Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/4858/16

адміністративне провадження №К/9901/49048/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року (постановлену у складі колегії суддів Мельнікової Л.В., Бенедик А.П. , Донець Л.О.)

у справі №820/4858/16

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області

про стягнення невиплаченої суми допомоги при звільненні,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області, в якому просить суд стягнути з Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області на користь ОСОБА_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачену суму допомоги при звільненні з роботи за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати 14728,35 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що при його звільненні відповідачем не здійснено належної виплати в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати у зв'язку з чим порушено вимоги чинного законодавства України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області про стягнення невиплаченої суми допомоги при звільненні задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області на користь ОСОБА_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС невиплачену суму допомоги при звільненні з роботи за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати 7232 (сім тисяч двісті тридцять дві) грн 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року позивачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку на подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції у своєму рішенні норм процесуального права, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

04 грудня 2017 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017р. по справі № 820/4858/16, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на її принесення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Підстави, викладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без руху, апелянту надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги: зазначення інших підстав для поновлення строку на принесення апеляційної скарги.

Вимоги ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений судом строк, апелянтом не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунено.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України").

Отже, сторони по справі, які звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації суб'єктами владний повноважень публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", дотримуючись процедур, встановлених державою, зокрема, нормами процесуального закону та не мають уникати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про поважність пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено наявність перешкод для своєчасного його оскарження. Відсутні такі посилання і в касаційній скарзі.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, судом апеляційної інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. У Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді В.М.Шарапа

Н.А.Данилевич