ОАС м. Києва: Збої в роботі серверів ДФС є поважною причиною для порушення строків подачі податкових накладних (ОАС м. Києва № 640/7644/19 від 25.06.2019)

Фабула судового акту: Відповідно до норм п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому у разі порушення вказаних строків до порушника застосовуються штрафні санкції визначені Податковим кодексом.

У даній справі на адресу підприємства контролюючим органом направлено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу в розмірі 12 782 861 грн. за порушення строків направлення податкових накладних.

Проте платник податків із таким рішенням ДФС не погодився та зазначив, що ПН ним було направлено в строк із застосуванням спеціального сервісу електронного документообігу.

Вирішуючи вказаний спір суд став на бік платника податків та зазначив, що відповідно до наявних доказів у справі позивач відправив на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну за допомогою платного програмного забезпечення «IFin». Згідно з даними, відображеними в системі надсилання та реєстрації податкових накладних, зазначена накладна надіслана до ДФС України у встановлений законом строк.

Зазначений факт підтверджується також і висновком експерта за результатами проведення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів.

В свою чергу Державною фіскальною службою порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України контролюючим органом позивачу протягом операційного дня не була надіслана квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначеної податкової накладної або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної з незалежних від позивача причин, тобто з причин, які не залежали від його волі.

З огляду на вищевикладене та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк визначений законом, а тому оскаржуване ППР є протиправним.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Податкові повідомлення-рішення, не направлені за юридичною адресою платника податків, не дають підстав вважати їх належним чином врученими, а грошові зобов`язання не набувають статусу узгоджених (ВС/КАС, № 826/18377/14,11.07.19)

ВС/КАС: Відмову в реєстрації податкової накладної може бути оскаржена в суді якщо вона є неконкретизованою та обмежує право платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком (ВС/КАС,№ 140/2160/18,02.07.19)

ОАС м. Києва скасував Лист ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 щодо Критеріїв блокування ПН/РК (Рішення від 26.04.2019 р. справа №640/1240/19).

ДФС не має права виносити ППР до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі, якщо податкове порушення виявлено за результатами перевірки, призначеної відповідно до норм КПК (ВС/КАС № 814/3436/15 від 26.02.2019)

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове-повідомлення рішення вважається таким, що НЕ вручено платнику податків (КАС/ВС від 19.03.2019 р., справа №808/8020/14)

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2019 року № 640/7644/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВУС Україна»доОфісу великих платників податків Державної фіскальної службипро скасування податкового повідомлення-рішення в частині,Представники сторін:

позивача: Шемяткін О.О., Бугаєв М.А.;

відповідача: Корнейчук О.Л. ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВУС Україна» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04.02.2019 року № 0000544401 в частині 12 782 108,59 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 18.06.2019 закрито провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що ТОВ «Новус України» своєчасно було направлено податкову накладу до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПОН), внаслідок чого підстави для застосування до позивача відповідальності, передбаченої п.1201 Податкового кодексу України, в даному випадку відсутні.

Відповідач заперечує по суті заявлені позовні вимоги, посилаючись при цьому на те, що під час проведення контрольного заходу встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є цілком правомірним, а спірне ППР в оскаржуваній частині скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2019 року відповідачем на підставі акта перевірки №4185/28-10-44-01/36003603 від 18.12.2018 прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме:

- 0000544401, яким до позивача (в оскаржуваній частині) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше днів на суму ПДВ 127 821 085,94 грн застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 12 782 861 грн.

Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За загальним правилом, визначеним п.201.1. ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В той же час, як зазначає позивач, не заперечується відповідачем та підтверджується належним чином засвідченою копією податкової накладної №6772 від 31.03.2018 (а.с.55 том 1), дана податкова накладна не підлягає наданню покупцю.

Разом з цим, абз.4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до абз.14 п.201.10 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, з урахуванням дати складення податкової накладної - 31.03.2018, граничним терміном для реєстрації податкової накладної позивача №6772 від 31.03.2018 є 15.04.2018 року.

При цьому, згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування (а.с.108 том 1), податкову накладну № 6772 від 31.03.2018 було доставлено до центрального рівня Державної фіскальної служби України 16.04.2018 року о 08:13:30, тобто після граничної дати для реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем встановленого терміну для реєстрації податкової накладної на 1 календарний день

Проте, із вказаним висновком контролюючого органу суд не погоджується враховуючи наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, 15.03.2018 року позивач відправив на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 6772 від 31.03.2018р. на загальну суму 766 926 515,63 грн за допомогою платного програмного забезпечення «IFin». Згідно з даними, відображеними в системі надсилання та реєстрації податкових накладних, зазначена накладна надіслана до ДФС України 15.04.2018р. о 19:10 год (а.с.179 том 1).

Крім того, відповідно до Висновку експерта за результатами проведення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів від 13.06.2019 №17138/19-35, наданого позивачем в якості доказу підтвердження власної правової позиції, відповідно до ст.101 КАС України, зазначено, що файл податкової накладної №6772 від 31.03.2018 було направлено до шлюзу Державної фіскальної служби України 15.04.2018 в 19.10.35 за київським часом.

Досліджуючи питання особливостей реєстрації надісланих платником податків податкових накладних в ЄРПН, суд керується наступним.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, - надалі Порядок №1246.

Відповідно до визначення, наведеного в п.2 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктом 13, 14 Порядку №1246 встановлено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.04.2018 по справі №820/6330/16, касаційне провадження №К/9901/40743/18.

Слід зазначити, що допитана в якості свідка по справі заступник головного бухгалтера ТОВ «Новус Україна» М`яка А.А., до посадових обов`язків якої віднесено подання звітності до контролюючого органу, пояснила, що дійсно направила податкову накладну №6772 від 31.03.2018 до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.04.2018, приблизно о 19:00 год.

Пояснила, що зазвичай квитанції про прийняття податкової накладної від ДФС України надходять протягом 5-20 хвилин, однак, станом на 23:59 год. 15.04.2018 будь-яка квитанція від ДФС України про прийняття / не прийняття / зупинення реєстрації податкової накладної №6772 до ТОВ «Новус Україна» не надходила.

Допитана в якості свідка по справі ОСОБА_2 . - працівник з технічних питань Українського сервісу подання електронної звітності та продовження ЕЦП (https://www.ifin.ua/), пояснила, що не володіє інформацією про збої в роботі програмного забезпечення «Ifin» 15.04.2018.

Зазначила, що ТОВ «Новус Україна» зверталось до Українського сервісу подання електронної звітності та продовження ЕЦП «Ifin» з листом про надання інформації щодо направлення файлу податкової накладної №6772 15.04.2018 до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронний документів ДФС України», у відповідь на що позивачу листом від 19.04.2018 №19/04/18/1 була надана відповідь про те, що файл вказаної податкової накладної 15.04.2018 о 19:10 год. був направлений засобами веб-сервісу до ДФС України.

До того ж, ОСОБА_2 засвідчила, що технічних та програмних обставин затримки відправки податкових накладних для реєстрації в ЄРПН через сервіс «Ifin» не існує.

На запитання суду про те, що могло стати причиною реєстрації податкової накладної в наступний операційний день після дня направлення, ОСОБА_2 припустила, що мало місце системне перевантаження серверу ДФС України, адже 15.04.2018 був останнім днем для реєстрації податкових накладних, виписаних протягом 16.03.2018-31.03.2018.

Отже, дослідивши обставини направлення позивачем податкової накладної №6772 від 31.03.2018 для реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено факт надіслання позивачем цієї податкової накладної протягом операційного дня 15.04.2018, тобто у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв`язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкових накладних.

В порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України контролюючим органом не була надіслана позивачу протягом операційного дня 15.04.2018 квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначеної податкової накладної або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної з незалежних від позивача причин, тобто з причин, які не залежали від його волі.

З огляду на вищевикладене та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна №6772 від 31.03.2018р. вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.04.2018.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №806/832/17 провадження №К/9901/1807/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у повному обсязі виконав свій обов`язок щодо реєстрації зазначеної податкової накладної у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Крім того, слід звернути увагу на те, що контролюючим органом не було встановлено обставин наявності вини позивача в порушенні податкового законодавства щодо порядку реєстрації податкових накладних.

Між тим, Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року «Справа «Компанія «Вестберґатаксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції" було зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яка має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні. У вказаній справі було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.

Таким чином, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Між ти, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи за своєю тяжкістю та каральним характером цілком відповідають санкціям, притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, а відтак, наявні всі підстави для застосування ч. 2 ст. 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині нарахування штрафу в сумі 12 782 861 грн за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 6772 від 31.03.2018 прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 19210,00 грн, який підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що в заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу (а.с.229 том 1), представник позивача просить відшкодувати 107 184,00 грн, в т.ч.:

- підготовка позовної заяви - 38 760 грн (7,6 год * 5100 грн/год - ставка адвоката згідно договору про надання правової допомоги);

- подання до Окружного адміністративного суду міста Києва позову помічником юриста - 37 940 грн. (12,7 год. * 2200 грн/год. - ставка помічника юриста згідно договору про надання правової допомоги);

- підготовка заяв про виклик свідків, участь в судових засіданнях, підготовка відповіді на відзив, дослідження судової практики - 40 484,00 грн.

До матеріалів справи представником позивача долучено Договір про надання правничої допомоги від 26.03.2019 № 11-1/27-2019, платіжні доручення від 12.06.2019 №0000727745 на суму 66700 грн, від 24.06.2019 №0000731006 на суму 40 484 грн, акти прийому-передачі (а.с.237-248 том 1).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Наведені положення Основного Закону до 01 січня 2019 року гарантують кожному громадянину України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України, право на правову допомогу та вибір захисника своїх прав - особу, яка є фахівцем у галузі права і на законних підставах має право надавати таку допомогу особисто.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву, підписану адвокатом Городецькою А.Д., подано до суду 02.05.2019, що не суперечить вказаним нормам.

Гарантії дотримання та захисту, зокрема заборону скасування конституційних прав і свобод закріплені у статті 22 Конституції України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Отже, Конституцією України закріплено не лише основні права і свободи людини і громадянина, а й передбачено відповідні конституційно-правові гарантії їх дотримання та захисту, зокрема заборону скасування конституційних прав і свобод, неможливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, крім обмежень певних прав і свобод в умовах воєнного або надзвичайного стану, забезпечення кожному судового захисту його прав і свобод, у тому числі гарантування звернення до суду безпосередньо на підставі Конституції України, та надання при цьому можливості використання будь-яких інших не заборонених законом засобів захисту своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань (частина третя статті 8, частини друга, п`ята статті 55).

Оскільки Основним Законом не допускається звуження змісту та обсягу права кожного на отримання правової допомоги, а вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, підстави обмежувати сторону на відшкодування витрат, понесених на отримання правової допомоги, що була отримана від інших суб`єктів, фахівців у галузі права, ніж адвокат, відсутні.

До того ж, представником відповідача на заявлялось обґрунтованих клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Оскільки матеріалам справи підтверджується вчинення представником відповідача дій по підготовці позовної заяви, реалізації відповідних клопотань, заяв про виклик свідків, участь в судових засіданнях, а вартість таких робіт визначена сторонами за домовленістю, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в сумі 79 244 грн.

В той же час, суд не вбачає підстав для відшкодування витрат в сумі 27 940 грн (подання позову до суду) (а.с.247 том 1), адже матеріали справи не містять в собі доказів витраченого ОСОБА_3 часу в кількості 12,7 годин для подання позову до суду.

Суд також приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу судових витрат на оплату експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів в сумі 7536,00 грн, адже вказаний експертний висновок був розцінений судом як належний доказ по справі, що додатково підтверджує обставини направлення позивачем податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН 15.04.2018, а співмірність, складність і витрачений час при підготовці висновку підтверджуються власне самим висновком (а.с.200-203 том 1) і актом здачі приймання висновку (а.с.224 том 1).

Сплата позивачем коштів за проведення експертизи підтверджується платіжним дорученням №0000726862 від 12.06.2019 (а.с.226 том 1).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04.02.2019 року № 0000544401 в частині 12 782 108,59 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» за рахунок бюджетних асигнувань ОФІСУ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ судові витрати: 1) зі сплати судового збору в сумі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.); 2) на професійну правничу допомогу в сумі 79244 грн (сімдесят дев`ять тисяч двісті сорок чотири грн 00 коп.); 3) на проведення експертизи в сумі 7536,00 (сім тисяч п`ятсот тридцять шість грн 00 коп.), всього в сумі 105990,00 (сто п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто грн 00 коп.).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВУС Україна» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36003603, адреса: 04112, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 52).

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11 Г).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05.07.2019.

Суддя