Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2018 року

Київ

справа №823/1410/16

адміністративне провадження №К/9901/11541/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 у складі судді Рідзеля О.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 у складі колегії суддів: Шурка О.І. (головуючого), Василенка Я.М., Степанюка А.Г. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини польова пошта В0927 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини польова пошта В0927, в якому просив: визнати протиправною відмову Військової частини польова пошта В0927 звільнити солдата ОСОБА_3 з військової служби у зв'язку із закінченням строку дії контракту, укладеного 27.09.2013; зобов'язати Військову частину польова пошта В0927 звільнити ОСОБА_3, солдата з військової служби у зв'язку із закінченням строку дії контракту, укладеного 27.09.2013.

2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 в позові відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. 27.09.2013 між позивачем та Міністерством оборони України в особі командира Військової частини А1126 укладено контракт «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України».

3.2.Відповідно до умов контракту він є строковим та укладався на три роки до 27.09.2016.

3.3. У зв'язку з закінченням строку дії контракту, позивач 15.08.2016 звернувся до командира Військової частини польова пошта В0927 з рапортом про звільнення з лав Збройних сил України з 27.09.2016 відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з підстав закінчення строку дії контракту. Вказаний рапорт отриманий відповідачем 20.08.2016.

3.4. 15.08.2016 на рапорті позивача щодо звільнення з лав збройних сил України, Т.В.О. офіцера юридичної групи Дмітрієвим І.О. зроблено запис, що строк дії контракту позивача продовжено на строк до оголошення демобілізації, на підставі пункту 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

3.5.Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

4. Приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час дії особливого періоду не передбачено звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з закінченням строку дії контракту.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.

6. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статтю 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якої позивач має право на звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

6.1.Зазначає, що судами не враховано, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації. При цьому, період мобілізації визначався згідно з указами в.о. Президента України та Президента України.

6.2.На думку позивача, особливий період тривав з 18.03.2014 по 02.05.2014, з 07.05.2014 по 21.06.2014, з 24.07.2014 по 07.09.2014, з 20.01.2015 по 22.08.2015, а тому на момент звернення до командування військової частини з рапортом про звільнення (15.08.2016) особливий період в Україні не діяв.

7.Відповідач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Конституція України:

"Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

9. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII

Стаття 23.Строки військової служби

…2. Для громадян України, що приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, строк військової служби в календарному обчисленні становить 3 роки».

…9…« 2. У разі настання особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті та частиною восьмою статті 26 цього Закону».

Стаття 26. Звільнення з військової служби

…« 6. а) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту».

…« 8. Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини: а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; г) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; д) у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків; є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України; ж) які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону; з) які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду».

10.Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 N 3543-XII.

Стаття 1. Визначення основних термінів

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Стаття 3. Основні принципи і зміст мобілізаційної підготовки та мобілізації

…4. Зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

11. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що підставою для розірвання контракту є закінчення строку його дії, у випадку якщо сторони не виявили бажання щодо укладення нового контракту. Можливість продовження строку дії контракту на проходження військової служби понад встановлений строк в односторонньому порядку здійснюється виключно у разі настання особливого періоду.

12.При цьому, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду та в проміжках між періодами проведення мобілізації стан особливого періоду не припинявся, а під час дії особливого періоду не передбачено звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з закінченням строку дії контракту; законодавчі обмеження щодо звільнення військовослужбовців пов'язані у першу чергу з особливим станом, а потім з мобілізацією, як його складовою частиною.

13.Судами враховано, що відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 №1126-VII «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено проведення часткової мобілізації.

14. У той же час, з моменту прийняття Президентом України Указу від 17.03.2014 №1126-VII «Про часткову мобілізацію» Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду.

15.Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правова позиція з приводу дії особливого періоду в Україні вже була викладена Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 у справі №813/1919/16.

16.Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено також, що позивачем не надано жодних доказів про те, що він належить до категорії осіб, передбачених п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а тому правові підстави для звільнення позивача з військової служби за контрактом до оголошення демобілізації відсутні.

17. За змістом частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин доводи позивача про неправильне застосування статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не знайшли свого підтвердження, тому судом відхиляються.

19. За змістом частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. З огляду на зазначене, касаційна скарга ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

21. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

22. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини польова пошта В0927 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

23. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду