Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

Київ

справа №804/4187/17

адміністративне провадження №К/9901/311/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача -В.М.Бевзенка,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року (прийняту у складі судді - Ількова В.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (постановлену у складі суддів - Мельника В.В., Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»

до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся в суд з позовом до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просив:

визнати дії Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо складення неправомірних платіжних вимог в межах зведеного виконавчого провадження №11355726 незаконними;

зобов'язати Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути безпідставно стягнуті кошти в межах зведеного виконавчого провадження №11355726;

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у задоволені позову відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попердніх інстанцій норм матеріального та процесуального, вважає їх незаконними на необґрунтованими, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані в матеріалах справи докази та не надали їм належну оцінку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути задоволена з огляду на таке.

Кодексом адміністративного судочинства України розподілено обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів і їх застосування, а забезпечення повного з'ясування обставин у справі базується на поєднанні принципів змагальності та офіційності. В свою чергу, суд не є пасивним спостерігачем у збирання доказів по справі і за потребою може приймати активну участь в такому процесі.

Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази, а також сприяти реалізації прав сторін по справі в частині доказування обставин, шляхом витребування необхідних доказів у разі потреби.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, а тому статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з'ясування всіх обставин справи, зокрема, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється винятково в межах доводів касаційної скарги та у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі, позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в своїх рішеннях не дослідили та не взяли до уваги докази позивача, щодо неправомірності складання платіжних вимог відповідачем, а саме: Платіжна вимога № В11-1 - справа № 159/6543/15ц; Платіжна вимога № В11-2 - справа № 161/14258/15-ц; Платіжна вимога № В11-3 - справа № 661/4753/14; Платіжна вимога № В11-4 - справа № 127/9740/16-ц; Платіжна вимога № В11-5 - справа № 201/16154/15-ц; Платіжна вимога № В11-6 - справа № 727/6316/14; Платіжна вимога № В11-8 - справа № 751/9141/16-ц; Платіжна вимога № В11-9 - справа № 908/1428/16; Платіжна вимога № В11-13 - справа № 201/12933/201; Платіжна вимога № В11-15 - справа № 263/7455/15; Платіжна вимога № В11-17 - справа № 414/47/16; Платіжна вимога № В11-18 - справа № 185/12136/15-ц; Платіжна вимога № В11-19 - справа № 759/12336/15-ц; Платіжна вимога № В11-20 - справа № 569/12484/15; Платіжна вимога № В11-21 - справа № 703/4088/15; Платіжна вимога № В11-22 - справа № 201/13622/15; Платіжна вимога № В11-23 - справа № 712/6726/15; Платіжна вимога № В11-24 - справа № 333/1673/15; Платіжна вимога № В11-26 - справа № 234/603/13-ц; Платіжна вимога № В11-28 - справа № 664/4272/13-ц; Платіжна вимога № В11-29 - справа № 752/18336/15-ц; Платіжна вимога № В11-30 - справа № 414/47/16 адже виконання цих платіжних вимог, було зупинено Вищим спеціалізованими судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, або судами апеляційних інстанцій було скасовані рішення на підставі яких були видані виконавчі документи.

Суд, оцінивши касаційну скаргу та дослідивши матеріали справи, робить висновок, що суди першої та апеляційної інстанції надали правову оцінку серед даних вимог тільки двом платіжним вимогам, а саме: Платіжна вимога № В11-2 - справа № 161/14258/15-ц та Платіжна вимога № В11-21 - справа № 703/4088/15. Законність інших платіжних вимог, зазначених в касаційній скарзі, судами попередніх інстанцій не було досліджено належним чином та не описані в судових рішеннях.

Тим самим, суди першої та апеляційної інстанції не дослідивши зібрані у справі докази, унеможливили розгляд касаційної скарги, а тому справу слід направити на новий розгляд.

За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінку обставинам справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

За таких обставин Суд робить висновок, що оскаржені рішення судів попередніх інстанцій мають бути скасовані з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 242, 243, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі №804/4187/17 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді В.М.Шарапа

Н.А.Данилевич