Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/14296/15

адміністративне провадження №К/9901/10380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/14296/15

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Шулежка В.П., суддів: Іщука І.О., Погрібніченка І.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Старової Н.Е., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, просив визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, за результатом якої складено акт від 27 лютого 2015 року №14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки; визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо складання акту від 27 лютого 2015 року №14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1034/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1.»; зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва від 04 лютого 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого позивачу; зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 04 лютого 2013 року, виданого позивачу.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ є незаконним та таким, що порушує права позивача як арбітражного керуючого, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що ним були виконані вимоги пункту 4.3. розділу 4 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року за №1113/23645 (далі - Порядок №1284/5), яким встановлено, що у перший день перевірки арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії документи у спосіб, встановлений у повідомленні про проведення перевірки, та пояснення щодо предмета перевірки. Однак, 27 лютого 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області було складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. У зв'язку з цим, Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих 26 березня 2015 року прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Вважає такі дії комісії протиправними, оскільки дисциплінарне стягнення може бути застосовано до арбітражного керуючого лише в тому випадку коли він дійсно вчинив проступок.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 08 вересня 2015 року Окружний адміністративний суд м. Києва вирішив:

Адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо складання акту від 27 лютого 2015 року №14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1034/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1.».

Зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва від 04 лютого 2013 року НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1

Зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 04 лютого 2013 року НОМЕР_1, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області не спростовано тверджень позивача про те, що ним надано документи зазначені в повідомленні від 18 лютого 2015 року №19 про проведення позапланової невиїзної перевірки. У зв'язку з цим, суд визнав протиправними дії відповідача щодо складання акту від 27 лютого 2015 року №14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції скасував оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1034/5, єдиною підставою для прийняття якого була відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки, про що Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області складено акт від 27 лютого 2015 року №14-А.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 03 лютого 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1034/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1.».

Зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва НОМЕР_1 від 04 лютого 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1, та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 04 лютого 2013 року, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1

У решті позовних вимог відмовити.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції справа розглядалася за відсутності документів, які б підтверджували, чи спростовували позовні вимоги позивача, факт притягнення його до дисциплінарної відповідальності, та анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У зв'язку з цим, судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, неповно встановлені обставини справи, яким надана неправильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що відповідачі при прийняті рішення про дисциплінарне стягнення у вигляді попередження ОСОБА_1 за дії, які він скоїв 27 лютого 2015 року, відмовившись від позапланової перевірки, реалізували надане їм право на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, і тому не вправі були порушувати статтю 61 Конституції України і вдруге притягувати позивача за той самий проступок. Кожна підстава, вказана в п.7.6.2 Порядку №1284/5 є самостійною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а відтак відсутні підстави у спірному випадку, для анулювання свідоцтва за два та більше попередження особі, на яку вже накладено дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення до вчинення ще одного, чи більше правопорушень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 16 квітня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року. Прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року.

8. 29 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Міністерство юстиції України зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято з дотриманням вимог статті 61 Конституції України. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що ОСОБА_1 вже притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, за результатами розгляду подання від 15 жовтня 2014 року №250. Порядком №1284/5 передбачена наявність винесених Дисциплінарної комісією двох або більше попереджень арбітражному керуючому як підстави для накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 та інших від 12 січня 2015 року та на виконання доручення Міністерства юстиції України від 04 лютого 2015 року, Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області видано наказ від 18 лютого 2015 року №117/8 «Про проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1.» .

11. Листом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 19 лютого 2015 року повідомлено позивача про проведення перевірки.

12. 27 лютого 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області була проведена перевірка за результатами якої складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки №14-А. У вказаному актів зазначено, що ОСОБА_1, чи його представник не з'явилися на місце проведення перевірки, документів, які витребовувалися у запиті, окрім письмових пояснень позивач не надав.

13. В подальшому, у встановлений законом строк Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області направлені матеріали до Міністерства юстиції України, яке 13 березня 2015 року звернулося з поданням №385 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

14. 26 березня 2015 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, за результатами якого було складено протокол №28/03/15.

15. Згідно з пунктом першим вищезазначеного протоколу, на підставі подання №385 від 13 березня 2015 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, яке позивач не оскаржує.

16. Однак пунктом другим цього ж протоколу членом комісії Пономаренком В.В. винесено пропозицію щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого у зв'язку з тим, що Комісією за результатами розгляду подань від 15 жовтня 2014 року №250 та від 13 березня 2015 року №385 прийняті рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді попередження, у зв'язку з відмовою у проведенні перевірок.

17. Відповідно до пункту третього протоколу, до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі винесення двох дисциплінарних стягнень у вигляді попередження, з анулюванням свідоцтва НОМЕР_1 від 04 лютого 2013 року про право здійснення діяльності арбітражного керуючого, з внесенням запису про це у Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

18. На виконання рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Міністр юстиції України видав наказ №1034/5 від 23 червня 2015 року, яким задовольнив подання №281 від 26 березня 2015 року, та анулював свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 04 лютого 2013 року, видане ОСОБА_1, з внесенням запису про анулювання свідоцтва до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Конституція України.

19.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19.2. Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

20. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

20.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

20.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року за №1113/23645 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

21.1. Пункт 4.7. При відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки (додаток 5) у двох примірниках та перевірка закінчується на дату встановлення факту відмови.

21.2. Пункт 4.7.1. Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються: відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки;безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим; безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.

21.3. Пункт 4.7.4. Акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень. Орган контролю протягом трьох робочих днів з дати підписання акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. До цієї пропозиції орган контролю додає акт про відмову з усіма документами, що є його невід'ємною частиною.

21.4. Пункт 7.6.1. На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

21.5. Пункт 7.6.2. На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

24. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, дана справи була розглянута судом першої інстанції без документів, які б підтверджували чи спростовували позовні вимоги позивача, факт притягнення його до дисциплінарної відповідальності, та анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Таким чином, докази та документи, на які посилався суд першої інстанції, в матеріалах справи були відсутні.

25. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що зазначені обставини є підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року.

26. Твердження касатора про дотримання вимог статті 61 Конституції України при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним з огляду на наступне.

27. При прийняті рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, за дії, які він скоїв 27 лютого 2015 року, відмовившись від позапланової перевірки, Міністерство юстиції України реалізувало надане йому право на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

28. Отже, відсутні підстави для застосування до позивача ще одного дисциплінарного стягнення, одночасно з накладенням вищенаведеного дисциплінарного стягнення.

29. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що кожна підстава, вказана в пункті 7.6.2 Порядку №1284/5 є самостійною для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому відповідач протиправно, у даній справі, притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності, шляхом анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

30. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі.

31. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі №826/14296/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх