Нова редакція статті про відмивання доходів – нові ризики для бізнесу

Згадка назви вашої компанії у прив’язці до ст. 209 Кримінального кодексу – вірний шлях до проблем з банками та партнерами. А все тому, що ст. 209 карає за відмивання доходів.

28 квітня набрали чинності зміни до законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Всі обговорюють зміни у банківському компалєнсі, але не треба забувати і про кримінальні аспекти питання.

Читайте статтю: Маски-шоу стоп 3: завершение трилогии или продолжение следует?

Що це за злочин?

Для того, щоб зрозуміти сутність цього злочину, згадаємо історію міжнародного впровадження заходів щодо боротьби із відмиванням коштів. Наприкінці 80-х це питання частково було відображено в Конвенції ООН «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» (діє в Україні з 27.11.1991). Однак у Конвенції йде мова виключно про відмивання коштів, які отримано від реалізації наркотиків.

Більш широке тлумачення поняття «відмивання» на міжнародному рівні відображено в Конвенції Ради Європи «Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» (діє в Україні з 01.06.2011).

Важливі моменти:

1. Стаття 9 Конвенція говорить про «злочини з відмивання грошей», звертаючи увагу саме на умисне вчинення дія, пов’язаних із відмиванням коштів.
2. Конвенція дає визначення поняття «предикатний злочин», тобто будь-який злочин, у результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 9 цієї Конвенції.
3. Ратифікуючи Конвенцію, Україна вказала, що буде застосовувати пункт 1 статті 9 тільки у випадках, коли за предикатний злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Робимо висновок: Україна встановлює кримінальну відповідальність за відмивання коштів. Застосуванню такого виду відповідальності має передувати вчинення предикатного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Що змінилося у Кримінальному кодексі?

Тепер звернемось до ст. 209 КК України в новій та старій редакціях.

1 Редакція Закону № 430-IV від 16.01.2003 із відповідними змінами

У цій редакції статті обов’язковим елементом складу злочину було одержання коштів (майна) внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Примітка до статті надає визначення, що саме варто вважати суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Мова йде про діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.

Тобто, для відкриття провадження за ст. 209 КК України, слідчий зобов’язаний був встановити факт вчинення предикатного діяння, а вже потім говорити про наявність відмивання коштів, одержаних в результаті вчинення такого діяння.

2 Редакція Закону № 361-IX від 06.12.2019, що набула чинності 28.04.2020 р.

Що ж ми маємо на сьогодні? Нова редакція статті не містить посилання на вчинення предикатного діяння, як обов’язкового елементу складу злочину. Тепер мова йде про відкриття провадження за 209 КК України, якщо «фактичні обставини свідчать про його (майна) одержання злочинним шляхом».

Відсутня і примітка, якою встановлено ознаки предикатного діяння, тобто злочину, який відповідно до ст. 12 КК України визнається злочином середньої тяжкості, тяжким або особливо тяжким.

Чому це вплине на бізнес?

Нова редакція ст. 209 КК України значно розв’язує руки правоохоронцям. Їм не потрібно буде встановлювати факт вчинення предикатного діяння, достатньо буде лише фактичних обставин, які свідчать, що майно одержано злочинним шляхом.

Тобто законодавець вводить ще одне оціночне поняття на розсуд сторони обвинувачення, Це дозволяє відкрити фактову справу за статтею, яка несе значні ризики для бізнесу. Відкриття провадження, пов’язаного із відмиванням доходів, – це репутаційний удар, який може зруйнувати зв’язки з українськими компаніями та закрити вихід на міжнародних партнерів.

Потім можна скільки завгодно говорити про таємницю слідства і відсутність підозри будь-кому із менеджменту вашого бізнесу. Поява у реєстрі судових рішень ухвали слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів в межах провадження по ст. 209 КК України 100% змусить компанію виправдовуватись перед банками та партнерами.

Крім того, правоохоронці отримали нові можливості щодо відкриття кримінальних проваджень. Збираючи докази в ході розслідування відмивання коштів, значно легше одержати дозвіл слідчого судді на проведення слідчих та негласних слідчих розшукових дій. Можливо, вони і не доведуть факту відмивання, однак допоможуть зібрати докази щодо інших правопорушень: ухилення від сплати податків, корупційні злочини, шахрайство, розтрата чи привласнення тощо.

Є і позитив. Обов’язковою складовою складу злочину буде суб’єктивна сторона у формі умислу: особа знає або повинна знати, що майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом. Стара редакція статті будь-якої згадки про суб’єктивну сторону не містила.

Автор статті: Овчаров Денис АО Legal House