Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.11.2018 року у справі №826/13846/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/13846/16

адміністративне провадження № К/9901/35313/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/13846/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є. В., суддів:

Погрібніченка І. М., Шулежка В. П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Бєлової Л. В., суддів: Безименної Н. В., Глущенко Я. Б.,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Київрічсервіс" звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 23.08.2016 №221/16/10/26-8/2308/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 14500грн.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідачем під час проведення перевірки було допущено ряд порушень чинного законодавства України та в подальшому незаконно та безпідставно винесено постанову про накладення штрафу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що на підставі депутатського звернення народного депутата України Лінько Д. В. від 31.05.2016 №05-305 та наказу (розпорядження) ДАБІ України від 08.09.2015 №976, директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Горбаченко Л. А. було видано направлення від 05.08.2016 для здійснення головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Капустіним В. О. позапланової перевірки на території ресторації "Червона Калина" в парку "Дружби Народів" на просп. Ватутіна, 7 у Деснянському районі м. Києва в період з 11.08.2016 по
17.08.2016.

За наслідками проведення перевірки були складені:

- акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 11.08.2016;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.08.2016, яким встановлено, що директор ПрАТ "Київрічсервіс" не допустив на об'єкт ресторанно-готельного комплексу "Червона Калина" для проведення позапланової перевірки головного інспектора будівельного нагляду Капустіна Віктора Олександровича;

- протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.08.2016 про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті ресторанно-готельного комплексу "Червона Калина" (база відпочинку "Волна") на просп. Ватутіна 7 в парку "Дружби Народів" у Деснянському районі м. Києва виявлено порушення, а саме - директор ПрАТ "Київрічсервіс" ОСОБА_3 не допустив на об'єкт перевірки посадову особу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві головного інспектора будівельного нагляду Капустіна Віктора Олександровича. Відповідальність за встановлені порушення передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

23.08.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіним В. О. була прийнята постанова №221/16/10/26-8/2308/0212 про накладення на позивача штрафу в розмірі 14500,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вважаючи таку постанову протиправною, ПрАТ "Київрічсервіс" (яке є засновником комплексу "Червона Калина") звернулося до суду з даним позовом.

Суди приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходили з того, що відповідач діяв у межах та у спосіб визначений Законом, правомірно застосував санкцію за не виконання суб'єктом містобудування вимог пункту 14 Порядку №553, який зобов'язує суб'єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування ухвалених у справі судових рішень та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач до суду касаційної інстанції заперечень чи пояснень не подав.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно зі п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

За змістом частини 1 статті 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У частині 4 цієї статті Закону закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Абзацом першим пункту 9 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В силу приписів п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пункт 14 Порядку визначає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Як встановлено, посадова особа відповідача 11.08.2016 здійснив виїзд на об'єкт перевірки, а саме на територію ресторації "Червона Калина" в парку "Дружби Народів" на просп. Ватутіна, 7 у Деснянському районі м. Києва та перед здійсненням перевірки на об'єкті посадовій особі відповідача було запропоновано розписатись в книзі обліку перевірок, що і було зроблено головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві.

В подальшому посадовими особами ПрАТ "Київрічсервіс" не було допущено його для проведення перевірки, в результаті чого було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

У вказаному акті зазначено, що позивач відмовився від отримання та підпису вказаного акту. Внаслідок цих обставин, відповідач направив ПрАТ "Київрічсервіс" спірний акт поштою.

Відповідальність за вказане порушення (недопуск уповноваженої особи для проведення перевірки) передбачена п. 2 ч.ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що у директора Товариства не було підстав для недопуску уповноваженої особи для проведення перевірки на території ресторації "Червона Калина" в парку "Дружби Народів", а не виключно у самому ресторані. Отже, постанова відповідача про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності є правомірною.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а тому призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми права.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі №826/13846/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду