«П‘ятірка» для ІТ-шників

Є очевидним, що ІТ-індустрія в Україні останні роки стрімко розвивається. Це підтверджує зріст експорту відповідних послуг на 20%, порівняно з попереднім роком, та потрпаляння України до першоі десятки в Європі за кількістю працівників в цій сфері. А ще, 18 українських компаній знаходяться в топ 100 компаній світу.

Такі дані офіційні та слід не забувати, що значна кількість спеціалістів та обсягів експорту знаходиться «в тіні».

Також, не є таємницею приблизні доходи і обороти ІТ-шинків, особливо тих, хто працює на «зовнішній ринок» та схеми оптимізації через ФО-П.

Тому, для держави цей сектор є «ласим шматочком» по наповненню бюджету.

До нещодавна ІТ-шинків ніхто не чіпав, а навіть навпаки, створювали всі умови для приросту у сфері. Як приклад: запровадження податковоі пільги у вигляді звільнення від сплати ПДВ операцій із програмним забезпеченням.

Але, в кожній казочці є свій кінець: заробляєте - поділіться.

Першим кроком щодо «притиснення» ІТ-шинків стали «рухи» у лютому цього року, коли Мінсоцполітики представило свій законопроект про посилення регулювання трудових правовідносин з ФО-П. Одразу ж урядовці отримали відпір від представників галузі, так як сфера ІТ займає перше місце по «працевлаштуванню» через ФО-П. Законопроект не погоджений, але ідея вже нового Уряду щодо «закриття лавочки оптимізації через підприємців» залишилась.

Наступним кроком стала пропозиція Уряду щодо створення так званої 5-ї групи єдиного податку, яка має розповсюджуватися виключно на ІТ-індустрію. Законопроект ще не поданий, але влада має намір «закрити» це питання до нового року.

За попередньою презентацією 5-а група єдиного податку буде включати такі умови:

- перехід на дану групу буде добровільним, бажаючі зможуть залишитися на інших системах оподаткування;

- платниками будуть лише ФО-П;

- ставка - 5%;

- 1,5% - воєнний збір;

- єдиний соціальний внесок буде сплачуватися у розмірі 22% вже від двох мінімальних зарплат;

- збір на розвиток людського капіталу - 1%, починаючи з 2020 р., з поступовим підвищенням до 5% до 2024 року.

Щодо збору на розвиток людського капіталу дуже багато цікавого. Уряд спланує створити спеціальний фонд - IT Creative.

Мета — зробити Україну #1 ІТ-локацію в Східній Європі, вирішення проблеми дефіциту ІТ-кадрів та загальна підтримка галузі. Тобто, держава планує запровадити систему самофінансування та здійснити економію державних коштів на розвиток цієї галузі.

Кошти, що надходитимуть до цього Фонду будуть розподілятися на стипендії талановитій молоді, гранти для молодих вчених і створення освітньої інфраструктури.

Керування Фондом обіцяють надати найманим управлінцям із галузі, а ось адміністрування податку залишити в ДПС.

Також, обіцяють, що при обранні 5-ї групи ЄП, для платників буде усунений ризик перекваліфікації цивільно-правових договорів у трудові правовідносини.

Начебто все і гарно «звучить», але, на мій погляд, є ряд моментів, що є незрозумілими та навіть не вигідними для суб’єктів галузі.

А саме:

1. Бажаючі, хто хоче сприяти розвитку ІТ-індустрії, самостійно здійснюють будь-які відрахування в різні фонди та фінансують талановиту молодь «під себе». Фінансування «для когось» є недоцільним.

2. Не визначені щорічні ліміти. Доцільно було б підвищити щорічний обсяг доходу, так як значно підвищується податкове навантаження.

3. Введення цієї системи в добровільному порядку не тільки нерозумно, а і порушує принцип «рівності усіх платників податків перед законом». Тобто, певні ІТ-шники будуть сплачувати «підвищені» податки, а інші залишаться на 2-й чи 3-й групі ЄП, але всі вони в подальшому будуть користуватися благами від діяльності Фонду. Також, «нові платники» мають сплачувати підвищений ЄСВ, а «старі платники» будуть «економити».

4. Платниками 5-ї групи будуть лише ФО-П, що взагалі дуже цікаво. Всі підприємці в цій сфері працюють на великі ІТ-компанії. В свою чергу, такі компанії отримують податкові преференції, у т.ч. щодо сплати ПДВ. Фактично, податкове навантаження іде додатково на ФО-П, який працює на інтереси такої компанії.

5. Не зрозумілим є також те, яким чином будуть розподілятися кошти і як це буде перевірятися. Головне, щоб не створювались разом з Фондом, «обслуговуючі компанії», які будуть «допомагати» в розподілі коштів.

6. Те, що «у керма» будуть управлінці з сектору, а не чиновники, ще не гарантує, що управління коштами буде неупередженим.

7. Окрім амбітних цілей, слід зазначити, що поповнення бюджету з «ласого шматка» та закриття схем з оптимізації через ФО-П - політичні напрями, які в обов’язковому форматі реалізуються, рано чи пізно.

На сьогоднішній день подана електронна петиція Президенту України проти цієї програми. Поки що підписи активно збираються та професійна спільнота не дуже привітно «зустрічає» такі ідеї. Час покаже. Доцільно дочекатися обіцяного законопроекту та надавати йому вже правову оцінку.

Автор статті: Адвокат та керуючий партнер Shokh & partners law company Кристина Шох.