Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №818/122/17

адміністративне провадження №К/9901/23655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у складі судді Опімах Л.М. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у складі суддів Пьянової Я.В., Зеленського В.В., Чалого І.С. у справі № 818/122/17 за позовом Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року Комунальне підприємство «Шляхрембуд» Сумської міської ради (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2017 року №0000171402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 904 974 грн та №0000161402 про збільшення суми грошового зобов'язання підприємства за платежем з податку на додану вартість на суму 89 501 грн та штрафних санкцій на суму 22 375 грн, з мотивів протиправності їх прийняття податковим органом.

20 березня 2017 року заявою на ім'я суду, після відкриття провадження у справі та початку судового розгляду, представник Підприємства зменшив позовні вимоги, залишивши у їх складі визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2017 року №0000171402, в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 797100 грн.

20 березня 2017 року постановою Сумського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 07 грудня 2017 ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, позов Підприємства задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 17 січня 2017 року №0000171402 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 797 100 грн.

15 лютого 2018 року відповідачем подана касаційну скаргу, в якій податковий орган посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме статей 14, 44, 138 Податкового кодексу України та порушення норм процесуального права, а саме положень частини четвертої статті 11, частин першої та другої статті 161, статей 159 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній на момент розгляду справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, вибору правової норми, що належить застосовувати до спірних правовідносин, щодо законності і обґрунтованості судового рішення та щодо обов'язковості рішень Верховного Суду України, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити Підприємству в задоволенні позову повністю.

20 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №818/122/17 з Сумського окружного адміністративного суду.

12 березня 2018 року позивачем наданий відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, вказує на формальний характер касаційної скарги, яка фактично дублює заперечення на адміністративний позов та апеляційну скаргу, просить постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

12 березня 2018 року справа № 818/122/17 надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку попереднього судового засідання відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 30 грудня 2016 року №269/1402/05433057/104 (далі - акт перевірки), на підставі якого 17 січня 2017 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000171402 згідно з пунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за дев'ять місяців 2016 року на суму 904 974 грн за порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього кодексу, яке оскаржується частково у сумі 797 100 грн.

Судами попередніх інстанцій установлено, що в основу податкового правопорушення завищення Підприємством, як платником податку на прибуток витрат, які призвели до завищення об'єкта оподаткування податком, внаслідок чого податковий орган прийняв рішення про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, покладена реальність здійснення господарських операцій, а саме отримання послуг підготовчих робіт на будівельному майданчику, що надавалися фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Відповідачем реальність здійснення послуг поставлена під сумнів через неналежне оформлення актів виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій встановлені та досліджені фактичні обставин реального проведення господарських операцій, що мають значення для формування витрат, а саме укладання та виконання господарських договорів, предметом яких є виконання контрагентом позивача належними йому технічними засобами дорожніх робіт, зокрема шляхом надання послуг спеціалізованої техніки - екскаваторів. За умовами договорів кожен виконаний етап робіт оформлений актами здачі-прийомки виконаних робіт, у яких зазначається кількість відпрацьованих годин, період виконання робіт та грошовий вираз виконаних робіт та їх оплата.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про неприйнятність доводів податкового органу про те, що надані позивачем для перевірки документи «не в повній мірі підтверджують фактичне придбання платником податків у його контрагента послуг» (т. 1 а. с. 26, аркуш 27 акту перевірки). За будь-яких обставин сумнів податкового органу не може довести склад податкового правопорушення, оскільки воля розсуду необхідна на стадії прийняття рішення та не може бути переконливим доводом для його доведення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що недоліки у складанні певного документу, не можуть свідчити про відсутність господарської операції, якщо вона підтверджується і узгоджується з іншими документами, якими в даній справі є платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в між позивачем, як виконавцем, та УКБДГ Сумської міської ради, як замовником.

Звертаючись із касаційною скаргою, податковий орган посилався виключно на незгоду з висновками судів попередніх інстанцій здійсненими за результатами встановлення та оцінки фактичних обставин у справі. Прийняття позиції відповідача у цій частині є неприйнятною з огляду на межі перегляду судом касаційної інстанції встановлені частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими переоцінка фактичних обставин справи судом касаційної інстанції не допускається.

Наведення норм матеріального права на переконання неправильного їх застосування судами у якості підстав касаційного перегляду само по собі не є підставою для скасування або зміни судових рішень. Відповідно до частини третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або застосування закону, який підлягає застосуванню. Жодного аргументу на переконання наведених норм податковим органом касаційною скаргою не наведено.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду у складі судді від 20 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 818/122/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер