органів охорони культурної спадщини, зокрема органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій врегулювано ~law18~, пунктами 4,5 та 6 частини першої якої, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: визначення меж територій пам'яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

24. Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно вказали на те, що затвердження науково-проектної документації (проект) "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О. П.

Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний номер 6156, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 11 (розробник НДІ пам'яткоохоронних досліджень, м. Київ)" відноситься до повноважень Управління культури Дніпропетровської ОДА.

25. Згідно із ~law19~ з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

26. Статус територій, пов'язаних з охороною культурної спадщини визначається положеннями ~law20~, згідно із якою землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Встановлення зон охорони пам'яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.

27. Згідно зі ~law21~ будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт. Роботи на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. З метою захисту об'єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджуються органами охорони культурної спадщини.

28. Вимоги до проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного заповідника визначені у ~law22~, змістом якої передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

29. При цьому, на час звернення за затвердженням науково-проектної документації (проект) "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний номер 6156, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 11 (розробник Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України) механізм розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення було врегульовано Порядком розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1094, у пункті 7 якого було визначено, що у проекті землеустрою визначається:

функціональна організація території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

місце розташування і розміри земельних ділянок, їх власники та землекористувачі, у тому числі орендарі;

режим використання та охорони території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарні) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення;

межі земельних ділянок, включених до складу територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, щодо використання яких встановлено обмеження (обтяження), у розрізі землевласників та землекористувачів;

розмір охоронної зони.

30. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідачем надано висновок по проекту (витяг з протоколу Архітектурно - містобудівної ради при головному архітектурно-планувальному управління департаменту по роботі з активами від
21.07.2017 №143), згідно з яким матеріали потребують доопрацювання в частині уточнення меж території пам'ятки та меж зони охорони пам'ятки.

31. Отже, на думку колегії суддів, без уточнення меж території пам'ятки та меж зони охорони пам'ятки, відповідач не мав права затверджувати науково-проектну документацію в цілому на підставі наявних документів. Відтак, відхиляючи проект, щодо затвердження якого виник спір, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, зобов'язуючи Управління культури Дніпропетровської ОДА розглянути питання про затвердження науково-проектної документації (проекту) "Зони охорони пам'ятки історії місцевого значення "Будинок міської садиби ХІХ ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний номер 6156, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 11 (розробник НДІ пам'яткоохоронних досліджень, м. Київ) при наданні позивачами доопрацьованих матеріалів в частині уточнення меж території пам'ятки та меж зони охорони пам'ятки вирішив питання про захист прав позивачів на майбутнє, які не були порушені, що суперечить завданням адміністративного судочинства, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права.

33. Відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

34. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

35. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

36. За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно застосували норми права та порушили норми процесуального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Сервіс" задовольнити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
31.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018.

Ухвалити нове рішення у справі №804/8785/17, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Дім-Сервіс", Дніпропетровській обласний центр з охорони історико-культурних цінностей, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

А. Ю. Бучик

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду