12.05.2016 | Автор: Фурман Ірина Миколаївна    Просмотров:  717
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

По штамп про прописку — у сільраду

Адміністративну відповідальність за проживання без реєстрації пом’якшено 

Четвертого квітня цього року набув чинності закон, згідно з яким повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб делегуються органам місцевого самоврядування: виконавчому органу сільської, селищної або міської ради, сільському голові.

Також у березні цього року уряд затвердив нові правила реєстрації місця проживання громадян України. Ухвалення цих двох документів спричинило чимало галасу в суспільстві й породило багато міфів. «Урядовий кур’єр» поспілкувався з юристами і з’ясував, що зміниться для звичайних українців після набуття чинності цими змінами.

Визнати винними підзаконні акти

Розпочнемо з того, що ухвалений закон був спрямований на спрощення процедури й пришвидшення часу, який людині доводилося витрачати на реєстрацію місця проживання (прописки). До його ухвалення було так: людина мала подати документи в Центр надання адміністративних послуг. Там ці документи того самого чи наступного дня перевозили в Державну міграційну службу, де, наприклад, у паспорт ставили відповідний штамп і того самого чи наступного дня повертали його в ЦНАП. У більшості міст на цю процедуру витрачали три дні. Після передачі повноважень органам місцевого самоврядування людям уже не треба буде їхати до райцентру, а штамп зможуть поставити навіть у селі.

«Якщо людина живе в місті, то цей штамп про прописку зможуть поставити в місцевому ЦНАП. Щоправда, так буде, якщо робота ЦНАП розумно організована, — зазначає заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук. — Тому там, де належно підготувалися до надання цих послуг, реєстрацію місця проживання здійснюють протягом 20—30 хвилин з моменту звернення. У містах, де не дуже добре підготувалися до передачі цих повноважень, процес затягується на 5 чи навіть 10 днів. І це попри те, що в законі прямо прописано, що процедура має здійснюватися протягом одного дня. Водночас потрібно розуміти, що нині органи місцевого самоврядування не мають жодних підстав переводити стрілки на когось, мовляв, хтось не справляється з видачею документів: весь процес — від отримання документів до проставлення штампа і видачі паспорта — покладено саме на них».

Вспомните новость: Будут штрафы, если своевременно не пропишешся - украинцев обязали становиться на учет при переезде

На думку експертів, є проблеми з тим, що Державна міграційна служба трохи невчасно розробила підзаконні акти, у яких прописано правила реєстрації місця проживання. Адже закон було ухвалено торік у грудні, а ці правила оприлюднено 26 березня цього року, тобто за тиждень до того, як органи місцевого самоврядування мали почати виконувати нові повноваження. Тому виникав звичайний організаційний розрив: органи місцевого самоврядування не знали, який штамп їм треба зробити і як готуватись до прийняття нових повноважень.

«Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, — наголошує юрист ЮФ «Профіт-Консул» Наталія Нітковець. — На період до 1 січня 2017 року інформація від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, їхніх посадових осіб, сільських голів, що здійснюють реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб, може передаватися до Єдиного державного демографічного реєстру в паперовому та електронному вигляді».

Лібералізація правил

Стосовно міфів, які останнім часом лунають в ЗМІ. Мабуть, багато хто читав, що з ухваленням документів, про які йдеться, людей буквально «відловлюватимуть» на вулицях і каратимуть за те, що вони не мають прописки чи невчасно зареєструвалися за новим місцем проживання. Проте юристи кажуть, що наші громадяни неправильно зрозуміли суть нових документів.

«Такі міфи — це не що інше, як маніпуляція, адже насправді закон пом’якшив правила в цій сфері, — роз’яснює Віктор Тимощук. — Раніше існувала адміністративна відповідальність за проживання без реєстрації або за невчасну реєстрацію. Тоді термін для реєстрації дорослих становив 10 днів, а для дітей — місяць. За новим законом, на реєстрацію дорослих відводиться місяць, а дітей — до трьох місяців. Адміністративну відповідальність теж пом’якшили. Адже до набуття чинності цього закону за порушення встановленого терміну накладали штраф від 17 до 51 гривні. Відтепер штрафу не накладатимуть, а спочатку виноситимуть попередження — якщо особа визнала, що невчасно зареєструвалася за місцем проживання. Процедура реєстрації місця проживання, на жаль, залишається в Україні радянською, оскільки вона дозвільна й абсурдна за суттю. А все тому, що держава досі вимагає від нас обов’язково зареєструватись, попри те, що нікому не гарантує права на житло».

Наталія Нітковець додає, що справді, за порушення строку звернення для реєстрації нового місця проживання (30 днів) або подання недійсного паспорта громадянина України встановлено адміністративну відповідальність у вигляді попередження, а за вчинення тих самих дій протягом року — штраф у розмірі 17—51 гривня.

У європейських країнах уже перейшли від реєстрації місця проживання до декларації. Тобто особа повідомляє, де вона живе.

Єдині, у кого будуть додаткові проблеми саме з реєстрацією місця проживання, — ті, хто живе в сільській місцевості й отримав ID-картки. З ухваленням цього закону власникам ID-карток доведеться їхати в райцентр, щоб там інформацію про реєстрацію з паперової довідки, яку видадуть в сільраді, внесли на електронний чип. Якщо у людини паспорт у вигляді звичайної паперової книжечки, тоді цей штамп їй поставлять безпосередньо в сільраді.

Ще один поширений міф стосується перевірок — мовляв, перевіряльники ходитимуть по квартирах або навіть зупинятимуть на вулицях, проситимуть показати паспорт і штрафуватимуть, якщо в паспорті нема штампа про реєстрацію. Юристи ж переконують, що це неможливо навіть гіпотетично. Адже ніхто не може просто так на вулиці підійти і запитати, де ви живете. Якщо ж так станеться, то людина не зобов’язана відповідати. Це абсолютно надумана лякалочка. В Україні багато хто зареєстрований в одному місці, а насправді живе в іншому. Наприклад, у Києві, за різними дослідженнями, мешкає від 500 тисяч до 2 мільйонів незареєстрованих громадян.

Згадайте новину: В Україні змінили правила "прописки". Тепер зареєструватись можливо за один день.

З ухваленням нових нормативних документів процедура та перелік документів для подання істотно не змінилися. Єдина зміна — розширено повноваження місцевого самоврядування. 

Відомості про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання стосуються:

♦ паспорта громадянина України

♦ тимчасового посвідчення громадянина України

♦ посвідки на постійне проживання

♦ посвідки на тимчасове проживання

♦ посвідчення біженця

♦ посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту

♦ посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист 

Для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву встановленої форми;

2) документ, до якого вносять відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, слід подавати свідоцтво про народження;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору;

4) документи, що підтверджують:

♦ право на проживання в житлі — ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало чинності, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. Якщо нема цих документів, реєстрацію місця проживання особи здійснюють за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї;

♦ право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи — довідка про прийняття на обслуговування у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форму якого затверджує Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку в цих установах або закладах);

♦ проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, — довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за встановленою формою (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Заборонено вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Джерело: Урядовий кур'єр

2
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення