Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №804/212/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2019 року

Київ

справа №804/212/16

адміністративне провадження №К/9901/6380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 (колегія у складі: головуючого судді Богданенка І.Ю., суддів Уханенка С.А., Дадим Ю.М.)

у справі № 804/212/16

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича,

третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправними дій та рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у якому просила визнати протиправними дії та скасувати рішення про визнання договору № 004-03530-180215 від 18.02.2015 нікчемним, оформленого наказом № 813 від 16.09.2015 та повідомленням № 8821/2505 від 23.09.2015; визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію для внесення даних до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що Уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. про визнання договору № № 004-03530-180215 від 18.02.2015 нікчемним, що оформлено наказом № 813 від 16.09.2015 та повідомленням від № 8821/2505 від 23.09.2015. Скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. про визнання договору № 004-03530-180215 від 18.02.2015 нікчемним, що оформлено наказом № 813 від 16.09.2015 та повідомленням від № 8821/2505 від 23.09.2015. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 004-03530-180215 від 18.02.2015. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, у який включити ОСОБА_1 за Договором банківського вкладу (депозиту) № 004-03530-180215 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18.02.2015 на суму 186150 грн. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників з урахуванням інформації щодо ОСОБА_1 по Договору банківського вкладу (депозиту) № 004-03530-180215 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18.02.2015 на суму 186150 грн., який було укладено між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» у вигляді додаткової інформації про вкладників стосовно збільшення кількості вкладників, якому необхідно здійснити виплати відшкодування. Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 461,60 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Уповноваженою особою не надано суду належних доказів того, що правочин, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», визнаний недійсним судом або є нікчемним з огляду на норму закону, не навів підставу нікчемності, зазначену у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не надав доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення щодо визнання правочину нікчемним - у вигляді повідомлення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 18 лютого 2015 року № 004-03530-180215 «Найкращий від Миколая », укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що Уповноваженою особою не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ віднесене до категорії проблемних із встановленням ряду обмежень в його діяльності, в тому числі, заборону проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

Разом з цим, за висновками суду апеляційної інстанції, фактичні обставини свідчать, що незважаючи на вказану заборону, Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладений договір з позивачем за результатом якого збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, що є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ, яка є обов`язковою до виконання та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.

Крім того, віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, згідно з постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку постановою від 30 жовтня 2014 року.

З урахуванням того, що спірний правочин укладений банком під час дії заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом з підстав віднесення банку до проблемних постановою Національного банку України, яка була обов`язкова до виконання, суд апеляційної інстанції зазначив, що Уповноважена особа Фонду дійшла вірного висновку щодо нікчемності вчиненого між позивачем та банком правочину та відповідно застосувала наслідки нікчемності правочину.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18 липня 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016, в якій просить вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2016.

В обґрунтування вимог касаційної скарги представник позивача вказує на те, що позивач, в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладником банку, оскільки згідно ст. 2 зазначеного Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Також представник скаржника зазначив, що чинними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунку та зараховувати на банківські рахунку кошти.

Крім того, доказів на підтвердження нікчемності правочину Уповноваженою особою не надано, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримала чи могла отримати ОСОБА_1 після вчинення правочину.

Представник позивача також наголосив на тому, що відповідачем не було наведено та не надано доказів, які б свідчили, що договір, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18.02.2015 між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з іншої сторони, було укладено Договір № 004-03530-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США (надалі за текстом - «Договір»).

Пунктом 1.2 Договору банківського вкладу № 004-03530-180215 встановлено, що сума вкладу складає 7500 доларів США.

Сума вкладу була перерахована 18.02.2015 позивачем, чому в підтвердження було надано меморіальний ордер № 15261165 на суму 7500 доларів США (200997,56 грн.).

По закінченню вкладу відповідно до п. 1.10. вклад повинен був бути виплачений шляхом зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Крім того, позивачем та банком було досягнуто домовленостей та закріплено, що зарахування вкладу на рахунок може бути здійснено шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента (п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору № 004-03530-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 24.02.2015).

18.02.2015 на рахунок позивача від ОСОБА_4 було перераховано суму вкладу у розмірі 7500,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 15261165.

Відповідно до пп. 1.3. Договору, вклад залучався на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок по 23.02.2015.

У положеннях пп. 1.10. Договору сторонами було визначено, що у разі закінчення строку залучення вкладу, зазначеного у пп. 1.3. Договору, або в разі дострокового припинення дії цього Договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок відкритий на ім`я Вкладника в установі Банку.

02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким, з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію AT «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано AT «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації AT «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Перевірка здійснювалася на виконання Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015.

Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT «Дельта Банк» Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб AT «Дельта Банк», відповідно до протоколу від 14.09.2015.

За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами Банку після 16.01.2015 включно.

У зв`язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT «Дельта Банк» призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 нікчемних правочинів відповідно до ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Наказу, що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами Банку після 16.01.2015 включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, 16 вересня 2015 року був винесений наказ тимчасової адміністрації AT «Дельта Банк» № 813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями».

На початку жовтня 2015 року позивач отримав від тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банку» лист № 8821/2505 від 23.09.2015, яким позивача було повідомлено, що згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Договір № 004-03530-180215 від 18.02.2015 є нікчемним. Також було наголошено, що відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Незгода із діями відповідача щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) № 004-03530-180215 від 18 лютого 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 7500,00 доларів США. Отже, у розумінні Закону, ОСОБА_1 є вкладником.

Укладення зазначеного договору та зарахування коштів на рахунок відбулось 18 лютого 2015 року, тобто до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 18 лютого 2015 року № 004-03530-180215, що оформлено наказом № 813 від 16.09.2015 та повідомленням № 8821/2505 від 23.09.2015, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Також, колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Оскільки, наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року підлягає скасуванню. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення відповідача про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем, що оформлено наказом № 813 від 16.09.2015 та повідомленням № 8821/2505 від 23.09.2015 слід скасувати та закрити провадження в цій частині, в решті - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання договору № 004-03530-180215 від 18.02.2015 нікчемним, що оформлено наказом № 813 від 16.09.2015 та повідомленням № 8821/2505 від 23.09.2015 - скасувати, а провадження в цій частині закрити.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.Г. Стеценко

Судді: А.І. Рибачук

Л.В. Тацій