Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.11.2018 року у справі №820/4632/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 820/4632/18

адміністративне провадження № К/9901/66755/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправними дій, скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року (головуючий суддя - Біленський О. О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Калиновський В. А., судді - Кононенко З. О., Калитка О. М. ) у справі №820/4632/18, -

установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Колпакової Тетяни Михайлівни, що виявилися у виданні наказів №262-к від 05.06.2018 року та №280-к від 12.06.2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків та притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та скасувати ці накази;

- визнати протиправними дії в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Колпакової Тетяни Михайлівни, що виявилися у виданні наказів №310-к від 27.06.2018 року та №312-к від 27.06.2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та притягнення до дисциплінарної відповідальності та скасувати ці накази;

- зобов'язати Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектором з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за весь час вимушеного прогулу;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ятдесят) тисяч гривень.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з липня 2017 року працював на посаді завідувача сектором з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. 04.06.2018 року у відношенні позивача розпочатого дисциплінарне провадження. 05.06.2018 року наказом №262-к Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на період проведення службового розслідування позивач був відсторонений від виконання посадових обов'язків строком на 1 місяць з 06.06.2018 року по 06.07.2018 року та припинено виплату заробітної плати. Позивач не погоджується з вказаним наказам з огляду на те, що ніякого дисциплінарного проступку та противоправних дій він не скоював. Окрім цього, 13.06.2018 року позивача було ознайомлено з наказом №280-к від 12.06.2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку - відсутність на робочому місці без поважних причин 08.06.2018р. з 12.15 до 12.30 та з 13.00 до 13.30. Згідно цього наказу підставами притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були акт від 08.06.2018 року про відсутність мене на робочому місці та доповідна записка від 08.06.2018 року. Позивач вважає наказ №280-к від 12.06.2018 р. протиправним та таким, що винесений з особистих мотивів. Позивач наполягає, що 08.06.2018 року він дійсно з 13.00 до 13.30 був відсутній на службі в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за адресою: м. Харків, проспект Науки 40, оскільки був викликаний на 14.00 годину 08.06.2018р. повісткою до слідчого ВСП ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 54, каб.16, де знаходився до 16.00, про що своєчасно письмово повідомив свого безпосереднього керівника - в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Колпакову Т. М. (вх. К 114), тому вважає його відсутність на службі поважною причиною. Також, 27.06.2018 року позивача було ознайомлено з наказом №310-к від 27.06.2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за прогул - відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин 19.06.2018 року, який позивач вважає протиправним та таким що винесений з особистих мотивів. Позивач наполягає, що 19.06.2018 року він перебував в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за адресою: м. Харків, проспект Науки 40 та виконував свої посадові обов'язки. 27.06.2018 року позивача було ознайомлено з наказом №312-к від 27.06.2018 Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про звільнення з займаної посади за вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку - прогулу державного службовця. Позивач вважає, що вказаний наказ підлягає скасуванню оскільки ніяких прогулів він не скоював. З огляду на викладене позивач вважає, що незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності та звільнений з займаної посади.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення у справі, суди виходили з того, що відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 ініційоване наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.06.2018 №262-к "Про відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1", підставою для прийняття якого було подання голови дисциплінарної комісії Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.06.2018. Проте наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 21.06.2018 №296-к скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.06.2018 №262-к "Про відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1", у зв'язку з чим відсутній предмет спору.

Аналіз інформації, зазначеної у вказаних доповідних записках позивача, суди визнали підтверджуючим те, що такими доповідними записками позивач пояснював, а не попереджав свого безпосереднього керівника про запізнення та відсутність на робочому місці. Отже, суди дійшли висновку про доведеність дисциплінарного порушення, допущеного позивачем, та правомірність винесення наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 12.06.2018 №280-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1".

Суди вказали, що враховуючи той факт, що прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин - вид дисциплінарного проступку, передбачений пунктом 12 частиною 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", необхідно зазначити, що в разі доведення, що державним службовцем вчинено систематично (повторно протягом року) такий дисциплінарний проступок до нього може бути застосований крайній захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідно до приписів частини 5 статті 66 Закону України "Про державну службу".

З огляду на те, що позивачем під час розгляду справи не спростовано висновки службових розслідувань стосовно його відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня та систематичне вчинення дисциплінарних проступків, суди дійшли висновку, що оскаржувані накази винесені відповідачем правомірно, підстави для їх скасування та поновлення позивача на посаді, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 50000 - відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

29 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що він не скоював ніякого дисциплінарного проступку та нічого протиправного, у зв'язку з чим вважає, що підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та відсторонення від посади були відсутні. Посилається на те, що відповідачем не призначалось та не проводилось службове розслідування. Зазначає, що 06.06.2018 в період робочого часу він перебував в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, оскільки конкретного робочого місця йому не надано та за ним не закріплено. 08.06.2018 позивач дійсно з 13-00 до 13-30 годин був відсутній на службі, оскільки був викликаний на 14-00 повісткою до слідчого ВСП ГУНП в Харківській області, про що він повідомив безпосереднього керівника. Позивач вважає події, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, недоведеними. Щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом №312-к від 27.06.2018 позивач зауважує, що ніяких прогулів він не допускав, перебував в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та виконував свої функціональні обов'язки. Позивач посилається на те, що його позбавлено можливості ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, внесення зауважень до висновку, певних клопотань, надання додаткових пояснень, документів та матеріалів. Вважає, що судами попередніх інстанцій помилково враховано в якості доказів акти про відсутність позивача на робочому місці, адже вони ніяким чином не стосуються предмету позову. Посилається на наявність у нього бездоганного тридцятип'ятирічного стажу державної служби, наявність багатьох відзнак та нагород, проте відповідачем не наведено достатніх підстав для застосування до нього найбільш суворого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 призначений 18.07.2017 на посаду завідувача сектором з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 17.07.2017 №285-к.

Дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 та ще двох державних службовців ініційоване розпорядженням Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 21.05.2018 №25 "Про ініціювання дисциплінарного провадження".

Службове розслідування ініційоване розпорядженням Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.06.2018 №26 "Про ініціювання проведення службового розслідування".

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від
05.06.2018 №262-к "Про відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1" було відсторонено ОСОБА_1, на період проведення службового розслідування під час здійснення дисциплінарного провадження, від виконання посадових обов'язків завідувача сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспожив служби в Харківській області строком на 1 місяць з 06.06.2018 по
06.07.2018 /а. с. 10/. Підставою для вказаного наказу було подання голови дисциплінарної комісії Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.06.2018.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від
21.06.2018 №296-к скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.06.2018 №262-к "Про відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1".

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №280-к від 12.06.2018 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження завідувача сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_1 за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку - відсутність на робочому місці без поважних причин 08.06.2018 з 12 год.15хв. до 12 год.30 хв. та 13 год. 00 хв. до 13 год. 30 хв.

На підставі актів відсутності на робочому місці ОСОБА_1 в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Колпаковою Т. М.
прийняті рішення та винесені ще три розпорядження про ініціювання дисциплінарних проваджень.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження від 20.06.2018 дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - прогулу - відсутність на робочому місці 19.06.2018 більше трьох годин протягом робочого часу. На підставі подання дисциплінарної комісії наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 27.06.2018 №310-к ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження від 23.06.2018 дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - прогулу - відсутність на робочому місці 20.06.2018 та 21.06.2018 більше трьох годин протягом робочого часу. Розпорядженням Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 27.06.2018 №35 закрито дисциплінарну справу.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження від 26.06.2018 дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - прогулу - відсутність на робочому місці 23.06.2018 більше трьох годин протягом робочого часу. На підставі подання дисциплінарної комісії, враховуючи системність вчинення дисциплінарних проступків, наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 27.06.2018 №312-к ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Наказами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від
27.06.2018 №313-к та від 12.07.2018 №349-к були внесені зміни до наказу від
27.06.2018 №312-к.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вищевказаними наказами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, звернувся з відповідно скаргою від
27.06.2018 до Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Харківській та Сумській областях.

За результатами перевірки зроблено висновок про відсутність порушень прав ОСОБА_1 при винесені вищевказаних наказів Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

Вказане підтверджується і Довідкою №182/2018 від 23.07.2018, складеною спеціалістами Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Харківській та Сумській областях за результатами перевірки інформації, викладеної у скарзі завідувача сектором з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_1 від 27.06.2018 про порушення (на його думку) посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області його прав на державну службу.

Результати перевірки на даний час не оскаржені у встановленому законом порядку.

Не погодившись із зазначеними наказами та діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України "Про державну службу", підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених частини 1 статті 65 Закону України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

частини 1 статті 65 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарними проступками є недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про державну службу" зазначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно частини 5 статті 66 Закону України "Про державну службу" звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених частини 5 статті 66 Закону України "Про державну службу", а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого частини 5 статті 66 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до приписів статті 71 Закону України "Про державну службу", з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Згідно з частиною 1 статті 67 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

З аналізу положень Закону України "Про державну службу" слідує, що недотримання правил внутрішнього службового розпорядку та прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин є дисциплінарними проступками, за які передбачена дисциплінарна відповідальність. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване зокрема, в разі вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого Закону України "Про державну службу" (прогул державного службовця у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин).

Як встановлено судами попередній інстанцій, позивач у червні 2018 року був тричі притягнутий до дисциплінарної відповідальності:

- наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №280-к від 12.06.2018 у вигляді зауваження за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку - відсутність на робочому місці без поважних причин
08.06.2018 з 12 год.15хв. до 12 год.30 хв. та 13 год. 00 хв. до 13 год. 30 хв. ;

- наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від
27.06.2018 №310-к у вигляді догани за прогул - відсутність на робочому місці
19.06.2018 більше трьох годин протягом робочого часу.

- наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від
27.06.2018 №312-к у вигляді звільнення за прогул - відсутність на робочому місці
23.06.2018 більше трьох годин протягом робочого часу.

Щодо посилань скаржника на те, що відповідачем не призначалось та не проводилось службове розслідування, Суд зазначає, що приписами статті 71 Закону України "Про державну службу" передбачено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Також вказаною нормою встановлено випадки, коли службове розслідування проводиться обов'язково: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді.

Таким чином, проведення службового розслідування є правом, а не обов'язком роботодавця, за винятком випадків його обов'язкового проведення.

Щодо обставин вчинення позивачем вищенаведених дисциплінарних проступків колегія суддів звертає увагу на таке.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, позивач був ознайомлений під особистий підпис з правилами внутрішнього службового розпорядку Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затверджених протоколом конференції державних службовців від 10.04.2017.

Обов'язок державного службовця повідомити свого безпосереднього керівника про свою відсутність передбачає, що державному службовцю необхідно, з урахуванням обставин, у яких він перебуває, пересвідчитись, що інформація отримана безпосереднім керівником, та одержати згоду на відсутність.

Однак, аналіз інформації, зазначеної у доповідних записках позивача щодо обставин його відсутності на робочому місці свідчить про те, що такими доповідними записками позивач пояснював, а не попереджав свого безпосереднього керівника про запізнення та відсутність на робочому місці.

Отже, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, беручи до уваги те, що факти відсутності позивача на службі підтверджені як складеними відповідачем у встановленому порядку актами, так і поясненнями співробітників Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, Суд вважає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження висновки службових розслідувань щодо відсутності позивача на службі більше трьох годин протягом робочого дня та систематичне вчинення ним дисциплінарних проступків, що свідчить про правомірність винесення відповідачем оскаржуваних наказів та відсутність підстав для їх скасування та поновлення позивача на посаді зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини неодноразового застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу свідчать про обґрунтованість обрання відповідачем при вчиненні позивачем чергового дисциплінарного проступку крайнього заходу дисциплінарного стягнення - звільнення з державної служби.

Посилання скаржника на те, що його було позбавлено можливості ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, внесення зауважень до висновку, певних клопотань, надання додаткових пояснень, документів та матеріалів Суд вважає безпідставним та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, в матеріалах дисциплінарних справ позивача містяться пояснення позивача щодо обставин, що слугували підставою для відкриття дисциплінарних проваджень.

Суд зазначає, що особа, яка надає письмові пояснення щодо вчинення дисциплінарного проступку, повинна бути обізнаною, що пояснення надаються в межах порушеного стосовно неї дисциплінарного провадження для того, щоб повністю відобразити обставини та причини вчинення дисциплінарного проступку, усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Зі змісту письмових пояснень позивача вбачається, що вони були адресовані Голові Дисциплінарної комісії Гордіну О. Я., що спростовує доводи касатора стосовно його необізнаності з фактом проведення щодо нього дисциплінарного провадження та нібито позбавлення його можливості подавати певні клопотання або докази.

Таким чином, наведене свідчить, що позивач, будучи обізнаним про проведення стосовно нього дисциплінарного провадження, свідомо не скористався правами, гарантованими статтею 76 Закону України "Про державну службу".

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим врахування судами попередніх інстанцій тих обставин, що наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 21.06.2018 №296-к скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.06.2018 №262-к "Про відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1"., що свідчить про відсутність предмету спору щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Колпакової Тетяни Михайлівни, що виявилися у виданні наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.06.2018 №262-к "Про відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1".

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судові рішення судів попередніх інстанцій та не ухвалює нове рішення у справі, підстави для розподілу судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 820/4632/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич В. Е. Мацедонська Н. В. Шевцова