Неплатоспроможність фізичної особи: як це працює на практиці (з урахуванням судової практики)

Неплатоспроможність — це стан, коли фізична особа не може виконувати свої грошові зобов’язання після настання строку їх виконання. Банкрутство ж є юридичним статусом, який встановлюється судом. При цьому закон і судова практика виходять із базового принципу: першочерговим є відновлення платоспроможності боржника, і лише у випадку неможливості — його визнання банкрутом.

Такий підхід чітко відображений у практиці Верховного Суду та узагальнений у відповідному дайджесті судової практики щодо неплатоспроможності фізичних осіб, оприлюдненому судовою владою України.

Процедура має ще одну принципову особливість: її може ініціювати виключно сам боржник. Кредитор не має такого права. Це означає, що механізм створений саме як інструмент захисту, а не як спосіб тиску.

Водночас така модель передбачає підвищені вимоги до добросовісності боржника. Верховний Суд неодноразово підкреслює, що процедура не може використовуватися для маніпуляцій, штучного створення боргів або приховування активів.

Окремо варто зупинитися на питанні, коли реально доцільно заходити в цю процедуру.

Закон визначає формальні підстави, зокрема припинення погашення понад 50 відсотків зобов’язань протягом двох місяців, наявність загрози неплатоспроможності або інші обставини, що свідчать про неможливість виконання боргів.

Однак практика значно жорсткіша. Суд оцінює не лише факт прострочення, а комплекс фінансового стану та реальність відновлення платоспроможності. Саме тому у практичній роботі можна говорити про інший критерій: процедура має економічний сенс лише тоді, коли боргове навантаження є суттєвим.

Як правило, мова йде про заборгованість, яка еквівалентна приблизно від 10 000 доларів США і більше. В іншому випадку витрати на процедуру можуть перевищити її ефективність.

Після відкриття провадження суд вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів. І саме з цього моменту починається реальний ефект процедури.

Мораторій фактично є «стоп-краном» фінансового тиску: зупиняються виконавчі провадження, припиняється нарахування штрафів і пені, блокується будь-яке примусове стягнення.

Судова практика Верховного Суду підтверджує, що з цього моменту будь-які спроби стягнення поза межами процедури є незаконними. Водночас існують винятки — дія мораторію не поширюється на аліменти та відшкодування шкоди життю і здоров’ю. На практиці саме введення мораторію є однією з ключових причин, чому боржники взагалі звертаються до цієї процедури.

Наступним етапом є формування реєстру кредиторів та аналіз фінансового стану боржника. Саме тут визначається подальший сценарій розвитку справи.

Судова практика демонструє, що пріоритет надається реструктуризації боргів як механізму відновлення платоспроможності. Реструктуризація — це не формальність, а реальний інструмент перегляду умов виконання зобов’язань, який передбачає зміну графіку платежів, розстрочку, часткове погашення або інші узгоджені рішення.

Верховний Суд у своїх позиціях наголошує, що план реструктуризації має бути реалістичним та забезпечувати баланс інтересів усіх кредиторів, зокрема з урахуванням принципу пропорційності.

Показовим є кейс із моєї практики. Ухвалою Господарського суду міста Києва затверджено план реструктуризації у справі мого клієнта про неплатоспроможність фізичної особи. Клієнт мав заборгованість перед банками у розмірі близько 800 000 гривень. У результаті проведеної роботи та погодження умов у межах процедури обсяг зобов’язань було зменшено до 300 000 гривень із розстрочкою на 5 років. При цьому план реструктуризації сформовано та затверджено з урахуванням пропорційності боргів перед кожним кредитором. Цей приклад демонструє реальну практику: процедура дозволяє не просто списати борг, а привести його до економічно обґрунтованого рівня.

Що стосується майна боржника, то в процедурі формується ліквідаційна маса, однак важливо розуміти, що це не означає автоматичну втрату всього майна.

Закон і судова практика захищають базові умови існування особи. Не підлягає реалізації єдине житло (з урахуванням встановлених обмежень), базові речі для життя та особисті предмети. Водночас інші активи можуть бути реалізовані для погашення боргів.

Таким чином, процедура будується на балансі між інтересами кредиторів і необхідністю збереження мінімальних умов життя боржника.

Окремою критичною зоною є поведінка боржника до відкриття провадження. Суд аналізує правочини за останні три роки і перевіряє їх на предмет добросовісності. Типовими помилками, які фактично «вбивають» процедуру, є приховування активів, подання недостовірних декларацій, фіктивні операції або відсутність належної доказової бази. Наслідки таких дій є жорсткими: суд може закрити провадження у справі, а боржник втрачає можливість повторного звернення до процедури протягом встановленого законом строку.

Водночас важливо розуміти, що процедура неплатоспроможності не є універсальним рішенням і підходить не в кожній ситуації.

Вона може бути економічно недоцільною, якщо сума боргу є незначною, зокрема на рівні до 70–100 тисяч гривень, або якщо у боржника відсутні активи та доходи. Крім того, процедура потребує фінансових витрат, які включають оплату послуг арбітражного керуючого, адвоката та судові витрати. Саме тому перед запуском процедури необхідно робити повний прорахунок її доцільності.

Практика показує, що навіть сам факт відкриття провадження суттєво змінює поведінку кредиторів. У багатьох випадках це стає точкою для переговорів і перегляду умов погашення боргу. Таким чином, неплатоспроможність виступає не лише як судовий механізм, а і як інструмент впливу на позицію сторін.

У підсумку, неплатоспроможність фізичної особи — це складний, але ефективний юридичний інструмент, який працює лише за умови чіткої стратегії, добросовісності боржника та професійного супроводу.

Судова практика Верховного Суду, відображена у відповідних дайджестах, формує чіткі правила гри: баланс інтересів, пропорційність і недопущення зловживань. При правильному підході ця процедура дозволяє не лише зменшити боргове навантаження, а й повністю вирішити проблему боргів у правовому полі.

Судова практика Верховного Суду з питань неплатоспроможності — дайджест:
👉 https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/WEB-Overview_bankruptcy_in_Ukraine.pdf