ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2020 року

Київ

справа №819/3142/15

адміністративне провадження №К/9901/5560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Релігійної громади "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017, яка постановлена у справі за позовом Релігійної громади "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви до Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи: Реєстраційна служба Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, "Парафія Святого Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату про скасування розпорядження,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2015 року Релігійна громада "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви (далі - позивач) звернулася з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Тернопільська ОДА, відповідач), треті особи: Реєстраційна служба Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області (далі - Реєстраційна служба), "Парафія Святого Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату, у якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Тернопільської ОДА від 28.08.2015 №536-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції" (далі - спірне розпорядження).

2. В обґрунтуванні позову наводились аргументи про те, що 26.08.2015 Кременецький районний суд Тернопільської області прийняв ухвалу у справі №601/1880/15-ц за позовом релігійної громади "Парафія Святого Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська ОДА про визнання недійсним (протиправним) та скасування протоколу загальних зборів релігійної громади УПЦ "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" с. Колосова, якою заборонив Тернопільській ОДА приймати рішення про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви (ідентифікаційний код 25344195).

3. Позивач зазначає, що дана ухвала була направлена на адресу Тернопільської ОДА Кременецьким районним судом, проте голова Тернопільської ОДА не взяв до уваги вищевказане судове рішення й, незважаючи на заборону суду, прийняв оскаржуване розпорядження.

4. У позовній заяві вказувалось і про те, що спірне розпорядження голови Тернопільської ОДА є протиправним, оскільки прийняте з порушенням норм Закону України від 23.04.1991 №987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон №987-XII) та на основі протиправного протоколу загальних зборів №1 від 26.04.2015, а тому таке підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016, у задоволенні позову відмовлено.

6. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відмова Тернопільської ОДА в реєстрації статуту була б невиправданим втручанням держави (органу державної влади) у внутрішню діяльність релігійної громади. Члени громади скористались своїм законним правом на внесення змін у статут (викладення його у новій редакції).

7. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, також врахували й ту обставину, що ухвала суду від 26.08.2015, якою було заборонено Тернопільській ОДА приймати рішення про реєстрацію нової редакції статуту, надійшла на адресу відповдача лише 31.08.2015, а тому не могла бути врахована ним при винесенні оскаржуваного розпорядження.

8. Більше того, ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 10.11.2015 у справі №601/1880/15-ц, ухвала Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.08.2015 була скасована, як незаконна.

9. За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій, не заперечуючи права релігійної громади на вільний вибір конфесійної належності та права на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості, дійшли висновку про законність та обґрунтованість оспорюваного розпорядження голови Тернопільської ОДА.

10. З такими судовими рішеннями не погодився позивач та оскаржив їх у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.04.2017 скасував ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення, а провадження у справі закрив.

11. У мотивувальній частині вищезгаданої ухвали Вищого адміністративного суду України зазначено, що спірне питання у даній адміністративній справі стосовно законності реєстраційних дій, ґрунтується на юридичних фактах, щодо яких існує спір про право релігійної громади, як відокремленої, правоздатної, юридичної особи, до вирішення якого, і поза зв`язком з яким, не можуть бути розв`язані питання, пов`язані між собою, як щодо правомірності прийнятого рішення загальних зборів віруючих УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» від 26.04.2015 та визнання недійсним, скасування статуту релігійної громади УПЦ КП, так і питання, що пов`язано з реєстрацією нової редакції статуту саме спірним розпорядженням голови Тернопільської ОДА, яке прийнято на основі протоколу загальних зборів №1 від 26.04.2015.

12. Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неналежність розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. В подальшому позивач звернувся до Верховного Суду України з заявою від 06.06.2017, у якій просив переглянути ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній до 15.12.2017, а саме - у зв`язку з неоднаковим застосуванням касаційним судом одних і тих самих норм процесуального права.

14. Ухвалою Верховного Суду України від 05.07.2017 відкрито провадження у справі за вказаною заявою.

15. Відповідно до розпорядження керівника апарату Верховного Суду України від 12.01.2018 №20/0/19-18, вказана заява передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України у редакції, викладеній згідно із Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VIII).

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду цієї заяви у складі судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.08.2015 спірним розпорядженням голови Тернопільської ОДА, на підставі заяви та протоколу №1 загальних зборів віруючих релігійної громади УПЦ "Парафія Святого Іоана Богослова" від 26.04.2015, зареєстровано статут релігійної громади "Парафія Святого Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви Київського патріархату, зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 24.09.1991 №221, у редакції згідно з додатком. Також, Тернопільською ОДА видано свідоцтво №2546 про реєстрацію статуту вищезгаданої релігійної організації.

18. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 25.11.2015 позов релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви задоволено, визнано недійсним (протиправним) та скасовано рішення загальних зборів УПЦ "Парафія Святого Іоана Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області, оформлене протоколом від 26.04.2015 №1, а також скасовано протокол №1 від 26.04.2015 загальних зборів віруючих УПЦ "Парафія Святого Іоана Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області та визнано недійсним і скасовано статут релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви Київського патріархату, прийнятий зборами від 26.04.2015.

19. 05.02.2016 рішенням Апеляційного суду Тернопільської області вищенаведене рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25.11.2015, в частині визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів УПЦ "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області оформлені протоколом від 26.04.2015 №1, змінено, шляхом викладення у новій редакції, а саме - визнано частково недійсним рішення загальних зборів віруючих УПЦ "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області від 26.04.2015 в частині зазначення викладення статуту в новій редакції; виключено з п.4 протоколу №1 від 26.04.2015 загальних зборів віруючих УПЦ "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області слова "у новій редакції". Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25.11.2015, в частині визнання недійсним та скасування статуту релігійної громади "Парафії Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, прийнятий зборами від 26.04.2015, скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у визнанні недійсним та скасуванні статуту релігійної громади "Парафії Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату прийнятий зборами від 26.04.2015 - відмовлено.

20. Апеляційний суд Тернопільської області рішенням від 05.02.2016 змінив рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25.11.2015, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, зазначив: виключити з п.4 протоколу №1 від 26.04.2015 загальних зборів віруючих УПЦ "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області слова "у новій редакції". При цьому коригувань змісту статуту судом здійснено не було. Щодо скасування протоколу зборів та статуту релігійної громади - в цій частині у задоволенні позовних вимог апеляційним судом було відмовлено.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

21. В обґрунтуванні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017, заявник посилається на те, що суд касаційної інстанції, ухвалюючи таке судове рішення, неоднаково застосував норми процесуального права.

22. Позивач, звертаючи увагу на положення частин першої, другої статті 17 КАС України, чинній до викладення його у новій редакції згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, наголошує, що Тернопільська ОДА є суб`єктом владних повноважень, однією з владних управлінських функцій якої є реєстрація статутів релігійних організацій шляхом видання відповідного розпорядження головою цього органу. Тому, як вважає заявник, оскарження такого рішення може здійснюватися лише в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного.

23. На підтвердження неоднакового застосування норм процесуального права судом касаційної інстанції позивач додав до своєї заяви копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 та від 24.09.2017 у справах №2а/0270/624/12 та №819/2544/14-а відповідно.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України у редакції, викладеній згідно з Законом №2147-VIII, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

25. За приписами пункту 2 частини першої статті 237 КАС України, яка діяла до 15.12.2017, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

26. В свою чергу, частиною першою статті 243, частиною першою статті 244 КАС України у вищенаведеній редакції визначено, що суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 цього Кодексу. Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно. Постанова про відмову у задоволенні заяви має бути вмотивованою.

27. Отже, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України підлягає задоволенню у разі, зокрема, наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права. Якщо ж такі обставини за наслідками розгляду вищевказаної заяви не підтвердилися, суд відмовляє у її задоволенні з одночасним наведенням відповідних мотивів у своєму судовому рішенні.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

28. Як випливає зі змісту заяви Релігійної громади "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017, така подана на підставі пункту 2 частини першої статті 237 КАС України, яка була чинною станом на день звернення заявника, тобто у зв`язку з неоднаковим, на його думку, застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме - частин першої, другої статті 17 цього Кодексу.

29. Разом з тим, як свідчить ухвала Вищого адміністративного суду від 12.04.2017, яку просить переглянути позивач, суд касаційної інстанції, зважаючи на встановлені у справі обставини, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з приписами 157, 228 КАС України з огляду на те, що обсяг порушених питань, як то оскарження розпорядження голови Тернопільської ОДА, визначення законності протоколу, парафіяльних (загальних) зборів, процесу внесення змін в статут релігійної громади, повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

30. В той же час, у доданій до заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 у справі №2а/0270/624/12 суд касаційної інстанції, беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, та застосовуючи статті 8, 12-14 Закону №987-XII, дійшов висновку про відсутність порушень прав саме позивача в результаті вчинення реєстраційної дії щодо іншої особи.

31. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.09.2017 у справі №819/2544/14-а, на яку також посилається заявник, касаційний суд, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, а також виходячи з аналізу приписів статей 12, 14, 15 Закону №987-XII, дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем з дотриманням процедури та вимог законодавства, яким урегульовані спірні правовідносини.

32. Вищевикладене дає підстави стверджувати, що у доданих до заяви позивача ухвалах Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 та від 24.09.2017 у справах №2а/0270/624/12 та №819/2544/14-а цим судом не застосовувались норми процесуального права, про порушення яких стверджує заявник. При цьому, в обох випадках суд касаційної інстанції застосував норми матеріального права, а саме - статті 8, 12-15 Закону №987-XII, тоді як у справі, яка розглядається, Вищий адміністративний суд України закрив провадження у справі на підставі статей 157, 228 КАС України виходячи з суті та предмету спору, юридичної природи і змісту спірних правовідносин, предмету доказування у справі, які, як наголосив касаційний суд, стосуються саме цивільних прав позивача.

33. Ураховуючи наведене, колегія суддів констатує, що в даному випадку не підтвердилися обставини, які слугували підставою для перегляду цієї справи, а саме - неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права, що відповідно до частини першої статті 244 КАС України (чинного до 15.12.2017) зумовлює відмову в задоволенні поданої позивачем заяви.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Зважаючи на те, що обставини, які стали підставою для перегляду даної справи згідно заяви Релігійної громади "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017, не підтвердилися, у задоволенні цієї заяви належить відмовити.

35. Керуючись статтями 235-242, 244 244-1 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, підпунктом 1 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Релігійної громади "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017, яка постановлена у справі за позовом Релігійної громади "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви до Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи: Реєстраційна служба Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, "Парафія Святого Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату про скасування розпорядження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін