ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа № 814/237/17

провадження № К/9901/23484/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини А1815 (військова частина-польова пошта В1688) про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Біоносенка В.В. від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:Турецької І.О., Градовського Ю.М., Стас Л.В. від 27 липня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А1815 (військова частина-польова пошта В1688) про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- зобов'язати військову частину А1815 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 грошову компенсацію за 22 дні невикористаної основної відпустки за 2016 рік.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 814/1113/16 позивача не було поновлено на військовій службі, таке рішення було ухвалене з метою захисту прав позивача щодо отримання ним повного грошового, продовольчого і речового забезпечення, зобов'язання за якими виникли у військової частини під час проходження ним військової служби за мобілізацією в період з 30 січня 2015 року по 29 квітня 2016 року і по яким на той час не був проведений повний розрахунок. У період з травня 2016 року по грудень 2016 року ОСОБА_2 військову службу не проходив, а виконував повноваження судді, а тому мав право на відпустку відповідно до вимог статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Указу Президента «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року № 15/2015 ОСОБА_2 30 січня 2015 року був призваний на військову службу у зв'язку з мобілізацією. Військову службу за мобілізацією в особливий період ОСОБА_2 проходив у військовій частині А1815 на посаді помічника командира бригади - начальника юридичної групи.

Відповідно до наказу командира військової частини В1688 (А1815) від 29 квітня 2016 року № 97 ОСОБА_2 було звільнено з військової служби в запас відповідно до Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» від 25 березня 2016 року №115/2016, а також виключено зі списків особового складу військової частини, знято з усіх видів забезпечення. На час звільнення з військової служби ОСОБА_2 мав вислугу років 7 років 1 місяць. ОСОБА_2 було виплачено грошову компенсацію за невикористану чергову відпустку за 2016 рік строком 8 діб.

13 травня 2016 року ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків судді Ленінського районного суду м. Миколаєва.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 814/1113/16 визнано протиправним та скасовано наказ військової частини В1688 (А1815) від 29 квітня 2016 року № 97 в частині виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини, зняття з усіх видів забезпечення.

Вважаючи, що йому належить грошова компенсація за 22 дні невикористаної у 2016 році відпустки, оскільки згідно рішення суду військову службу не припинено, позивач звернувся з позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що за відсутності чинного наказу про виключення позивача зі списків особового складу військової частини із зазначенням дня такого виключення грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2016 рік має бути виплачена за 12 місяців.

7. Військовою частиною А1815 подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до пункту 37.10 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, особам офіцерського складу, звільненим з військової служби, які щорічну основну відпустку за поточний рік не використали, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, яка надається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення, за кожний повний місяць служби з такого розрахунку: тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня. Одержана в результаті розрахунку тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

9. Аналіз пункту 37.10 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам дає підстави для висновку про, що грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки надається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

10. Як встановлено судом ОСОБА_2 прослужив в році звільнення 3 повних місяці.

11. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 814/1113/16 позивача не було поновлено на військовій службі.

12. Після 29 квітня 2016 року позивач не поновлювався на військовій службі.

13. У період з травня 2016 року по грудень 2016 року ОСОБА_2 військову службу не проходив.

14. Оскільки ОСОБА_2 після 29 квітня 2016 року не поновлювався на військовій службі, а у період з травня 2016 року по грудень 2016 року виконував повноваження судді, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність у позивача права на отримання грошової компенсації за 22 дні невикористаної основної відпустки за 2016 рік.

15. Враховуючи, що ОСОБА_2 в році звільнення (2016 рік) прослужив 3 повних місяці, відповідач правомірно обрахував компенсацію за 8 днів невикористаної основної відпустки (3 х 2,5 = 7,5, округлюється в бік збільшення до повного дня = 8 днів).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М.І. Гриців