Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.10.2018 року у справі №686/453/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №686/453/17

адміністративне провадження №К/9901/33412/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому

на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2017 (суддя Колієв С.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (колегія суддів у складі суддів Ватаманюка Р.В., Сторчака В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.)

у справі №686/453/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому,

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови включити суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати в заробітну плату для розрахунку її пенсії,

- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату її пенсії з 28.06.2016 відповідно до Закону України "Про державну службу", включивши до складу заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати на підставі довідки від 28.10.2016 вих. №368/10/22-01-05-20 із розрахунку 80% суми заробітної плати, залишивши без змін базовий місяць для індексації пенсії, який був визначений при її призначенні.

2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2017, прийнятій у відкритому судовому засіданні, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача стосовно відмови позивачу включити суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати в заробітну плату для розрахунку пенсії.

Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.11.2016 у розмірі 80 відсотків відповідно до Закону України "Про державну службу" (в редакції закону на час призначення пенсії), включивши до сум заробітної плати, для обчислення пенсії, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки Головного управління ДФС у Хмельницькій області Державної фіскальної Служби України про складові заробітної плати № 368/10/22-01-05-20 від 28.10.2016 без зміни базового місяця для індексації пенсії, який був визначений при її призначенні, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою від 12.09.2017 Вінницький апеляційний адміністративний суд у письмовому провадженні вищевказане рішення суду залишив без змін.

4. Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення судів нижчих інстанцій скасувати тат прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних повністю, а розгляд справи здійснити за участю його представника.

5. 05.10.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження, встановивши строк для надання заперечень на неї.

6. У зв'язку з ліквідацією зазначеного суду касаційної інстанції справа для розгляду касаційної скарги передана Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

7. Ухвалою від 03.10.2018 Верховний Суд прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду.

8. Жодних клопотань, письмових заперечень, відзиву на касаційну скаргу до Суду не надходило.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. З березня 2007 позивачу призначено пенсію у розмірі 80% від заробітної плати державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".

10. У жовтні 2016 року позивач дізналася, що при призначенні пенсії відповідачем не було враховано такі складові заробітної плати як суми індексації заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, що призвело до нарахування пенсії у меншому розмірі.

11. 28.10.2016 позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням суми індексації заробітної плати, щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та надала довідку Головного управління ДФС у Хмельницькій області Державної фіскальної Служби України № 368/10/22-01-05-20 від 28.10.2016.

12. 10.11.2016 листом №864/А-12 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що індексація заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, не є складовими заробітної плати державного службовця відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу". Також вказав, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу". У зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 01.06.2015 на підставі Закону № 213-VIII скасовано норми, що регулюють порядок здійснення перерахунку пенсій державним службовцям.

13. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позивач стверджувала, що спірне рішення прийняте з порушенням ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.41 Закону України «Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів.

15. Відповідач у письмовому запереченні на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що рішення прийняте ним з дотриманням чинних нормативно-правових актів. Зокрема, акцентував увагу, що матеріальна допомога та індексація не є надбавкою чи премією, а отже не можуть бути включені у розрахунок заробітку для обчислення пенсії згідно з довідкою. Крім того, чинне законодавство не передбачає перерахунку пенсії непрацюючих державним службовцям.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з чим погодився суд апеляційної інстанції.

17. Суди виходили з того, що відповідачем протиправно не включено в розмір заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

18. Проаналізувавши ч.2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ч.1 ст.1, ст.2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР), суди дійшли висновку, що матеріальна допомога та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця.

19. Крім того, з огляду на ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) суди дійшли висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

20. Оскільки згідно з довідкою № 368/10/22-01-05-20 від 28.10.2016 Головного управління ДФС у Хмельницькій області Державної фіскальної Служби України про складові заробітної плати за період з 01.03.2005 до 28.02.2007 позивачу було нараховано та виплачено премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексацію заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суди вирішили, що дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації є протиправними.

21. Доводи відповідача щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії працюючим державних службовцям суди визнали безпідставними, мотивуючи тим, що право на розрахунок пенсії з урахуванням спірних сум, у позивача виникло ще в 2007 році з моменту призначення пенсії державного службовця, а не у день звернення з відповідною заявою до відповідача.

22. Отже, пенсійні виплати є періодичними платежами, які позивач отримує до сьогодні. Тому не втратив права на перерахунок пенсії з врахуванням при цьому всіх складових заробітної плати, з яких сплачено страхові внески.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції повністю з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а також відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

24. В обґрунтування посилається на норми чинного законодавства щодо відсутності права у позивача з 01.06.2015 на перерахунок пенсії державного службовця.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Відповідно до положень частин 1-3 ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Водночас, Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї Суд дійшов висновку про повноту встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та належної правової оцінки доводів та аргументів всіх учасників справи.

Верховний Суд неодноразово викладав позицію щодо вирішення спорів у подібних правовідносинах (постанови від 23 січня 2018 року у справі № 495/6612/16-а, від 30 січня 2018 року у справі № 638/20628/16-а та від 07 лютого 2018 року у справі № 521/11616/17, від 14.02.2018 у справа №576/1417/17).

28. Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації) включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

29. Посилання скаржника у касаційній скарзі на п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889, відповідно до якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723, у тому числі, і ст. 37-1 щодо порядку перерахунку пенсії, крім ст. 37, що застосовується для осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу, та норми ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889 та ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є безпідставними у зв'язку з тим, що вони стосуються осіб, яким здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії. Проте, як встановлено судами, позивачу невірно було розрахована пенсія первісно при її призначенні, оскільки у відповідній довідці не були включені всі складові заробітної плати, з яких були сплачені страхові внески. Тому ці норми жодним чином не впливають на вирішення цього спору.

30. Отже, оскаржувані рішення судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідають судовій практиці Верховного Суду.

31. Касаційна скарга не містить жодних конкретних доводів в частині порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які би могли стати підставою для скасування його рішення.

32. Зважаючи, що всі аргументи учасників щодо істотних обставин справи були оцінені судами попередніх інстанцій, з огляду на повноту встановлення судами всіх фактичних обставин справи та відсутність порушень матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому відмовити повністю.

2. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб