Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №613/796/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

Київ

справа №613/796/17

адміністративне провадження №К/9901/26315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у складі колегії суддів: Чалого І.С. (головуючий), Зеленського В.В., П'янової Я.В. у справі №613/796/17 за позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР по виконавчому провадженню ВП №54021260 від 04.07.2017 про закінчення виконавчого провадження.

2. Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 07.11.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 07.11.2017 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця ВПВР по виконавчому провадженню ВП №54021260 від 04.07.2017 про закінчення виконавчого провадження.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. 22.06.2017 головним державним виконавцем ВПВР винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54011260 на підставі виконавчого листа №820/3492/16, виданого Богодухівським районним судом Харківської області 20.04.2017 про зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути подані ОСОБА_5 документи для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" з урахуванням висновків суду.

4.2. 16.06.2017 до Міністерства юстиції України надійшла заява боржника про закінчення виконавчого провадження №54011260, у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення, оскільки згідно витягу з протоколу №42 від 21.04.2017 комісією Міністерства оборони України повторно розглянуті подані ОСОБА_5 документи для призначення одноразової грошової допомоги.

4.3. 04.07.2017 старшим державним виконавцем ВПВР винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №554021260, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та до Богодухівського районного суду Харківської області разом з виконавчим документом.

5. Приймаючи оскаржуване судове рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що перед закінченням виконавчого провадження державний виконавець повинен був перевірити фактичне виконання рішення суду, а саме з'ясувати чи було повторно розглянуто боржником подані ОСОБА_5 документи для призначення йому одноразової грошової допомоги саме з урахуванням висновків суду. Проте, з витягу із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №42 від 21.04.2017 вбачається, що боржником відмовлено у призначенні ОСОБА_5 допомоги з тих самих підстав, що були предметом судового розгляду по справі №820/3492/17, що свідчить про неналежне виконання рішення суду та не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2018, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 07.11.2017.

7. Аргументи скаржника полягають у тому, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Зокрема скаржник вказує, що фактичне повне виконання Міністерством оборони України судового рішення, примусове виконання якого здійснювалось у виконавчому провадженні ВП №554021260, підтверджується витягом з протоколу №42 від 21.04.2017. У разі незгоди з рішенням, викладеним у даному протоколі, стягувач, на думку скаржника, міг окремо оскаржити його до суду. Скаржник вважає, що у державного виконавця ВПВР були встановлені статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для прийняття оспорюваної постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №554021260.

8. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Конституція України:

"Стаття 19. &l

10. Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII):

Стаття 1. Виконавче провадження

"1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню".

Стаття 18. Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців

"1. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

2. Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом".

Стаття 39. Закінчення виконавчого провадження

"1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

…9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом".

11. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного судового рішення, надалі - КАС України):

Стаття 181. Особливості провадження у справах з приводу

рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби,

приватного виконавця

"…3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець".

12. Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII:

Стаття 6. Система органів примусового виконання рішень

"1. Систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку".

13. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (надалі - Інструкція):

I. Загальні положення

"3. Органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

14. Стаття 1 Закону №1404-VIII визначає основною метою виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження, виконання судового рішення чи рішення інших органів, які підлягають примусовому виконанню згідно з цим Законом, у спосіб, вказаний у відповідному рішенні.

15. Ураховуючи положення пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII, законодавством передбачено повноваження державного виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб, визначений безпосередньо виконавчим документом.

16. З аналізу пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII вбачається, що закінчення виконавчого провадження з наведених у цій нормі підстав можливе виключно у разі наявності в державного виконавця доказів належного виконання боржником виконавчого документа.

17. При цьому, перевіряючи фактичне виконання рішення у повному обсязі, державний виконавець повинен пересвідчитись у його виконанні боржником саме відповідно до виконавчого документа і не може будь-яким чином змінювати встановлений у ньому спосіб виконання рішення.

18. Суд апеляційної інстанцій на основі досліджених під час розгляду справи доказів з'ясував, що у постанові Богодухівського районного суду від 12.12.2016 по справі №820/3492/17 зазначено, що обов'язок щодо прийняття рішення з приводу призначення ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, чинним законодавством покладено саме на Міністерство оборони України. Посилання Міністерства оборони України на ту обставину, що вирішення питання щодо призначення та виплати ОСОБА_5 відповідної грошової допомоги належить до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби України, суд визнав необґрунтованим.

19. Разом з тим, з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №42 від 21.04.2017 слідує, що розглянувши подані ОСОБА_5 документи, в тому числі постанову Богодухівського районного суду від 12.12.2016, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги з тих підстав, що на день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР і тому витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам повинні здійснюватися Державною прикордонною службою України.

20. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо здійснення боржником повторного розгляду поданих стягувачем документів для призначення одноразової грошової допомоги без урахування висновків суду, викладених у постанові Богодухівського районного суду від 12.12.2016.

21. Таким чином, у державного виконавця не було достатніх підстав вважати, що мало місце фактичне виконання Міністерством оборони України в повному обсязі судового рішення згідно з виконавчим листом №820/3492/16, виданим Богодухівським районним судом Харківської області 20.04.2017 і закінчувати виконавче провадження №54011260 з його примусового виконання.

22. Крім того, у разі виникнення у державного виконавця будь-яких труднощів у правильному розумінні судового рішення в ході його виконання та/або неможливості виконання судового рішення у визначений в ньому спосіб, останньому надавались повноваження для звернення до суду з відповідними заявами про роз'яснення судового рішення та зміни чи встановлення способу його виконання у порядку, передбаченому статтями 170, 263 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

23. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

25. Колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального при прийнятті оскаржуваного судового рішення і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

26. Системний аналіз норм Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та Інструкції дає підстави для висновку, що відділ примусового виконання рішень не є самостійним органом державної виконавчої служби, а лише структурним підрозділом цього органу, а саме, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

27. З урахуванням положень статті 181 КАС України в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного судового рішення, відділ примусового виконання рішень не міг виступати відповідачем у справі з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби. Суд апеляційної інстанції під час постановлення оскарженого рішення уваги не звернув і допустив у цій частині порушення норм процесуального права. Проте це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи по суті спору з огляду на оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, дослідження судом апеляційної інстанції обставин прийняття такої постанови та оцінку дій державного виконавця при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження.

28. Водночас виходячи зі змісту норми, закріпленої у частині 2 статті 350 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

29. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 - залишенню без змін.

ПОСТАНОВИВ:

30. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

31. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 в справі №613/796/17 за позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

32. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду