Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КАС ВП від 02.02.2023 року у справі №640/24686/21 Постанова КАС ВП від 02.02.2023 року у справі №640...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/24686/21

адміністративне провадження № К/990/33148/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/24686/21

за позовом ОСОБА_1

до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року (головуючий суддя: Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У вересні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування й невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 11 квітня 2019 року (з урахуванням базового місяця - січень 2008 року);

- зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 11 квітня 2019 року (з урахуванням базового місяця - січень 2008 року).

31 січня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позову, відповідно до якого:

- визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування й невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 11 квітня 2019 року з урахуванням базового місяця - січня 2008 року;

- зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 11 квітня 2019 року з урахуванням базового місяця - січня 2008 року.

17 травня 2022 року відповідач подав апеляційну скаргу на указане рішення. Одночасно з цим, просив поновити строк на апеляційне оскарження.

22 червня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги. Суд указав, що строк для оскарження сплив 11 березня 2022 року й апелянт не вказав поважних причин його пропуску.

На виконання цієї ухвали скаржник подав до апеляційного суду заяву про поновлення строків.

В обґрунтування цієї заяви скаржник зазначив, що копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року він отримав 9 лютого 2022 року. Поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження цього рішення скаржник мотивував обставинами, пов`язаними із введенням в України воєнного стану, залученням особового складу до бойових дій, виконання першочергових завдань в інтересах оборони Вітчизни, значним збільшенням документообігу. Скаржник зазначав, що ці обставини мали об`єктивний характер і вплинули на можливість своєчасної реалізації Генеральним штабом Збройних Сил України права на апеляційне оскарження.

30 вересня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та відмовив у відкритті апеляційного провадження на основі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Апеляційний суд зазначив, що відповідач отримав копію рішення місцевого суду 9 лютого 2022 року, а скаргу подав 17 травня 2022 року, тобто з пропуском строку, відведеного для апеляційного оскарження. Також суд указав, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Не погоджуючись з указаною ухвалою апеляційного суду, відповідач оскаржив її в касаційному порядку.

У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права. Стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового й надмірно формального висновку про відсутність поважних причин, які зумовили пропуск ним строку для апеляційного оскарження.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 7 грудня 2022 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалив своє рішення 31 січня 2022 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав копію рішення суду першої інстанції 9 лютого 2022 року.

Згідно з поштовим штампом на конверті, відповідач направив апеляційну скаргу 17 травня 2022 року. Серед іншого, до апеляційної скарги була додана копія платіжного доручення про сплату судового збору, датована 18 лютого 2022 року.

З огляду на наведені фактичні обставини, Суд дійшов таких висновків.

Перш за все слід відзначити, що після затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

При поданні апеляційної скарги та на виконання ухвали про залишення скарги без руху, скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи клопотання тим, що пропустив цей строк з поважних причин, через введення в України воєнного стану, залучення особового складу до бойових дій, виконання першочергових завдань в інтересах оборони Вітчизни, значним збільшенням документообігу. Тобто, доводи скаржника полягали в тому, що функції із забезпечення обороноздатності України завадили йому своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху й надалі відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не навів мотивів, з яких введення в державі воєнного стану, крізь призму виконуваних функцій скаржником за такої обставини, є неповажною підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження рішення суду конкретно у цьому випадку.

Поруч з чим, Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи те, що скаржник в силу свого статусу виконує функції, пов`язані із забезпеченням обороноздатності України, а також те, що останній день перебігу процесуального строку на апеляційне оскарження припав на період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, Верховний Суд вважає, що ці обставини унеможливили виконання відповідачем процесуальних дій протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.

Неврахування цих обставин призвело до передчасного висновку суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення до суду та, як наслідок, відмови у відкритті апеляційного провадження і ненадання доступу до суду для оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

На цій основі Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, внаслідок чого постановив незаконну ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Тож, зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржувану ухвалу слід скасувати з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року в справі №640/24686/21 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати