Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №805/5200/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2018 року

Київ

справа №805/5200/14

адміністративне провадження №К/9901/1300/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - ГТУЮ у Донецькій області) на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Христофорова А.Б., суддів: Волгіної Н.П., Кошкош О.О. від 11 червня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гайдар А.В. (головуючий), судді: Ханова Р.Ф., Чебанов О.О. від 16 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Державна казначейська служба України, Державна виконавча служба України, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Державна казначейська служба України, Державна виконавча служба України, у якому просив:

1.1 визнати неправомірною бездіяльність відповідача в частині невиконання своїх обов'язків із підготовки платіжних документів та їх направлення до Державної казначейської служби України для списання коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України на банківський рахунок позивача;

1.2 зобов'язати відповідача до підготовки платіжних документів, необхідних для виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Case of Malakhova and others v.Ukraine (Application no. 35995/09 and 249 other applications)" за результатом розгляду заяви позивача № 265/11, та до їх направлення до Державної казначейської служби України для списання коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України на банківський рахунок позивача, реквізити якого надані позивачем Державній виконавчій службі у виконавчому провадженні № 41601563.

2. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 11 червня 2014 року позов задовольнив частково. Зобов'язав Міністерство юстиції України направити Державній казначейській службі України платіжний документ, оформлений відповідно до вимог пункту 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року № 408, для списання з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України грошових коштів на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 12 грудня 2013 року у справі "Case of Makara and others v. Ukraine (Application no. 40934/06 and 249 others)" у частині заяви № 26565/11. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

2.1 Рішення суду мотивоване тим, що належним способом захисту порушеного права позивача на своєчасне та повне виконання рішення Європейського суду з прав людини справі "Case of Malakhova and others v.Ukraine (Application no. 35995/09 and 249 other applications)", має бути покладання на Міністерство юстиції України, як на орган представництва, виконавця відповідної бюджетної програми та головного розпорядника коштів за нею, обов'язку подати платіжний документ до Державної казначейської служби України.

3. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 червня 2015 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

3.1 При цьому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та дійшов висновку, що зазначене рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставинах справи.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГТУЮ у Донецькій області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року та прийняту нову, якою відмовити у задоволенні позову.

5. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно надано правову оцінку обставинам щодо порушення прав позивача. Зазначає, що Міністерством юстиції України повністю виконані всі дії щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 12 грудня 2013 року у справі «Малахова та інші проти України» на користь позивача.

6. Відзив позивачем не поданий.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 12 грудня 2013 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Case of Malakhova and others v.Ukraine (Application no. 35995/09 and 249 other applications)".

8. У вказаній справі заявники скаржилися до Європейського суду з прав людини на тривале невиконання рішень національних судів, ухвалених на їх користь, та на відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг.

9. Розглянувши справу, Європейський суд з прав людини вирішив:

1) об'єднати заяви, наведені у Додатку 1;

2) оголосив прийнятними скарги заявників, наведених у Додатку 1, за пунктом 1 статті 6, статті 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, винесених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, а решту скарг у заявах оголосив неприйнятними;

3) Європейський суд з прав людини постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції;

5) Європейський суд з прав людини постановив, що було порушення статті 13 Конвенції;

6) Європейський суд з прав людини постановив що:

(а) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат, які мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;

(б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

10. 22 січня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Медведєвим О.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 41601563 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини від 12 грудня 2013 року за № 35995/09.

11. Сторонами виконавчого провадження є: Держава - боржник та ОСОБА_1 - стягувач.

12. Згідно пункту 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 січня 2014 року боржника зобов'язано добровільно виконати рішення Європейського суду з прав людини у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

13. Суди попередніх інстанцій встановили, що ВПВР ДВС України супровідним листом від 5 березня 2014 року № 5-917/16, направило на адресу Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Мін'юсту України, Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, банківські реквізити стягувача ОСОБА_1, по рішенню Європейського суду з прав людини12 грудня 2013 року за № 35995/09 для перерахування коштів.

14. Станом на 11 червня 2014 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень стосовно виконавчого провадження ВП № 41601563 містилася інформація про відкриття виконавчого провадження. Відомості про вчинення будь-яких інших виконавчих дій в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відображені не були.

15. Докази того, що платіжні документи, необхідні для виконання рішення Європейського суду з прав людини в частині виплати належних позивачу грошових коштів надходили до ДКС України, відсутні.

16. Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Мін'юсту України у службовій записці від 30 квітня 2014 року № 9.1-48/488/17, зазначив, що направлення платіжних доручень до ДКС України щодо виплати коштів за рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Малахова та інші проти України" здійснюватиметься після виділення відповідних кошторисних призначень у липні та серпні 2014 року відповідно до графіку підготовки платіжних документів за рішеннями Європейського суду з прав людини у 2014 році, що знаходиться на сайті Міністерства юстиції України (http://www.minjust.gov.ua/47539).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

17. Конституція України.

17.1. Стаття 3

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

17.2 Стаття 9

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

17.3 Стаття 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року

18.1 Стаття 1

Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції, в тому числі право на справедливий суд (ст.6), право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13), захист власності (ст.1 Першого протоколу).

18.2 Стаття 41

Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.

18.3 Пункт 1 статті 46

Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

19. Кодекс адміністративного судочинства України

19.1 Стаття 8

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

20. Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

20.1 Стаття 1

Рішення - а) остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України;

- відшкодування - а) сума справедливої сатисфакції, визначена рішенням Європейського суду з прав людини відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) визначена у рішенні Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання або у рішенні Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації сума грошової виплати на користь Стягувача.

- виконання Рішення - а) виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру;

20.2 Стаття 2

1. Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

20.3 Стаття 8. Виплата відшкодування

1. Виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.

2. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.

3. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".

5. Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

20.4 Підпункт 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 3477

Кабінет Міністрів України зобов'язано щорічно передбачати в проекті Державного бюджету України окремою бюджетною програмою кошти на виконання рішень Європейського суду з прав людини.

21. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 408

21.1 Пункт 1

Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Мін'юсту у державному бюджеті за програмою "Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України".

Відповідальним виконавцем зазначеної програми є Мін'юст.

21.2 Пункт 2

Бюджетні кошти спрямовуються на:

1) виплату грошових сум за рішеннями закордонних юрисдикційних органів - міжнародного судового, в тому числі Європейського суду з прав людини, міжнародного арбітражного органу, згода на здійснення юрисдикції яким щодо України надана відповідно до укладеного належним чином міжнародного договору України або в інший спосіб згідно із законами України, а також судового, арбітражного органу іноземної держави, - прийнятими проти держави Україна;

21.3 Пункт 3

Підставою для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є: рішення закордонного юрисдикційного органу; повідомлення про проведення засідання Комітету міністрів Ради Європи, на яке виноситься питання щодо виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини; повідомлення про проведення засідання органу Ради Європи для вжиття заходів до виконання рішень Європейського суду з прав людини; постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору у разі порушення строку, установленого державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" , для добровільного виконання рішення закордонного юрисдикційного органу; вимога державного виконавця у разі стягнення пені, неустойки та штрафу або додаткової сплати інших коштів, передбачених рішенням юрисдикційного органу.

21.4 Пункт 5

Для здійснення платежів, зазначених у підпунктах1, 2 і 4 пункту 2 головний розпорядник подає до Казначейства, уповноваженого банку платіжний документ, який повинен містити такі відомості: найменування справи, за якою закордонним юрисдикційним органом прийнято рішення проти України; найменування стягувача (стягувачів); банківський реквізит стягувача (стягувачів) (за наявності).

До платіжного документа для здійснення платежів, зазначених у підпунктів1 і 2 пункту 2, додаються: постанова про відкриття виконавчого провадження; рішення закордонного юрисдикційного органу в офіційному перекладі; повідомлення стягувача (стягувачів) про банківський реквізит, на який необхідно зарахувати стягнуті кошти (за наявності); постанова державного виконавця - у разі стягнення виконавчого збору; вимога державного виконавця - у разі стягнення пені, неустойки та штрафу або у разі додаткової сплати інших коштів, передбачених рішенням юрисдикційного органу.

До платіжного документа для здійснення платежів, зазначених у підпункту 4 пункту 2, додаються: рішення закордонного юрисдикційного органу в офіційному перекладі; повідомлення про реквізити банківського рахунка, на який необхідно зарахувати кошти (за наявності).

22. Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395.

22.1 Пункт 3

Основними завданнями Мін'юсту України є: зокрема, забезпечення представництва інтересів держави у судах України, здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини, під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземних суб'єктів та України;

22.2 Підпункти 48, 49 пункту 4

Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань:

48) забезпечує підготовку документів та представництво інтересів держави в Європейському суді з прав людини під час розгляду справ про порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та звітує перед Комітетом міністрів Ради Європи про стан виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України;

49) забезпечує виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України;

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

23. Аналізуючи доводи касаційної скарги та висновки судів попередніх інстанцій, викладені в них, колегія суддів звертає увагу на наступне.

24. Мін'юст України як орган представництва, виконавець відповідної бюджетної програми та головний розпорядник за цією програмою, мав надати ДКС України не лише документи, передбачені частиною другою статті 8, пунктом "б" частини першої статті 7 Закону № 3477, але і належним чином оформлений платіжний документ. За відсутності платіжного документа ДКС України було позбавлено можливості виконати вимоги частини четвертої статті 8 Закону № 3477 в частині списання на вказаний стягувачем банківський рахунок коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України.

25. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача на своєчасне та повне виконання рішення Європейського суду з прав людини справі "Case of Malakhova and others v.Ukraine (Application no. 35995/09 and 249 other applications)", має бути покладання на Міністерство юстиції України, як на орган представництва, виконавця відповідної бюджетної програми та головного розпорядника коштів за нею, обов'язку подати платіжний документ до Державної казначейської служби України, передбачений пунктом 5 Порядку № 408 на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Case of Malakhova and others v.Ukraine (Application no. 35995/09 and 249 other applications)", у частині заяви позивача за № 26565/11.

26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

27. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходив із того, що всі зазначені доводи в позові та в заперечені були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

28. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

30. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

31. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області залишити без задоволення.

32. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року залишити без змін.

33. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду